41.Оптимальне оподаткування. Правило Рамсея.

Оптим. оподат.(ОО) – це мінімізація величини непродуктивних суп.витрат в екон. під діє податків.

ОО=мінімізація надлишкових податкових тягарів для 2-х товарів Х та У. Здійснюється відповідно до правила зворотної еластичності.

Проблема: ОО часто суперечить завданню досягнення кращої рівності за доходами в суспільстві.

Правило зворотної еластичності – податкові ставки для кожного з товарів ( tx та ty) мають бути обмежено пропорційними до еластичностей кривих комплексного попиту на них ( Е’У та Е’Х) tx/ty = Ey/Ex.

Правило Ремсея будується на правилі зворотної еластичності: для забезпечення оптимальної структурі податків в екон. необхідно досягти ситуації, коли компенсований попит на кожне із оподаткованих благ зменшувався б в однаковій пропорції порівняно з вихідним станом.

42.Податковий тягар, його розподіл та впливові чинники.

Податковий тягар як об'єктивне явище означає, що податки, за допомогою яких відбувається вилучення частини доходів економічних суб'єктів, деякою мірою обмежують їхню економічну свободу, а саме – виключають можливість вільного вибору цими суб'єктами варіантів альтернативного використання частини своїх доходів і стають тягарем для платників податків. Переміщення податкового тягаря – складний економічний феномен, суть якого полягає в тому, що за рахунок зміни цінових і реальних пропорцій в результаті дії податку відбувається зміна поведінки економічних агентів, які формально не є платниками податку. Таким чином, переміщення податкового тягаря виникає внаслідок того, що сфера дії податку виявляється ширшою, ніж коло платників податку, передбачене податковим законодавством. Переміщення податкового тягаря вперед відбувається у разі, коли продавець може перекласти деяку частину його податкових виплат на покупців (споживачів) свого товару. Аналогічним чином, якщо платник податку (фізична або юридична особа) під впливом податку скорочує суму своїх витрат, то він певною мірою переміщає тягар назад – на продавців тих товарів, витрати на які скорочуються

43.Надлишковий податковий тягар та його вплив на економічну рівновагу.

Надлишковий податк. тягар – це той обсяг коштів, який втрачають платники податків понад величину їх податкових стягнень Надлишк. Податк. тягар – це некомпенсовані втрати добробуту.

Причиною появи є виникнення неринкових стимулів до алокаційних зрушень під дією оподаткування.

Наслідком- є зниження використання ресурсів Алокаційні зрушення – це коли платник податку змушений заміщувати виробництво або споживання бажаних ресурсів(товарів) під дією податку менш бажаними.

Ефект заміщення – зміна кількості товару, що виробляєтся чи споживаєтся, внаслідок зміни співвідношення цін даного товару з іншими. Ефект доходу – зміна кількості товару, що виробляється чи споживається внаслідок купівельної спроможності.

Еквівалентна зміна доходу – така зміна доходу, за якої загальний рівень корисності змінюєтся на стільки ж, наскільки він змінився внаслідок зміни ціни окремого блага.

Крива компенсованого попиту показує зміну в обсягах попиту внаслідок зміни ціни за незмінності реального доходу.

Знання еластичності кривої компенсованого попиту за доходом дає можливість розрахувати величину надлишкового податкового тягаря.

НПТ на ринку праці: 1) Оподаткування доходів змінює розподіл переваг робітника між працею та дозвіллям.

2) Зменшує вартість роботи, збільшує вартість дозвілля.

3) Утворює криву компенсованої пропозиції праці.

4) Крива компенсованої пропозиції праці – показує як поводитимется індивід внасліждок зміни оплати праці(вид податку) для збереження пропорції розподілу годин на попередньому рівні.

Проблема НПТ складається з факторів:

- високі ставки податків;

- некоректне визначення податкової бази;

- багатократність обкладань;

- надлишковість податків, що стягуються