42 Світове господарство. Сутність та основні етапи формування. Міжнародне географічний поділ праці і його приклади.

Світове господарство - це історично сформована сукупність національних господарств усіх країн світу, пов'язаних між собою всесвітніми економічними відносинами.  Формування світового господарства відбувалося протягом всієї історії людства. На рубежі XV-XVI ст. в результаті Великих географічних відкриттів торгівля ме> СДУ країнами охопила практично весь світ, що привело до зародження світового ринку. Наступним етапом стала промислова революція XVIII-XIX ст., Яка призвела до стрибка у розвитку транспорту і машинної індустрії.  В даний час географічна модель світового господарства має поліцентричний характер, переважають три головні центри: Європа (28% ВВП), США (26% ВВП), Японія (10% ВВП).  Міжнародне географічне розподіл праці (МГРТ) - найважливіше поняття економічної географії, воно виражається в спеціалізації господарства окремих країн на виробництві певних видів продукції або послуг і в подальшому обміні між ними. Результатом географічного поділу праці є галузь міжнародної спеціалізації для даної країни. Для її виникнення необхідні певні умови: 1) країна повинна мати визначені мі перевагами, наприклад ресурсними, і зберігати їх довгий час; 2) повинні існувати країни, які відчувають потребу в даній продукції; 3) витрати на виробництво і доставку продукції споживачеві повинні бути нижче, ніж у інших країн; 4) країна повинна виробляти даної продукції більше, ніж необхідно їй самій. Прикладами міжнародної спеціалізації є: Японія, яка займає перше місце в світі з виробництва автомобілів; Канада займає п'яте місце в світі по збору і друге місце з експорту зернових культур.  ^

43 Загальна економіко-географічна характеристика однієї з країн Латинської Америки (за вибором учня).

Бразилія - ​​це найбільше держава Латинської Америки. Розташована в центральній та східній частині материка, на площі 8500000 км2. Бразилія - ​​одна з найбільш багатих природними ресурсами країн світу. Вона має величезними територіальними і водними ресурсами, родючими і орними землями і цінними пасовищами. Бразилія має багату мінерально-сировинну базу. Тут видобувають близько 50 видів мінеральної сировини, особливо рудного (залізні і марганцеві руди, боксити та ін.) Бразилію називають тропічним гігантом, т. к. вологі екваторіальні лісу Амазонської низовини займають близько 2/3 території країни і являють собою величезний резерв для розвитку лісової промисловості.  Бразилія входить у першу п'ятірку країн світу за чисельністю населення, яке щорічно зростає на 3 млн чол. З одного боку, це сприяє економічного розвитку, з іншого ж боку, загострює проблему зайнятості населення та «удаваної урбанізації». У країні йде активний процес утворення агломерацій, найбільші з яких - Сан-Паулу і Ріо-де-Жанейро. Етнічний склад населення дуже строкатий. Він сформувався під впливом трьох чинників: місцевих індіанських племен, європейських переселенців з Іспанії і Португалії та африканців, завезених сюди колонізаторами. Велику частку населення в країні складають метиси.  Бразилія - ​​одна з ключових країн світу. Найважливішою і динамічно розвивається галуззю економіки Бразилії є промисловість, такі її галузі, як машинобудування (на рік випускається до 1 млн автомобілів), нафтохімія, чорна металургія. По випуску комп'ютерів Бразилія поступається лише США, Японії і ФРН. Створено велика військова промисловість, побудований каскад потужних ГЕС. Економічне серце країни розташоване в трикутнику Сан-Паулу - Ріо-де-Жанейро - Белу-Орізонті.  Сільське господарство Бразилії характеризується великим землеволодінням. У його структурі переважає рослинництво, що спеціалізується на вирощуванні тропічних культур для зовнішнього ринку (кави, какао, цукрова тростина, сизаль, соя, апельсини, банани).  ^