6.Порушення загальної рівноваги та суспільні втрати. Правила «першого» та «другого» кращого.

Рівноважна ці­на блага дорівнює граничним витратам і граничній цінності продукту: MV = P = MC. За будь-яких відхилень від рівноваги ці величини не співпадають. Якщо споживачі готові платити за товар більше, ніж граничні витрати його вироб­ництва, це означає, що галузь виробляє менше оптимального рівня, спожива­чі відчувають дефіцит товарів і покращити їх становище можна, перерозподі­ливши на користь даної галузі ресурси виробництва з іншої галузі, де спожи­вачі оцінюють продукт нижче, ніж граничні витрати, відтак там вже існує пе­ревиробництво.

Ефективність конкурентної рівноваги може бути доведена на осно­ві аналізу надлишків споживача і виробника. Надлишок споживачів - це різниця між максимальною сумою, яку споживачі готові платити за потрібну їм кількість товару, і сумою, яку вони дійсно платять, купуючи товар за ціною рівноваги. Фірми одержують виробничий надлишок на кожну одиницю продукції, продану за ціною, що перевищує граничні витрати виробництва даної одини­ці. Граничні витрати відображають мінімальну ціну, за якою виробники гото­ві продати одиницю продукції.

Сукупний надлишок споживачів і виробників показує виграшвсього суспільства в цілому, він відповідає площі фігури MEN .

Якби у суспільстві вироблявся обсяг продукції 1 Q , а потім він був збільшений до

рівноважного Q* , то додаткова суспільна вигода відповідала б сумі площ B і C . На таку величину(B + C) підвищився б добробут суспільства. Будь-яке відхилення від стану рівноваги погіршило б стан споживачів і виробників. Тільки в умовах рівноваги на досконало конкурентному ринку забезпечується ефективність за Парето. Тут гранична цінність продукту дорівнює граничним витратам його виробництва, а сума надлишків споживачів і виробників максимізується.

В умовах недосконалої конкуренції або у разі регулювання цін державою суспільство несе втрати. Рис. показує, що у випадку відхилення ціни вище рівня рівноважної, наприклад,

встановлення P2 замість P* , виробники бажали б виробляти більший обсяг продукції 2 Q , але споживачі здатні купити лише обсяг 1 Q , тому буде вироблятись лише цей обсяг, оскільки його можна продати. Прямокутник 1 A відповідає втраченим вигодам споживачів, які переходять до виробників, що продають продукцію за вищою ціною, а трикутники B і C демонструють величину безповоротних втрат суспільства. Площа трикутника B – це втрати надлишку тих споживачів, які взагалі перестали купувати дорогий товар, а C – втрати виробників, які більше не виробляють

Правило «першого кращого» - стан оптимальний за Парето, коли попит на всіх ринках відповідає пропозиції і виконуються всі граничні рівності.

Правило «другого кращого» - ситуація, коли одна з граничних рівностей порушується і виникають умови для її покращення відповідно до критерію Парето за допомогою державного втручання в економічні процеси.

8.Суспільні блага, їх властивості та види.

Суспільні блага – товари і послуги, що при наданні одному індивіду залишаються доступними і іншим членам спільноти.

Виробництво суспільних благ

Властивості суспільних благ наступні: 1) неподільність; 2) неможливість будь-кого обмежити від користування; 3) вільний (необмежений) доступ кожного індивіда до них і відповідно неможливість змусити платити когось за користування. 

Класифікація суспільних благ:

А)за споживчими властивостями: -неконкурентність у споживанні, -невиключеність із споживання.

Б)за ступенем чистоти: -чисті -змішані.

В)за джерелами фінансування: -самофінансування, -за рахунок дотацій.

Г)за рівнем подільності: -неподільні, -подільні між невеликою кількістю осіб (клубні блага), -подільні між великою кількістю осіб.

Неконкурентність у споживанні – споживання блага однією особою не впливає на кількість цього блага, доступні іншим.

ПРИКЛАДИ: вуличне освітлення, міські парки, радіомовлення.

ПРОБЛЕМИ: надмірність у споживанні.

Невиключеність із споживання – при наданні суспільного блага одному суб’єкту, заборонити іншим людям його споживати надзвичайно дорого або неможливо.

ПРИКЛАДИ: національна оборона, морські маяки.

ПРОБЛЕМИ: проблема «безбілетника».

Проблема «безбілетника» - зловживання своїм становищем деяких осіб в умовах великих розмірів групи, спрямоване на ухилення від фінансування спільного колективного блага або плати за користування ними.