20.Правило більшості та його альтернативи.

Правило простої більшості: рішення вважається прийнятим, якщо за нього віддали більшість голосів. Умови ефективного застосування: вибір з-поміж двох альтернатив.

Умови неефективності: якщо альтернативи не дві, а більше, або якщо альтернативи зіставляються не за однією характеристикою, а за кількома.

АЛЬТЕРНАТИВНІ ПРАВИЛА ГОЛОСУВАННЯ:

1.Правило Кондорсе (попарне співставлення всіх опцій за підсумками якого переможна опція отримує кількість голосів виборців);

2.Правило Борда (зваження чисельності голосів відданих за кандидатів по групам на спеціальні бали. Бали нараховуються в зворотньому до рейтингу порядку: найменш рейтинговій позиції присвоюється 0, наступній знизу 1 і так далі;

3.Правило схвального голосування (із списку альтернатив для кожної із груп викреслюють найменш привабливі варіанти із найнижчим рейтингом);

4.Правило голосування із вибуттям: голосування проводиться у кілька етапів, на кожному з яких вибуває опція, що здобула найменшу підтримку голосів.

22. Перерозподільчі процедури та оптимум Парето: сутність та узгодження

Политика распределения — важное направление деятельности любого государства. Проблема, однако, в том, что не только крупным сообществам, не схожим по своей культуре, традициям, верованиям, но и многим индивидам внутри каждого из таких сообществ свойственны неодинаковые представления о желательности и справедливости различных вариантов распределения. Налицо конфликты ценностей и интересов, которые экономическая наука, оставаясь на почве объективных знаний, вряд ли способна полностью устранить.

Не претендуя на обладание всеобщей и окончательной истиной в вопросе о справедливости, экономика общественного сектора должна внимательно анализировать характер, предпосылки и следствия перераспределительных процессов, поскольку это необходимо для понимания реальной логики экономического поведения государства и обоснования практических рекомендаций. Существенное значение имеют, в частности, пределы, в которых конфликтующие интересы могут в некоторой степени примиряться. Требуется также прослеживать влияние, которое политика распределения, отвечающая тому или иному пониманию справедливости, оказывает на экономическую эффективность производства общественных и частных благ.

Принудительная реаллокация ресурсов, к которой прибегаем государство, обычно приводит к разнонаправленным изменен и ям в уровне благосостояния индивидов. Принося преимущества одним членам общества, она влечет за собой потери для других

Это происходит прежде всего в тех случаях, когда законы и политические решения предусматривают осуществление трансфертных платежей, как правило, опосредуемых бюджетом. Трансфертный платеж (трансферт) представляет собой безвозмездную передачу части дохода или имущества индивида либо организации в распоряжение других лиц. Трансфертами являются, например, пособия, выплачиваемые нуждающимся за счет налогообложения лиц с относительно высокими доходами.

Трансферты могут осуществляться добровольно, приобретая характер пожертвований. Но на практике преобладающая часть трансфертов связана с деятельностью государства.

Оптимум Парето — такий стан системи, при якому значення кожного окремого критерію, що описує стан системи, не може бути покращено без погіршення становища інших елементів.

Принцип, за словами Вільфредо Парето проголошує: «Слід вважати, що будь-яка зміна, яка нікому не завдає збитків і яка приносить людям користь (за їх власною оцінкою), є поліпшенням». Таким чином визнається право на всі зміни, які не приносять нікому додаткової шкоди.

З цього можна винести, що перерозподіл доходів не може відбуватися за додержаням принципу парето неможливий.