- •1. Загальна економічна рівновага за Парето та суспільний добробут.
- •2. Теорія суспільного добробуту: сутність та базові постулати.
- •3. Суспільний сектор економіки, його склад, призначення та напрямки впливу на діяльність суб’єктів ринку.
- •4. Критерії ефективності економічної діяльності суспільства. Парето-ефективність.
- •5/Вплив держави на суспільний добробут. Критерій урядової політики Калдора-Хікса.
- •7.Провали ринку, їх види та вплив на них суспільного сектору.
- •6.Порушення загальної рівноваги та суспільні втрати. Правила «першого» та «другого» кращого.
- •8.Суспільні блага, їх властивості та види.
- •9. Проблема фінансування суспільних благ. Призначення та механізм дії податку Кларка.
- •10. Негативні екстерналії, їх види та шляхи усунення.
- •11. Вирішення проблеми зовн ефектів: цілі та засоби. Теорема Коуза.
- •12. Державне втручання у вирішення екстерналій: цілі та засоби.
- •13. Моральний ризик та хибний вибір в умовах інформаційної асиметрії.
- •14. Ринкові та державні методи протидії асиметрії інформації
- •15. Суспільний вибір в умовах демократії.
- •16. Демократія, її види та характерні риси.
- •17,18.Процедура голосування: теореми та парадокси.
- •20.Правило більшості та його альтернативи.
- •22. Перерозподільчі процедури та оптимум Парето: сутність та узгодження
- •24. Основні інструменти вирівнювання доходів у суспільстві.
- •23. Нерівність у доходах та бідність: значення та способи оцінки
- •26.Соціальні ризики: сутність, види та наслідки. Вплив соціальних ризиків на соціальну безпеку.
- •25. Суспільний сектор у протидії нерівності та бідності. Напрямки перерозподілу доходів.
- •28.Соціальний захист: форми та напрямки.
- •29.Соціальне страхування і пенсійне забезпечення.
- •30. Соціальне забезпечення та соціальне страхування: принципи, цілі та особливості фінансування.
- •31 Типи пенсійних систем, їх переваги та недоліки
- •32. Провали ринку у сфері освіти.
- •33. Роль освіти у формуванні людського капіталу: позитивні наслідки та сучасні тенденції.
- •34. Фінансування освіти: джерела та схеми розподілу витрат.
- •35. Провали ринку в сфері охорони здоров’я.
- •36. Моделі фінансування медичного забезпечення.
- •37.Провали ринку в сфері охорони навколишнього середовища: види та напрямки подолання.
- •38.Суспільний сектор у забезпеченні екологічної безпеки країни.
- •39. Податки: види, сфера дії та еластичність.
- •40. Оподаткування, надлишковий податковий тягар та суспільні втрати.
- •41.Оптимальне оподаткування. Правило Рамсея.
- •42.Податковий тягар, його розподіл та впливові чинники.
- •43.Надлишковий податковий тягар та його вплив на економічну рівновагу.
- •44.Справедливість оподаткування: критерії та способи досягнення. Горизонтальна та вертикальна рівність.
- •45.Ефективність системи оподаткування: критерії та показники.
- •46.Форми та напрями ухилення від сплати податків.
- •47.Тіньовий сектор економіки: особливості вимірювання.
- •48.Регулювання обсягів державної власності. Фактори, що стимулюють приватизацію та націоналізацію.
- •54Аналіз витрат і вигід в оцінці ефективності суспільного сектору.
- •50 Парето-неефективність в умовах різних форм монополії.
- •51 Державне втручання у діяльність різних форм монополій: цілі та засоби.
- •52 Природні монополії: сутність, умови існування та цінова політика.
- •53 Суспільний сектор у сучасному світі: оцінка ефективності та закономірності розвитку.
- •55 Неефективність суспільного сектору: причини та наслідки.
- •56 Провали суспільного сектору: умови та форми.
- •57 Політична рента та лобізм: основні загрози
- •Суспільний добробут і суспільний оптимум за утилітаристським підходом.
- •Суспільний добробут і суспільний оптимум за ролсіанським підходом.
- •Суспільний добробут і суспільний оптимум за егалітарним підходом.
- •Частка суспільного сектору в економіці. Закон Вагнера.
- •Частка суспільного сектору в економіці. Закон Баумоля. Ефект храповика.
- •Масштаби місцевої влади та її ефективність. Теорема децентралізації.
- •Суспільний сектор у глобальному середовищі.
26.Соціальні ризики: сутність, види та наслідки. Вплив соціальних ризиків на соціальну безпеку.
До соціальних ризиків можна віднести наступні:
- втрата роботи;
- хвороба;
- старість;
- інвалідність;
- втрата годувальника.
- Для зменшення негативних наслідків, які можуть нести соціальні ризики для населення, здійснюються різні види соц.забезпечення. Соціальне забезпечення – це система грошових виплат у разі настання соціальних ризиків. Існують такі види соц.забезпечення: - пенсії(трудові і соціальні);
- допомоги;
- соціальне обслуговування;
- пільги (житлово-комунальні, соціально-трудові, професійно-трудові).
25. Суспільний сектор у протидії нерівності та бідності. Напрямки перерозподілу доходів.
Основні напрямки соціальної політики:
• гарантування мінімальної заробітної плати і регулювання доходів у цілому;
♦ забезпечення зайнятості населення і надання допомоги на випадок безробіття;
♦ індексація фіксованих доходів і захист грошових заощаджень населення (вклади в баках, державні облігації, страхові поліси);
♦ надання допомоги найбіднішим верствам населення;
♦ створення умов для самореалізації людини (вільний вибір професії, сфери і місця праці, здобуття бажаного рівня загальної і спеціальної освіти, матеріальна підтримка і перекваліфікація тимчасово непрацюючих осіб);
♦ забезпечення охорони здоров'я населення незалежно від рівня доходів.
Нерівність доходів у ринковій економіці визначається за допомогою кривої Лоренца і коефіцієнта Джині. Крива Лоренца показує ступінь нерівномірності розподілу сукупного доходу суспільства між різними групами населення (рис. 9).
На осі х відкладають відсоткові групи населення, а на осі у — відсотки доходів, що їх одержують ці групи. Рівному розподілу
доходів відповідає крива ОЕ. Якщо ж нанести фактичний розподіл доходів, то крива Лоренца вкаже на ступінь нерівності доходів. Що більший розрив між лінією повної рівності і кривою Лоренца, то вищий ступінь нерівності.
Відношення заштрихованої площі до площі всього трикутника OAF називається коефіцієнтом Джині. Що більше відхилення кривої Лоренца від бісектриси повної рівності в розподілі доходів, то ближче коефіцієнт Джині до 1. Що вищий коефіцієнт Джині, то глибша прірва між бідними і багатими.
28.Соціальний захист: форми та напрямки.
Соціальний захист – це заходи, що вживаються для захисту населення від соціальних ризиків. До соціальних ризиків можна віднести наступні: - втрата роботи;
хвороба;
старість;
інвалідність;
втрата годувальника.
Для зменшення негативних наслідків, які можуть нести соціальні ризики для населення, здійснюються різні види соціального забезпечення. Соціальне забезпечення – це система грошових виплат у разі настання соціальних ризиків. Існують такі види соціального забезпечення:
- пенсії(трудові і соціальні); - допомоги;
соц.. обслуговування; - пільги (житлово-комунальні, соц-трудові, професійно-трудові).
Витрати на соціальний захист населення залежать від можливостей економіки. У країнах з ринковою економікою склалася троїста система фінансування соціальних програм, об'єктами якої виступають держава, роботодавці та одержувачі соціальних виплат.
Сучасна система соціального захисту населення включає такі основні елементи: сукупність державних соціальних гарантій; традиційну форму державної, соціальної допомоги та соціальне страхування. Система соціальних гарантій передбачає надання соціально значущих благ та послуг усім громадянам без врахування їхнього трудового внеску і визначення потреби (безкоштовні освіта, лікування тощо). Мінімальний рівень цих гарантій є рухомим залежно від конкретно-історичних умов, а також можливостей суспільства. Ця форма соціального захисту громадян базується на принципах загального оподаткування і бюджетного фінансування соціальних витрат. До системи соціальних гарантій входять також соціальні пільги. Ця форма соціального захисту також характеризується універсальністю надання соціальних благ і послуг у межах визначеної соціально-демографічної групи населення (ветерани війни, інваліди та ін.) та забезпеченням за рахунок податково-бюджетної системи держави.
Під соціальною допомогою як формою соціального захисту населення розуміють надання соціальних благ та послуг соціально уразливим групам населення на основі визначення їх потреб. Об'єктом соціальної допомоги є малозабезпечені верстви населення, доходи яких нижчі від прожиткового мінімуму чи межі бідності. Державна соціальна допомога здійснюється двома шляхами: програми допомоги в грошовій формі та допомога в натуральній формі, тобто у вигляді продовольчих талонів, шкільних сніданків та обідів, продовольчих товарів людям похилого віку, медичного обслуговування, житлової допомоги, позичок тощо.
Соціальне страхування є найбільш поширеною формою соціального захисту населення від різних ризиків, пов'язаних з втратою працездатності та доходів. Особливістю соціального страхування є його фінансування зі спеціальних позабюджетних фондів, які формуються за рахунок цільових внесків роботодавців і працівників за підтримки держави.
