50 Парето-неефективність в умовах різних форм монополії.

Вплив класичної монополії на ринок: втрати суспільного добробуту на найбільш високому рівні, завищення цін на продукцію, виробництво на рівні нижчому, ніж суспільно необхідний, перерозподіл надлишку споживача для монополіста

Монополія буде виробляти менше і дорожче, ніж конкурентний ринок і оскільки цей останній тип ринку відповідає оптимуму за Парето (1-ша теорема економіки добробуту), рівновагу монополії буде нижче оптимального. Можна оцінити цю, неефективність алокації, порівнюючи різні рівні надлишків.

	Монополія	Оптим. доскон конкур
Надлишок споживача	АРМ	АСЕ
Надлишок виробника	РСНМ	0
Сусп. надлишок	АСНМ	АСЕ
Чисті сусп.. втрати	МНЕ	-

На ринку з досконалою конкуренцією громадський надлишок є макс. і повністю йде споживачеві. Встановлення монополії буде викликати двоїстий ефект: алокативні наслідки (менший чистий громадський збиток і, як наслідок, менший сумарний надлишок) і перерозподільні наслідки (перелив надлишку на користь виробника).

Засоби державної протидії монополістам: 1) ліцензії (зміна законодавства); 2) технології та методи захищені патентами (відкриття доступу до нових знань всьому суспільству; забезпечення строків дії патентів); 3) корпоративні стратегії (обмеження на рекламну діяльність).

51 Державне втручання у діяльність різних форм монополій: цілі та засоби.

Податковий тягар як об'єктивне явище означає, що податки, за допомогою яких відбувається вилучення частини доходів економічних суб'єктів, деякою мірою обмежують їхню економічну свободу, а саме – виключають можливість вільного вибору цими суб'єктами варіантів альтернативного використання частини своїх доходів і стають тягарем для платників податків.

Податковий тягар (податкове навантаження) - захід, ступінь, рівень економічних обмежень, створюваних відрахуванням коштів на сплату податків, відволіканням їх від інших можливих напрямків використання.

Оподаткування в умовах монополії: Державне регулювання монополій може здійснюватися як прямим, так і непрямим чином. Пряме регулювання виражається у встановленні цін, непряме – у введенні податків. Так, паушальний податок, що стягується незалежно від об'єму випуску, є для монополіста елементом постійних, а не змінних витрат. Отже, оптимальний випуск продукції і її ціна після введення паушального податку не змінюється: зменшиться лише одержуваний монополістом прибуток. Значить, паушальний податок лягає цілком на монополіста. Його не можна перекласти на покупців через вищу ціну і менший об'єм випуску, як у разі потоварного податку. Потоварний податок встановлюється з розрахунку на одиницю продукції, а загальна сума податку залежить від об'єму випуску.

52 Природні монополії: сутність, умови існування та цінова політика.

Природна монополія - стан товарного ринку, при якому задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва (у зв'язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю товару в міру збільшення обсягів виробництва), а товари (послуги), що виробляються суб'єктами природних монополій, не можуть бути замінені у споживанні іншими товарами (послугами), у зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку менше залежить від зміни цін на ці товари (послуги), ніж попит на інші товари (послуги) (далі - товари);

Існування природних монополій пояснюється тим, що через значну капіталоємність їх суб’єктів виграш від наявності конкуренції на цих ринках не покриває значних витрат суспільства на її запровадження і підтримання.

З економічної точки зору природна монополія існує, коли ефект масштабу настільки великий, що один суб’єкт може забезпечити весь ринок, маючи при цьому нижчі витрати на виробництво одиниці продукції, ніж їх би мав ряд конкуруючих суб’єктів. Прикладом може бути знов таки діяльність підприємств, що надають суспільству послуги з електропостачання, зв’язку тощо. Сьогодні в Україні суб’єкти природних монополій діють на таких ринках:

1.транспортування нафти і нафтопродуктів трубопроводами; 2.транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподіл; 3.інших речовин трубопровідним транспортом;

4.користування залізничними коліями, диспетчерськими службами, вокзалами та іншими об’єктами інфраструктури і т. д.

При регулюванні цін (тарифів) на товари суб'єктів природних монополій враховуються: 1.витрати, які згідно з Податковим кодексом України відносяться на витрати виробництва та обігу податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів; 2.вартість основних виробничих фондів, амортизаційні відрахування, потреби в інвестиціях, необхідних для відтворення основних виробничих фондів; 3.очікуваний прибуток від можливої реалізації товарів за

різними цінами (тарифами); 4.віддаленість різних груп споживачів від місця виробництва

товарів; 5.відповідність якості товарів, що виробляються (реалізуються),

потребам споживачів; 6.державні дотації та інші форми державної підтримки.