
- •1. Загальна економічна рівновага за Парето та суспільний добробут.
- •2. Теорія суспільного добробуту: сутність та базові постулати.
- •3. Суспільний сектор економіки, його склад, призначення та напрямки впливу на діяльність суб’єктів ринку.
- •4. Критерії ефективності економічної діяльності суспільства. Парето-ефективність.
- •5/Вплив держави на суспільний добробут. Критерій урядової політики Калдора-Хікса.
- •7.Провали ринку, їх види та вплив на них суспільного сектору.
- •6.Порушення загальної рівноваги та суспільні втрати. Правила «першого» та «другого» кращого.
- •8.Суспільні блага, їх властивості та види.
- •9. Проблема фінансування суспільних благ. Призначення та механізм дії податку Кларка.
- •10. Негативні екстерналії, їх види та шляхи усунення.
- •11. Вирішення проблеми зовн ефектів: цілі та засоби. Теорема Коуза.
- •12. Державне втручання у вирішення екстерналій: цілі та засоби.
- •13. Моральний ризик та хибний вибір в умовах інформаційної асиметрії.
- •14. Ринкові та державні методи протидії асиметрії інформації
- •15. Суспільний вибір в умовах демократії.
- •16. Демократія, її види та характерні риси.
- •17,18.Процедура голосування: теореми та парадокси.
- •20.Правило більшості та його альтернативи.
- •22. Перерозподільчі процедури та оптимум Парето: сутність та узгодження
- •24. Основні інструменти вирівнювання доходів у суспільстві.
- •23. Нерівність у доходах та бідність: значення та способи оцінки
- •26.Соціальні ризики: сутність, види та наслідки. Вплив соціальних ризиків на соціальну безпеку.
- •25. Суспільний сектор у протидії нерівності та бідності. Напрямки перерозподілу доходів.
- •28.Соціальний захист: форми та напрямки.
- •29.Соціальне страхування і пенсійне забезпечення.
- •30. Соціальне забезпечення та соціальне страхування: принципи, цілі та особливості фінансування.
- •31 Типи пенсійних систем, їх переваги та недоліки
- •32. Провали ринку у сфері освіти.
- •33. Роль освіти у формуванні людського капіталу: позитивні наслідки та сучасні тенденції.
- •34. Фінансування освіти: джерела та схеми розподілу витрат.
- •35. Провали ринку в сфері охорони здоров’я.
- •36. Моделі фінансування медичного забезпечення.
- •37.Провали ринку в сфері охорони навколишнього середовища: види та напрямки подолання.
- •38.Суспільний сектор у забезпеченні екологічної безпеки країни.
- •39. Податки: види, сфера дії та еластичність.
- •40. Оподаткування, надлишковий податковий тягар та суспільні втрати.
- •41.Оптимальне оподаткування. Правило Рамсея.
- •42.Податковий тягар, його розподіл та впливові чинники.
- •43.Надлишковий податковий тягар та його вплив на економічну рівновагу.
- •44.Справедливість оподаткування: критерії та способи досягнення. Горизонтальна та вертикальна рівність.
- •45.Ефективність системи оподаткування: критерії та показники.
- •46.Форми та напрями ухилення від сплати податків.
- •47.Тіньовий сектор економіки: особливості вимірювання.
- •48.Регулювання обсягів державної власності. Фактори, що стимулюють приватизацію та націоналізацію.
- •54Аналіз витрат і вигід в оцінці ефективності суспільного сектору.
- •50 Парето-неефективність в умовах різних форм монополії.
- •51 Державне втручання у діяльність різних форм монополій: цілі та засоби.
- •52 Природні монополії: сутність, умови існування та цінова політика.
- •53 Суспільний сектор у сучасному світі: оцінка ефективності та закономірності розвитку.
- •55 Неефективність суспільного сектору: причини та наслідки.
- •56 Провали суспільного сектору: умови та форми.
- •57 Політична рента та лобізм: основні загрози
- •Суспільний добробут і суспільний оптимум за утилітаристським підходом.
- •Суспільний добробут і суспільний оптимум за ролсіанським підходом.
- •Суспільний добробут і суспільний оптимум за егалітарним підходом.
- •Частка суспільного сектору в економіці. Закон Вагнера.
- •Частка суспільного сектору в економіці. Закон Баумоля. Ефект храповика.
- •Масштаби місцевої влади та її ефективність. Теорема децентралізації.
- •Суспільний сектор у глобальному середовищі.
6.Порушення загальної рівноваги та суспільні втрати. Правила «першого» та «другого» кращого.
Рівноважна ціна блага дорівнює граничним витратам і граничній цінності продукту: MV = P = MC. За будь-яких відхилень від рівноваги ці величини не співпадають. Якщо споживачі готові платити за товар більше, ніж граничні витрати його виробництва, це означає, що галузь виробляє менше оптимального рівня, споживачі відчувають дефіцит товарів і покращити їх становище можна, перерозподіливши на користь даної галузі ресурси виробництва з іншої галузі, де споживачі оцінюють продукт нижче, ніж граничні витрати, відтак там вже існує перевиробництво.
Ефективність конкурентної рівноваги може бути доведена на основі аналізу надлишків споживача і виробника. Надлишок споживачів - це різниця між максимальною сумою, яку споживачі готові платити за потрібну їм кількість товару, і сумою, яку вони дійсно платять, купуючи товар за ціною рівноваги. Фірми одержують виробничий надлишок на кожну одиницю продукції, продану за ціною, що перевищує граничні витрати виробництва даної одиниці. Граничні витрати відображають мінімальну ціну, за якою виробники готові продати одиницю продукції.
Сукупний надлишок споживачів і виробників показує виграшвсього суспільства в цілому, він відповідає площі фігури MEN .
Якби у суспільстві вироблявся обсяг продукції 1 Q , а потім він був збільшений до
рівноважного Q* , то додаткова суспільна вигода відповідала б сумі площ B і C . На таку величину(B + C) підвищився б добробут суспільства. Будь-яке відхилення від стану рівноваги погіршило б стан споживачів і виробників. Тільки в умовах рівноваги на досконало конкурентному ринку забезпечується ефективність за Парето. Тут гранична цінність продукту дорівнює граничним витратам його виробництва, а сума надлишків споживачів і виробників максимізується.
В умовах недосконалої конкуренції або у разі регулювання цін державою суспільство несе втрати. Рис. показує, що у випадку відхилення ціни вище рівня рівноважної, наприклад,
встановлення P2 замість P* , виробники бажали б виробляти більший обсяг продукції 2 Q , але споживачі здатні купити лише обсяг 1 Q , тому буде вироблятись лише цей обсяг, оскільки його можна продати. Прямокутник 1 A відповідає втраченим вигодам споживачів, які переходять до виробників, що продають продукцію за вищою ціною, а трикутники B і C демонструють величину безповоротних втрат суспільства. Площа трикутника B – це втрати надлишку тих споживачів, які взагалі перестали купувати дорогий товар, а C – втрати виробників, які більше не виробляють
Правило «першого кращого» - стан оптимальний за Парето, коли попит на всіх ринках відповідає пропозиції і виконуються всі граничні рівності.
Правило «другого кращого» - ситуація, коли одна з граничних рівностей порушується і виникають умови для її покращення відповідно до критерію Парето за допомогою державного втручання в економічні процеси.
8.Суспільні блага, їх властивості та види.
Суспільні блага – товари і послуги, що при наданні одному індивіду залишаються доступними і іншим членам спільноти.
Виробництво суспільних благ
Властивості суспільних благ наступні: 1) неподільність; 2) неможливість будь-кого обмежити від користування; 3) вільний (необмежений) доступ кожного індивіда до них і відповідно неможливість змусити платити когось за користування.
Класифікація суспільних благ:
А)за споживчими властивостями: -неконкурентність у споживанні, -невиключеність із споживання.
Б)за ступенем чистоти: -чисті -змішані.
В)за джерелами фінансування: -самофінансування, -за рахунок дотацій.
Г)за рівнем подільності: -неподільні, -подільні між невеликою кількістю осіб (клубні блага), -подільні між великою кількістю осіб.
Неконкурентність у споживанні – споживання блага однією особою не впливає на кількість цього блага, доступні іншим.
ПРИКЛАДИ: вуличне освітлення, міські парки, радіомовлення.
ПРОБЛЕМИ: надмірність у споживанні.
Невиключеність із споживання – при наданні суспільного блага одному суб’єкту, заборонити іншим людям його споживати надзвичайно дорого або неможливо.
ПРИКЛАДИ: національна оборона, морські маяки.
ПРОБЛЕМИ: проблема «безбілетника».
Проблема «безбілетника» - зловживання своїм становищем деяких осіб в умовах великих розмірів групи, спрямоване на ухилення від фінансування спільного колективного блага або плати за користування ними.