4. Критерії ефективності економічної діяльності суспільства. Парето-ефективність.
Базовим критерієм ефективності для ринкової економіки є, як відомо, критерій Парето. Згідно з цим критерієм поліпшення (підвищення ефективності) має місце в тих і тільки тих випадках, коли перехід від однієї алокації до іншої, по-перше, тягне за собою позитивну зміну значення функції корисності хоча б одного індивіда і, по-друге, не викликає негативних змін значень функцій корисності жодного з інших індивідів. Погіршення ж (зниження ефективності) відбувається, коли значення функцій корисності одного або декількох індивідів знижуються, а для інших індивідів ці значення залишаються незмінними.
Добровільний обмін веде до Парето-поліпшень. На ньому по осях координат відкладаються значення функцій корисності двох індивідів: U1 і U2 (сумірність значень двох функцій не передбачається). Будь-яка з точок даної лінії фіксує деякий співвідношення значень індивідуальних функцій корисності (наприклад, U A1UA2), які досяжні при даному наборі ресурсів і технологій за умови їх максимального використання. Під максимальним використанням мається на увазі відсутність можливостей Парето-поліпшень.
5/Вплив держави на суспільний добробут. Критерій урядової політики Калдора-Хікса.
Однією з головних цілей урядової діяльності є зміна розподілу доходів. Питаннями економічної ефективності у виробництві й обміні благ та рівності у розподілі доходів займається економіка добробуту. Головною метою економіки добробуту є забезпечення схеми, у рамках якої можна давати оцінки програмам державних асигнувань.
Втручання держави в економіку відповідно до теорії добробуту:
1)Принцип компенсації.
2)Критерій Каледора-Хікса.
3)Потенційне покращення за Парето.
За критерієм Калдора-Хікса, добробут підвищується, якщо ті, хто виграють, оцінюють свої доходи вище збитків постраждалих, і якщо значення виграшу перевищує значення втрат. Цей критерій вимірює зміни добробуту в грошових одиницях і є спробою оцінити в грошових одиницях виграш тих індивідів, хто виграв, та компенсувати в грошах втрати тих індивідів, що втратили.
Критерій оснований на компенсаційному принципі: зміна політики уряду вважається покращенням ситуації, якщо ті індивіди, хто виграв, можуть потенційно повністю компенсувати втрати тим, хто втратив, та після цього ще залишатися у виграшу. При застосуванні цього критерію виникає наступна проблема: можлива така ситуація, що після зміни рух назад до початкової точки також підвищить суспільний добробут. Якщо криві можливих корисностей перетинаються, критерій дає невизначений результат .
7.Провали ринку, їх види та вплив на них суспільного сектору.
Умови неефективності ринку (провали ринку) – неспроможність ринкової системи виробити певні блага взагалі або забезпечити національне господарство ними в необхідній кількості. Причини провалів ринку:
1,недостатність суспільних благ - коли ринковий механізм не може забезпечити ефективного виробництва суспільних благ.
2,наявність екстерналій - негативні зовнішні ефекти призводять до виникнення економічних збитків у осіб, безпосередньо не пов'язаних з виробництвом товару, який викликав зовнішній ефект.
3,асиметрична інформація - відсутність інформації про сучасні технології виробництва, можливості придбання нового технол. обладнання може призводити не лише до впровадження застарілих технологій на окремих підприємствах, але і до неефективності всієї економічної системи.
4,недосконала конкуренція - монополізація ринку виникає в результаті зростання компаній і в якійсь мірою є розвитком самого ринкового механізму регулювання. Повязано з впровадженням інновацій, виключним правом на володіння ресурсом, особливістю техн.. виробництва і т. д. Незалежно від причин виникнення Мон. призводять до неефективності у сфері ціноутворення і нераціонального розподілу та використання ресурсів.
Незалежно від причин виникнення провалів ринку і негативних наслідків, держава має брати на себе регулювання сфер економіки, де виникає неефективність. МЕТОДИ ДЕРЖ РЕГЛЮВ:
підтримка конкуренції
виробництво суспільних товарів і послуг (оборона, фундамент. дослідження і т. д.),
мініміз. Негативн. зовн.ефектів (охор. навкол. Серед., соц. політика, сталість грош обігу)