12

Семінар 12 Питання 1 Конкурентні економічні переваги Придніпровського, Донецького та Північно-Східного районів.

Донецький економічний район має потужну вугільно-ме­талургійну базу з розвинутим супутнім виробництвом. Цьому сприяв комплекс природних та економічних передумов.Обсяг реалізованої продукції промисловості сягає 33,4% в Україні, валової продукції сільського господарства — 8,3% від виробленої в Україні, інвестицій в основний капітал — 13,4% від загальноукраїнських, а обсяг створеної валової дода­ної вартості — відповідно 16,5% від загальнодержавного ви­робництва ВДВ.

У Донецькій області сформовані крупні агломерації і про­мислові вузли, зокрема: Донецько-Макіївський, Горлівсько-Єнакієвський,Торезо-Сніжнянський, Краматорсько-Костянтинівський, Селидово-Курахівський, Новотроїцько-Докучаївський. На фор­мування Донецько-Макіївської і Горлівсько-Єнакієвської аг­ломерації значний вплив має вуглевидобуток.

У Луганській області сформовані крупні промислові вуз­ли, зокрема: Алчевсько-Стаханівський, Свердловсько-Ровенківський, Краснолуцько-Антрацитівський, які мають пере­важно паливно-енергетичну спеціалізацію із значним поши­ренням екологонебезпечних гірничо-промислових технологій на перших стадіях переробки палива.

На території Донецької і Луганської областей сформовані такі агропромислові спеціалізовані комплекси: олійно-жиро­вий, зерно-, плодоовочево-, м'ясо-, молочно- і птахопромисловий. Навколо великих міст розвинутий приміський аграрно-промисловий комплекс.

Територіальна організація продуктивних сил Донецького економічного району зумовила формування семи спеціалізо­ваних господарських підрайонів:Донецько-Макіївського і Горлівсько-Єнакієвського промислового; Красноармійського індустріально-аграрного, який охоплює західну частину райо­ну; Північно-Донецького промислового; Приазовського про­мислово-аграрного; Південне-Східного (промислова зона Луганщини); Старобільського аграрного.

У Донецькій області функціональна зона урбанізації охопить близько 95% тери­торії, у тому числі в підзоні з найбільш високим рівнем місто­будівного освоєння майже 1/3, з високим — 2/5 і середнім — 1/5 частина всієї площі; в Луганській області функціональна зона урбанізації охопить близько 3/5 території, у тому числі відповідно більше, як 1/5, 1/4 і майже 1/10 частина всієї тери­торії. У той же час, досить високу питому вагу (понад 2/5) охо­пить функціональна зона сільського господарства.

Придніпровський економічний район складається з Дніпропетровської (3461 тис. чол.) та Запорізької областей (1870 тис. чол.). Це другий район після Донецького за обсягом виробництва промислової продукції

Тут зосереджено 13,9% те­риторії і населення держави, 17,9% природно-ресурсного по­тенціалу країни (в грошовому еквіваленті), в тому числі: міне­рально-сировинних ресурсів — 30,6%, водних — 12,7, земель­них — 14,4 і рекреаційних — 9,8%. Структура ресурсів характе­ризується значною перевагою мінерально-сировинних і зе­мельних ресурсів. Індекс загального природно-ресурсного по­тенціалу становить 1,29 (в Україні — 1,00).

Виробничий по­тенціал району складає 17,9, трудові ресурси — 13,9% загаль­нодержавного рівня. Обсяг реалізованої продукції промисло­вості сягає 25,6% в Україні, валової продукції сільського гос­подарства — 13,8% від виробленої в Україні, інвестицій в ос­новний капітал — 13,2% від загальноукраїнських, а обсяг ство­реної валової доданої вартості — відповідно 14,5% від загаль­нодержавного виробництва ВДВ. Придніпровський економічний район — це промислово-аграрний район, де промисловість значно переважає над сільським господарством (6:1).

Провідними галузями є наступні:залізорудна,марганцеворудна,чорна металургія,машинобудівна,хімічна.

Важливе значення має харчова, легка промисловість, електроенергетика, промисловість будівельних матеріалів.

Сільське господарство Придніпров'я виробляє 20% виробництва пшениці, 25% - кукурудзи, 35% - соняшнику, 14% - овочів, 14% - м'яса, 15% - молока, 20% - вовни від загальнодержавного.

Сформовані наступні промислові вузли:

• Криворізький (залізорудна промисловість, гірничорудне машинобудування, легка і харчова промисловість);

• Дніпродзержинський (металургія, хімічна, машинобудівна, харчова, легка промисловість);

• Дніпропетровський (чорна металургія, машинобудування, хімічна промисловість, легка, меблева та будівельних матеріалів).

Північно-Східний економічний район включає Полтавську (1546 тис. чол.), Сумську (1236 тис. чол.) та Харківську (2836 тис. чол.) області з площею 83,9 тис. км². Північно-Східний район займає 13,9% території України, тут зосе­реджено 10,5% природно-ресурсного потенціалу (в грошовому еквіваленті) країни, в тому числі: на мінеральні ресурси при­падає 3,9%, водні — 10,0, земельні — 14,6, лісові — 11,3 і рекре­аційні — 10,7%.

Виробничий потенціал території за повною вартістю основних фондів становить 12,0% загального обсягу України, а трудоресурсний потенціал — 12,3%. Обсяг реалізованої продукції промисловості сягає 12,2% в Україні, валової продукції сільського господарства — 14,0% від вироб­леної в Україні, інвестицій в основний капітал — 11,9% від за­гальноукраїнських, а обсяг створеної валової доданої вартості — відповідно 11,5% від загальнодержавного виробництва ВДВ.

Це індустріально розвинений район з вигідним економіко - географічним положенням. На промисловість припадає 75% валового продукту регіону. Він займає третє місце за розвитком промисловості та вартістю основних виробничих фондів, де зосереджено 20% машинобудування України.

Основними галузями є машинобудування, металообробна, харчова, хімічна, легка промисловість. Машинобудування виробляє 35% валової продукції регіону. Зосереджено машинобудування у Харкові (енергетичне і електротехнічне), Полтаві (завод електротехнічних виробів, газорозрядних ламп), Глухові (електронні та агрегатні вузли), Кременчуці (транспортне машинобудування) та інших. Після машинобудування за ступенем важливості ідуть харчова і легка промисловість. Розвинені будівництво, газова, деревообробна, меблева промисловості. Ведеться інтенсивне сільськогосподарське виробництво.