24. Нематеріальні ресурси підприємства, поняття і види

Успішне функціонування п-ва на сучасному етапі вимагає використання ним у своїй діяльності поряд із трудовими, матеріальними і фінансово-кредитними ресурсами і нематеріальних ресурсів, до яких належать об’єкти промислової та інтелектуальної власності. До об’єктів промислової власності належать винаходи, промислові зразки, товарні знаки, корисні моделі.

Винахід; Предмети винаходу; Промислові зразки Товарні знаки.

Об’єкти інтелектуальної власності – це інформаційні або організаційні технології.

До інформаційних технологій належать програмне забезпечення, банки і бази даних і знань.

До об’єктів інтелектуальної власності, які пов’язані з організацією розробки, виготовлення і експлуатації конкурентоспроможної продукції, належать: ноу-хау, гудвіл і раціоналізаторські пропозиції.

Первісна вартість НА може складатися з :

Ціни придбання

Мита

Непрямих податків.

Складність вартісної оцінки НА зумовлюється:

• Різноманітність об’єктів інтелектуальної власності

• Способом їх появи на підприємстві

• Форми їх практичного використання

• Ймовірнісним характером отриманих результатів

Існує кілька способів оцінки НА:

1. За собівартістю

2. За ринковою вартістю

3. За покупною ціною.

25. Основні фонди підприємства, їх загальна характеристика

Основні фонди поділяються на основні виробничі та основні невиробничі фонди.

До основних виробничих фондів відносять засоби праці, які беруть участь у процесі виробництва упродовж тривалого періоду, при цьому не змінюють своєї натурально-речової форми і переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції частинами.

Основні невиробничі фонди за тривалістю функціонування і втратою споживної вартості подібні до основних виробничих фондів, але між ними існує різниця. Основні невиробничі фонди не беруть безпосередньої участі в процесі виробництва. Джерелом відтворення їх є прибуток підприємства, тоді як джерелом простого відтворення основних виробничих фондів є амортизаційні відрахування.

До основних невиробничих фондів належать фонди житлово-комунальних господарств, будинки відпочинку, спортивні табори, дошкільні установи, об'єкти соціально-побутового призначення.

Видова класифікація основних фондів, що застосовується в бухгалтерському обліку (згідно з П(С)БО 7), така:

• земельні ділянки;

• капітальні витрати на поліпшення земель;

• будинки, споруди та передавальні пристрої;

• машини та обладнання;

• транспортні засоби;

• інструменти, прилади, інвентар (меблі);

• робоча і продуктивна худоба;

• багаторічні насадження;

• інші основні фонди.

Співвідношення різних груп основних фондів у загальній їх вартості становить функціональну (технологічну) структуру основних фондів.

Чим більша питома вага активної частини основних фондів, тим прогресивніша їх структура.

Технологічна структура основних фондів залежить від багатьох факторів, і передусім від таких, як виробничі та матеріально-технічні особливості галузі; технічний рівень виробництва; форми відтворення основних фондів, форми суспільної організації виробництва; географічне розташування підприємства.

Поліпшення структури основних фондів досягається за рахунок: оновлення та модернізації устаткування; механізації та автоматизації виробництва; правильного розроблення проектів будівництва та високоякісного виконання планів будівництва підприємств; ліквідації невикористовуваного або маловикористовуваного устаткування та встановлення устаткування, що забезпечить правильніші пропорції між його окремими групами.

Галузева структура основних фондів характеризується співвідношенням величини основних фондів різних галузей у їх загальній вартості.

Вікова структура основних фондів являє собою співвідношення різних вікових груп основних фондів у їх загальній вартості.