
- •1. Основні поняття та категорії фольклористики як науки.
- •2. Фольклор і художня література. Проблема «фольклоризації» літературних текстів.
- •3. Проблема колективного та індивідуального в фольклорі.
- •4. Питання жанрово-тематичної співвіднесеності колядок і щедрівок
- •5. Цикл весняних обрядів та вірувань веснянок
- •6. Жанрово-тематична характеристика народних дум
- •7. Народні думи, які відображають різні аспекти стосунків українського народу з турками і татарами
- •8. Образи і поетика соціальних дум
- •9. Етапи історичного розвитку українського народу і тематична класифікація історичних пісень
- •10. Характеристика «Пісні про Байду». Стаття Франка «Пісня про…»
- •11. Тематичне розмаїття ліричних пісень
- •2.1. Історичний характер соціально-побутових пісень
- •2.2. Родинно-побутові пісні як вид ліричних пісень
- •12. Питання жанру балади. Специфіка літературної фольклорної балади
- •13. Основні типи баладних сюжетів
- •15. Жанрове визначення казки. Казка і легенда
- •14. Основні жанри дитячого фольклору
- •16. Різновиди літописних оповідань у Повісті минулих літ
- •17. Українська житійна традиція
- •18. Слово о законі і благодаті митрополита Іларіона – жанрово-стильові ознаки
- •19. Києво-печерський патерик: історія написання й функціонування тексту
- •20. Галицько-Волинський літопис
- •21. Слово о полку Ігоревім
- •22. Творчість Івана Вишенського
- •24. Острозький літературний осередок кінця 17 – поч. 18 ст.
- •25. Львівська братська школа
- •26. Касіян Сакович
- •27. Образ Богдана Хмельницького
- •28. Література Києво-Могилянської академії
- •29. Вірші Івана Величковського
- •30. Життя і творчість Дмитра Туптала
- •31. Історія Русів. Специфіка жанру
- •32. Українська літописна традиція: козацькі літописи
- •33. Українське літературне бароко
- •34. Сад божественних пісень Сковороди
- •35. Жанрово-стильва характеристика «Енеїди»
- •36. Драматичні твори Котляревського
- •36. Школи українського романтизму (харківська, київська, галицька)
- •37. «Руська трійця» та її роль у розвитку л-ри на народній основі
- •38. Квітка-Основ»яненко – фундатор нової укр прози
- •39. Романтичні балади та історичні поеми Шевченка
- •40. Поезія Шеченка періоду «Трьох літ»
- •41. Творчість Шевченка періоду каземату та заслання
- •42. Розвиток байки в українській літературі 1 пол. 19 ст
- •43. Бурлескно- травестійна поезія в українській літературі 1 половини 19 ст.
- •44. Побутово-етнографічна драматургія 1 половини 19 ст
- •45. Переспіви й переклади в українській літературі 1 пол. 19 ст.
- •46. Творчість т. Шевченка останніх років життя
- •47. Повісті Шевченка
- •48. Щоденник Шевченка: суспільні та естетичні погляди
- •49. Сучасні проблеми шевченкознавства
- •98. Юрій Яновськи. Роман «Чотири шаблі».
9. Етапи історичного розвитку українського народу і тематична класифікація історичних пісень
1. Українська державність в часи Київської РусіУ 12 столітті після розпаду Київської Русі з великих князівств, які в цей час існували на території України, виділялося Галицьке-Волинське, створене в 1199 p. Проіснувало воно до 1340 p.
2. Визвольна війна Хмельницького і продовження формування державності Створення української національної держави вперше одержало правове оформлення та закріплення у Зборівському (серпень 1649 p.), а потім і у Білоцерківському (вересень 1651 p.) договорах, які Б.Хмельницький уклав із Річчю Посполитою.Іноземні держави визнали вільну Україну за рівноправного суб'єкта міжнародних відносин і охоче вступали з нею у договірні відносини.
3. Українська державність в період 1917 - 1920 pp.Боротьба за державність України наприкінці 1917—1920 pp. відбувалася в умовах запеклої громадянської війни та іноземної інтервендії. У цій боротьбі можна виділити кілька етапів.. В листопаді 1917 p. було проголошено Українську Народну Республіку (УНР). Другий етап — це правління з кінця квітня 1918 p. гетьманщини в умовах окупації України австрійськими та німецькими військами. Особливою проблемою в національному державному відродженні було утворення в західних регіонах України в жовтні 1918 p. Західної Української Народної Республіки (ЗУНР). І нарешті, майже паралельно з утворенням ЗУНР на більшій частині України, починаючи з листопада 1918 p., проходило відновлення УНР на чолі з Директорією і об'єднання її з ЗУНР.
4. Радянська державністьНе можна з історії української державності викидати і період радянський. З чого ж він розпочався і як протікав? Борючись проти Центральної Ради, більшовицькі організації докладали чимало зусиль для скликання Всеукраїнського з'їзду Рад, який би проголосив більшовицьку владу в Україні, створив Українську радянську державу і затвердив в ній диктатуру пролетаріату. Ідею проведення Всеукраїнського з'їзду Рал висунула більшовицька фракція виконавчого комітету Київської Ради робітничих депутатів З листопада 1917 p., її підтримали більшовики Харкова, Катеринослава, Одеси, Єлисаветграда та інших міст Ця діяльність знайшла підтримку тієї частини трудящих, які ще вірили в більшовицькі лозунги. З'їзд мав стати важливим етапом на шляху встановлення радянської влади в Україні.
5. Незалежність України сьогодні На рубежі 80—90-х років XX ст. в Україні сталися епохальні історичні події. В умовах глибокої соціально-економічної і політичної кризи в республіці розпочався і одержав подальший розвиток процес руйнування тоталітарної більшовицької системи і демократизації соціально-економічного та державно-правового ладу. Цей процес виявився перш за все в утвердженні гласності і політичного плюралізму, ліквідації ідеологічного і політичного панування компартії в країні. Вперше за 70 років були проведені дійсно демократичні, а не фіктивні вибори в органи державної влади. Активно втілювалася в життя реальна боротьба з величезним бюрократичним управлінським апаратом в центрі і на місцях. Розпочався процес згортання командно-адміністративної системи, ліквідації партійно-радянської номенклатури. Намітився перехід до ринкових економічних відносин.
Конкретним, реальним змістом наповнювався суверенітет України, що у кінцевому рахунку призвело до проголошення у серпні 1991 p. незалежності України.
Історичні пісні - це фольклорні твори, присвячені певній історичній події, чи відомій історичній постаті. У цих піснях висловлюється ставлення народу до історичних подій чи героїв.У "Пісні про Байду" зображена героїко-романтична постать козацького ватажка Байди. Байда - Князь Дмитро Вишневецький – хоробрий чоловік, який тримав у постійному страху султанів Туреччини. Байду підступно захопили в Молдові та передали в Царгород. У пісні оспівана його несподівана, люта і героїчна смерть в Царгороді."Ой Морозе Морозенку, ти славний козаче..." - змальовано героїчну смерть в бою молодого козака, улюбленця народу із славного козацького роду Морозів.“За Сибіром сонце сходить” - на думку вчених найвірогідніше складена про Устима Кармелюка. Це легендарний ватажок повсталого селянства, кріпак, який підняв боротьбу на початку 19 століття. Він 4 рази тікав із сибірської каторги. Він підняв на повстання близько 20 000 селян. Пісня має романсовий характер. В ній створено глибоко ліричний образ народного ватажка. Це людина із складним внутрішнім світом, яка глибоко усвідомлює свій громадський обов'язок. Журливий характер пісні навіяний особистою трагічною долею Кармелюка. У пісні його наділено зовнішньою і внутрішньою красою, добрим серцем.Історичні пісні відтворюють найголовнішу рису народних героїв - готовність іти на самопожертву заради громадянського добра.
Тематика украïнських iсторичних пiсень рiзноманiтна: турецька неволя, лицарська смерть козака, визволення з неволi та щасливе повернення до рiдного краю, визвольна вiйна пiд проводом Богдана Хмельницького. Особливо багато iсторичних народних пiсень присвячено подiям визвольноï вiйни украïнського народу 1648Ї1654 рокiв. Кобзарi по всiй Украïнi оспiвували Богдана Хмельницького, його сподвижникiв Iвана Богуна, полковника Морозенка та iнших народних героïв. Ось назви лише деяких пiсень, що належать до циклу про визвольну вiйну: "Чи не той то Хмiль", "Iван Богун", "Ой Морозе, Морозенку", "Не дивуйтеся, добрiï люди" та iншi.
Боротьба украïнського народу проти польськоï шляхти досягла особливого розпалу наприкiнцi XVI Ї у першiй половинi XVII столiття. Польська шляхта вогнем i мечем прагнула поневолити волелюбний украïнський народ. Уяву про невимовно тяжке становище Украïни напередоднi визвольноï вiйни 1648Ї1654 рокiв дає народна пiсня "Розлилися крутi бережечки":
Гей, у лузi червона калина, Гей, гей, похилилася; Чогось наша славна Украïна, Гей, гей, засмутилася.
Образ похиленоï калини в пiснi переростає в символ Украïни. Але завершується пiсня бадьорим настроєм, надiєю на визволення матерi-Вiтчизни з неволi.
А ми тую червону калину, Гей, гей, та пiднiмемо. А ми ж свою славну Украïну, Гей, гей, та розвеселимо.
В iсторичнiй пiснi "Чи не той то хмiль" оспiвується перша перемога Хмельницького над польсько-шляхетським вiйськом 1648 року в урочищi Жовтi Води. Богдан Хмельницький не тiльки мужнiй воïн, палкий патрiот Батькiвщини, але й мудрий i далекоглядний полiтик. У скрутнi часи на допомогу повсталому украïнському народовi гетьман запросив хоч i ненадiйного, але вкрай необхiдного тодi союзника - кримську орду.
А я ляхiв не боюся I гадки не маю За собою великую Потугу я знаю. Iще й орду татарськую За собою веду, А все тото, вражi ляхи, На вашу бiду.
Одним iз найближчих сподвижникiв Богдана Хмельницького був Максим Кривонiс, який зi своïм Черкаським полком здобув низку блискучих перемог над шляхтою на Подiллi. Цьому героєвi присвячено пiсню "Не дивуйтеся, добрiï люди". Богатирська сила Кривоноса, який у пiснi називається Перебийносом, розкривається у широких батальних картинах.
А Перебийнiс водить чимало Сiмсот козакiв з собою, Рубає мечем голови з плечей, А решту топить водою.
Цей бравий козак "ляцькую славу загнав пiд лаву", поклав кiнець пануванню шляхти, що попивала "на тiй Украïнi меди та вина ситнiï". Патрiотизм i мужнiсть Брацлавського полковника Данила Нечая, його битву та героïчну смерть пiд мiстечком Красним оспiвує вiдома пiсня "Ой, з-за гори високоï".
Ой, не встиг козак Нечай На коника спасти, Взяв ляхами, як снопами, По два ряди класти.Ой, кинувся козак Нечай Вiд дому до дому Та вложив же ляхiв тисячЗ коней, як солому.
Бiдний козак - один iз найулюбленiших персонажiв iсторичних пiсень. Саме вiн був у народних очах уособленням найкращого, що було в козацтвi: хоробростi, чесностi, вiдданостi Батькiвщинi.I за неï, неньку-Украïну, вiддав своє життя й герой пiснi "Ой Морозе, Морозенку", якого по-звiрячому вбили татари.
...вони його не стрiляли, i на частi не рубали, тiльки з його, молодого, живцем серце виривали.Поставили Морозенкана Савур-могилу. Дивись тепер, Морозенку, Та на свою Украïну.