130. Вибір фірмою оптимального обсягу виробництва за підходом tr-tc.

Існують два підходи до визначення оптимального обсягу виробництва. Перший ґрунтується на співставленні сукупного доходу і сукупних витрат (модель TRTC ). А другий передбачає співставлення граничного доходу і граничних витрат (модель MRMC ).

Графічний метод визначення оптимального обсягу виробництва(модель TRTC )

Сума прибутку для будь-якого обсягу Q визначається графічно як різниця вертикальних координат цих кривих. За малих обсягів випуску крива доходу TR проходить нижче від кривої витрат TC , так само, як і за великих, що визначає збитки. На відрізку ab маємо зону прибутковості фірми, крива витрат TC проходить під кривою TR . Точки a і b називаються точками критичного обсягу випуску, або точками беззбитковості (EP  0) , в цих точках криві перетинаються.

Сума економічного прибутку максимізується на обсязі, для якого відстань між кривими TR і TC по вертикалі є найбільшою. Її знаходимо в точці, де дотична до TC паралельна лінії TR (точка F ). За умов обсягу Q* кути нахилу обох кривих є однаковими, тобто ∆TR / ∆Q = ∆TC / ∆Q .

131. Вибір фірмою оптимального обсягу виробництва за підходом мr-мc.

Загальне правило вибору оптимального обсягу виробництва, або загальна умову максимізації прибутку: прибуток максимізується при обсязі виробництва, для якого граничний дохід дорівнює граничним витратам: MR = MC.

Це правило справедливе для всіх фірм, у будь-якій ринковій структурі.

Оскільки за умов ринку досконалої конкуренції MR = P , то для конкурентної фірми загальне правило максимізації прибутку означає вибір такого обсягу випуску, за якого граничні витрати дорівнюватимуть ціні: MC= MR = P .

Аналітичний метод визначення оптимального обсягу випуску для максимізації прибутку базується на тому, що треба відшукати такий обсяг, для якого похідна функції EP(Q) дорівнюватиме нулю. Прибуток максимізується в точці, де приріст обсягу виробництва припиняє викликати зміну величини прибутку, тобто ∆EP / ∆Q = 0 , ∆EP / ∆Q = ∆TR / ∆Q = ∆TC / ∆Q = MR - MC = 0

Це рівняння є рівнянням рівноваги, тому що лише у випадку MR  MC (а для конкурентної фірми MC = P ), фірма не буде мати стимулів до зміни обсягів виробництва, оскільки будь-яка зміна не поліпшить показників прибутку.

Правило граничного випуску MR=MC

Керуючись граничним принципом вибору, фірма буде збільшувати виробництво малими приростами і в такий спосіб знайде саме той обсяг, який максимізує прибуток. Це буде обсяг, за якого ціна і витрати стануть приблизно рівними, коли MC = P .

132. Порівняльна характеристика основних типів ринкових структур.

В мікроекономічному аналізі, досить часто припускають що попит є конкурентний (покупців є велика кількість) і зосереджують увагу на вивченні різних форм пропозиції. При такому підході, застосовуючи вищенаведену систему класифікаційних ознак, розрізняють чотири основні типи ринкових структур:

- ринок досконалої конкуренції;

- ринок монополістичної конкуренції;

- олігополістичний ринок;

- ринок чистої монополії.

	Чиста конкуренція	Монополія	Монополістична конкуренція	Олігополія
Кількість фірм	Дуже багато	Одна	Багато	Декілька
Тип продукту	Однорідний	Унікальний, немає замінювачів	Диференційований	Однорідний або стандартизований
Контроль за ціною	Відсутній	Значний	Деякий	Обмежений взаємозалежний
Умови входу і виходу	Дуже легкі	Заблоковано	Досить легкі	Істотні
Нецінова конкуренція	Відсутня	Переважно реклама	Реклама, торгові марки і знаки	Досить типова
Доступність інформації	Однаковий доступ до інформації	Деякі обмеження	Деякі обмеження	Деякі обмеження
Типові приклади галузей	Сільське господарство	Місцеві підприємства суспільного користування	Роздрібна торгівля, виробництво одягу, взуття	Виробництво капіталомістких продуктів (сталь, автомобілі,