73. Форми міжнародних економічних відносин. Міжнародний поділ праці.

Міжнародні економічні відносини – це відносини ,які виникають та існують між людьми зрізних країн із приводу виробництва, обміну і споживання товарів і послуг та ідей на основі міжнародного поділу праці, в умовах безмежності людських потреб і обмеженості ресурсів. Основні форми економічних відносин, через ,які проявляються функціонування світової системи господарства, є форми:

1) Міжнародна торгівля – це форма функціонування світового ринку, під яким розуміється система обміну товарами та послугами на міжнародному рівні.

2) Міжнародний рух капіталів . Найважливішою тенденцією в міжнародній економіці відносин з 20 ст. стало те, що поруч із вивозом товарів набуває все більшого значення вивіз капіталу є його відносний надлишок і монополізація нац.. ринку що не гарантує прибуткового застосування .3) 3)Міжнародна міграція робочої сили . створення великої машинної індустрії викликав розвиток і такої форми як міжнародна міграція робочої сили.

4) Міжнародний обмін технологіями .В умовах НТР великих масштабів досягає міжнародний технологічний обмін . Він відбувається в різних формах які включають продаж готових товарів , комплектуючого обладнання для виробництва,а також патентів, ліценцій, ноу-хау.

5)Міжнародні валютні відносини . В зв’язку з тим що практично всі міжнародні економічні відносини мають вартісне вираження й опосередкування грошовими формами між країнами світового господарства формуються певні міжнародні відносини.

6) Міжнародні кредитні відносини . На основі руху позичкового капіталу в сфері міжнародних відносин виникає міжнародний кредит .Він означає надання в масштабі світового господарства валютних і товарних ресурсів на умовах повернення.

Міжнародний поділ праці- це спеціалізація країн на виробництві певних товарів та послуг залежно від внутрішніх умов та можливостей.

74. Світова торгівля. Торгівельний і платіжний баланси країни.

Світова торгівля відіграє дуже важливу роль в економічному житті кожної країни. Показником участі економіки конкретної країни в міжнародній торгівлі є зовнішньоторговельний оборот, який ще називають торговельним балансом, бо він складається з двох частин: експорта та імпорта. Експорт - це загальна сума продаж товарів та

послуг за межі країни. Імпорт - це вартість товарів та послуг, які ввозяться в країну із-за кордону. Різниця між експортом та імпортом має назву сальдо торговельного балансу. Воно може бути позитивним (активним). Це коли експорт за вартістю перевищує імпорт. Якщо ж це співвідношення характеризується перевищенням імпорту, то говорять про від'ємне (пасивне) сальдо торговельного балансу країни.

Від'ємне сальдо торговельного балансу означає для країни, що вона більше витрачає на імпорт товарів, ніж отримує від експорту за кордон своїх товарів. Така ситуація є небажаною, бо вона негативно відображається на економіці країни. Відтак, кожна країна намагається мати позитивне сальдо торговельного обороту. Хоча це тільки найбільш загальне визначення. За певних обставин, наприклад, коли виручка від експорту не витрачається для імпорту товарів і залишається в країні, вона може порушувати збалансованість грошового обороту в країні.

Зовнішня торгівля країни характеризується не тільки обсягом зовнішньоторговельного балансу. Важливе значення мають такі її характеристики, як товарна та географічна структура міжнародної торгівлі.

Товарна структура представлена насамперед торговим оборотом товарів і послуг. Ринок товарів, у свою чергу, поділяється на певні сегменти, як-то ринок сировини, палива, продовольства, промислової продукції тощо. Кожен з цих ринків залежно від стану економіки конкретної країни, наявності в неї ресурсів тощо має більше або менше значення для її розвитку. Але будь-яка країна прагне до того, щоб в її експорті було якомога більше готових промислових виробів і, перш з все, обладнання і машин. Бурхливий розвиток науки і техніки привів до того, що наприкінці ХХст. торгівля машинами й обладнанням становила третину світового торговельного обороту. Нарощуючи торгівлю цією групою товарів, країна, з одного боку, постійно розвиває свою промисловість і науку, а з іншого, використовує технічні досягнення інших країн, оскільки в сучасних умовах жодна країна, навіть така велика, як СІНА, не може забезпечувати розвиток науки і техніки на всіх напрямах. На початку XXI ст тенденція до зростання торгівлі машинами та високотехнологічним обладнанням значно посилилась.

Важливе місце в міжнародній торгівлі посідає торгівля послугами. Вони включають фінансові, страхові, консалтингові, рекламні й інші послуги. Серед них усе більшого значення набувають туристичні послуги. Деякі країни, як-то, наприклад, Єгипет, основну частину своїх доходів отримують саме від туризму.