Семінар 12 Питання 3 Проблеми вдосконалення територіальної організації продуктивних сил Придніпровського, Донецького та Північно-Східного районів

Удосконалення галузевої і територіальної структури господарського комплексу Донецького економічного району доцільно здійснювати в напрямі обмеження спеціалізації на екоємних підгалузях важкої промисловості, зокрема важкого машинобудування, подальшої реструктуризації і технічного переоснащення вугільної, металургійної та нафтохімічної га-лузей промисловості, зниження їх територіальної концент-рації і техногенного навантаження на територію, нарощування потужностей високотехнологічних виробництв; перепрофілю-вання екологічно небезпечних виробництв шляхом удоскона-лення технологій та їх оптимального поєднання; покращення територіальної структури виробництва з урахуванням вирі-шення проблем зайнятості населення і зростання ролі соціаль-ної сфери; підвищення рівня самозабезпеченості району про-дуктами харчування.

Основні проблеми щодо територіальної організації про-дуктивних сил у Придніпровському економічному районі пов’язані з удосконаленням галузевої і територіальної струк-тури виробництва. Необхідно здійснити науково обґрунтоване обмеження спеціалізації на ресурсоємних галузях чорної мета-лургії, хімічної та нафтохімічної промисловості. Повинні роз-виватися наукоємні галузі машинобудування, легка і харчова промисловість. Назріла необхідність прискорити комплекс-ний розвиток малих і середніх міст; використання сприятли-вих природних особливостей регіону в напрямі розвитку рек-реаційного комплексу не лише для власних потреб, а й інших регіонів України.

У перспективі територіальну організацію продуктивних сил Північно-Східного району необхідно спрямувати на: покращення тери­торіально-галузевої структури виробництва в напрямі вдоско­налення спеціалізації на основних експортоорієнтованих галу­зях машинобудування, а також харчової і легкої промисло­вості у великих містах. Розвиватимуться міжгалузеві зв'язки машинобудування, створюватимуться технопарки на базі на­уково-технічного потенціалу міст Харкова, Полтави і Сум; раціоналізацію розміщення виробництв з метою оптимально­го використання природних, матеріальних і трудових ре­сурсів, удосконалення внутрірайонних територіальних про­порцій шляхом активізації економічної діяльності в середніх і малих містах; підвищення комплексності використання при­родних ресурсів, забезпечення екобезпечного функціонування виробництва, покращення рівня використання рекреаційних територій, вирішення проблем розселення.

Семінар 12 Питання 4 Пріоритети регіональної політики в індустріальних регіонах України.

На теперішній час  основними проблемами розвитку регіонів є: збільшення диспропорцій соціально-економічного розвитку, низька конкурентоспроможність та інвестиційно - інноваційна активність; недосконала структура їх економіки та структурна розбалансованість промислового комплексу; низький рівень розвитку виробничої та соціальної інфраструктур.

Створення сприятливих умов для самодостатнього розвитку регіонів є одним з найважливіших завдань сталого розвитку, який передбачає забезпечення нормального рівня  і якості життя населення, задоволення суспільних потреб, створення умов, які є гарантом нормальної життєдіяльності для нинішніх і майбутніх поколінь.

Для забезпечення сталого розвитку регіонів на сучасній технологічній основі, високої продуктивності виробництва та зайнятості населення, створення умов для підвищення конкурентоспроможності регіонів 21.07.2006 року Урядом була затверджена "Державна стратегія розвитку регіонів на період до 2015 року". Приоритетним напрямком Стратегії є реструктуризація економічної бази окремих регіонів, підвищення продуктивності сфер економіки у регіонах та підтримка нових видів діяльності, що сприятиме більшій зайнятості населення.

Державна регіональна політика покликана забезпечити необхідний баланс між окремими регіонами шляхом стимулювання найрозвинутіших і запровадження вирівнювальних механізмів подолання економічних та соціальних проблем слабких регіонів. Така політика має стимулювати інтеграційні процеси в суспільстві, протистояти ризику посилення регіональних відмінностей.

Водночас треба враховувати, що фундаментом регіонального розвитку має стати самостійність регіонів щодо визначення цілей свого розвитку та можливості фінансування заходів для їхньої реалізації, передусім, за рахунок власних джерел та залучених інвестицій. Основою економічного зростання має стати раціональне використання трудового потенціалу та виробничих ресурсів, максимальне сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, забезпечення раціонального використання навколишнього середовища