
- •1. Предмет, функції та головні завдання політичнох економії.
- •1. Формування наукового економічного мислення.
- •2. Економічні закони та категорії. Методи дослідження економічних явищ та процесів.
- •3. Людина та економіка. Роль і значення економічних знань.
- •4. Характеристика суспільного виробництва. Продуктивні сили та виробничі відносини.
- •5. Економічний кругообіг у ринковій економіці.
- •6. Економічні потреби, їх класифікація. Закон зростання потреб.
- •7. Характеристика виробничих ресурсів. Поняття рідкісності ресурсів.
- •8. Характеристика факторів виробництва.
- •9. Проблема вибору в економіці. Обмеженість ресурсів та виробничі можливості суспільства.
- •10. Науково-технічний прогрес та науково-технічна революція.
- •11. Науково-технічний потенціал країни як складова національного багатства.
- •12. Власність як економічна категорія. Типи та види власності.
- •13. Новітні тенденції розвитку відносин власності.
- •14. Поняття економічної системи. Структурні елементи економічної системи, їх характеристика.
- •15. Порівняльна характеристика економічних систем за формаційним та загально цивілізаційним підходами.
- •16. Типи економічних систем, їх характеристика.
- •16. Типи економічних систем, їх характеристика.
- •17. Натуральне господарство, його основні риси.
- •19. Товар та його властивості. Форми мінової вартості.
- •1. Проста або випадкова.
- •20. Сутність та функції грошей.
- •21. Характеристика системи грошового обігу.
- •25. Економічна природа витрат виробництва. Бухгалтерські та економічні витрати.
- •26. Структура витрат виробництва. Вплив обсягу виробництва на собівартість продукції.
- •27. Ціна як економічна категорія та інструмент економіки. Функції ціни.
- •28. Види цін, їх коротка характеристика.
- •29. Попит. Закон попиту. Нецінові фактори попиту.
- •30. Пропозиція. Закон пропозиції. Нецінові фактори пропозиції.
- •31. Взаємодія попиту та пропозиції. Ринкова рівновага та відхилення від неї.
- •32.Цінова еластичність попиту. Види еластичності. Визначення коефіцієнтів еластичності попиту по ціні.
- •33. Поняття ринку, об’єктивні умови його існування. Функції ринку.
- •34. Класифікація ринку. Ринкові структури та їх характеристики.
- •35.Економічна природа конкуренції, Функції конкуренції. Межі дії ринкового механізму.
- •36. Ринкова інфраструктура, її основні елементи та функції.
- •37. Домашнє гоподарство як суб’єкт ринкової економіки. Функції домашніх господарств.
- •38.Основні джерела та функції доходів домашніх господарств .
- •39. Поняття прожиткового мінімуму та оптимального споживчого бюджету.
- •40. Підприємство як суб’єкт ринкової економіки. Функції підприємництва.
- •41.Класифікація підприємств. Вплив держави на економіку підприємств.
- •42. Сутність, основні принципи та функції підприємництва.
- •43. Капітал як економічна категорія. Капітал підприємства, його характеристика.
- •44. Кругообіг капіталу та основні його функції на стадіях кругообігу.
- •45. Праця як економічна категорія. Соціально- економічна роль праці.
- •46.Вартість та ціна робочої сили. Заробітна плата, її функції та структура.
- •47. Держава як суб’єкт економіки. Цілі та методи державного регулювання економіки.
- •48. Необхідність державного регулювання економіки. Економічні функції держави.
- •49. Сутність економічного відтворення та його основні елементи. Види економічного відтворення.
- •50. Поняття про систему національних рахунків. Основні макроекономічні показники.
- •51.Валовий продукт та методи його розрахунку.
- •52.Поняття національного багатства. Характеристика його структурних елементів.
- •53.Кругообіг ввп,ресурсів та доходів в ринковій економіці.
- •54. Характеристика сукупного попиту та сукупної пропозиції. Макроекономічна рівновага.
- •55. Ринковий механізм утворення доходів. Функціональні та вертикальні доходи.
- •56.Нерівність доходів та соціальна справедливість. Вимірювання нерівності розподілу доходів.
- •57.Соціальна політика держави. Соціальний захист населення.
- •58. Тіньовий сектор в економічному відтворенні.
- •59. Поняття та показники економічного зростання. Типи економічного зростання.
- •60.Фактори економічного зростання та фактори,що протидіють економічному зростанню. Основні складові якості економічного зростання.
- •61. Циклічність економічного розвитку . Типи економічних циклів.
- •62. Характеристика ділового циклу. Антициклічна політика держави.
- •63. Людські ресурси суспільства. Відтворення населення та відтворення ресурсів для праці.
- •64. Соціально – економічна сутність зайнятості. Види зайнятості.
- •65. Безробіття як соціально – економічне явище . Види та соціально – економічні наслідки. Державна політика зайнятості.
- •66. Об’єктивна необхідність та цілі державного регулювання економіки . Основні методи державного регулювання ринкової економіки. Характерні риси змішаної системи управління.
- •67. Сутність та функції фінансів. Фінансова система.
- •68. Державний бюджет як головний елемент державних фінансів. Причини та шляхи покриття дефіциту державного бюджету.
- •69. Податки їх функції та види.
- •70 . Кредит : сутність, функції, принципи. Види кредиту та його роль у розвитку економіки.
- •71. Сутність та економічні засади функціонування світового господарства. Структура світового господарства.
- •72.Глобалізація світової економіки.
- •73. Форми міжнародних економічних відносин. Міжнародний поділ праці.
- •74. Світова торгівля. Торгівельний і платіжний баланси країни.
- •75. Економічний розвиток та глобальні проблеми людства. Економічні аспекти глобальних проблем.
72.Глобалізація світової економіки.
Глобалізація світової економіки складна, багатоаспектна проблема, що постійно породжує численні наукові дискусії і тому на сьогодні вона не має простого і однозначного тлумачення
Глобалізація як процес - це результат розвитку продуктивних сил та інтернаціоналізації усіх сфер суспільного життя, встановлення безпосередніх більш-менш сталих зв’язків між суб’єктами різних країн, внаслідок чого виробничий процес в одній країні стає складовою частиною процесу, який відбувається в інтернаціональному або світовому масштабах.
Світова економіка стає єдиним ринком і виробничою зоною з національними та регіональними секторами, а не простою сукупністю національних економік, що розгортають взаємне економічне співробітництво.
Глобалізація може бути представлена як організація і розширення економічної діяльності за межі окремих країн, вона пов’язана з економічною відкритістю, зростанням взаємозалежності в торговій, інвестиційній, фінансово-економічній та культурній сферах.
Зупинимося на понятті глобалізації у сфері світової економіки, тобто сконцентруємо свої зусилля на одному із її аспектів. Пам’ятатимемо про важливе завдання, що постало перед ученими - дослідниками глобалізації: перейти від обговорення загальних проблем глобалізації до більш глибокого і детального аналізу проявів цього процесу на галузевому рівні, щоб потім синтезувати отримані результати на загальноекономічному рівні. [3]
Позитивний вплив глобалізації
Важко заперечувати певні прогресивні сторони глобалізації. Серед них - формування нового виробничого укладу і моделі трудових відносин, розширення виробничої демократії і стимулювання виробництва.Глобалізація надала прискорення формуванню нового виробничого укладу, основою якого стала комплексна автоматизація, що супроводжується введенням гнучкої інформаційної технології. Впровадження нової організації праці спонукало до перерозподілу управлінських функцій між менеджментом і найманими працівниками. Частина функцій менеджменту перетворилася на функції підтримки ініціативи знизу. [5]Глобалізація володіє також значними резервами підвищення ефективності виробництва завдяки поглибленню поділу праці, збільшенню економіки за рахунок масштабу і зниження витрат, оптимізації розміщення ресурсів у світовому масштабі і передачі технологій.Глобалізація веде до зростання конкуренції у світовому масштабі, що викликає поглиблення спеціалізації та поділу праці із властивими їм наслідками - зростанням продуктивності праці та скороченням витрат. Відбувається зміна ролі національних ринків: дедалі більше орієнтуючись на глобальний ринок з його досить жорсткими умовами конкуренції, на виробництво об’єктивно прагне до досягнення високої ефективності, більш повного та якісного задоволення внутрішнього попиту.Економіка, відкрита для міжнародної конкуренції, забезпечує гнучкість у використанні ресурсів, що потенціально приводить до зростання виробництва, і від цього виграють споживачі, для яких розширюється вибір товарів та послуг.У цілому переваги глобалізації дозволяють покращити своє становище усім партнерам, котрі дістають можливість, збільшивши виробництво, підвищити рівень зарплати та життєві стандарти. Кінцевим результатом глобалізації повинне стати загальне покращення добробуту у світі. Негативний вплив глобалізації
Глобалізація несе із собою не лише вигоди, вона сповнена негативними наслідками чи потенційними проблемами, у яких деякі критики вбачають велику небезпеку.
Для деяких країн глобалізація створила такі можливості, про які не могло йтися декілька років тому. Але вона створила і нові небезпеки для багатьох інших країн. Від глобалізації, насамперед, виграють багаті люди, фірми та країни, експортери капіталу, технологій, міжнародні та глобальні фірми-лідери. Програють же країни з односторонньою, недостатньо розвинутою економікою, слабкою інфраструктурою, дрібні підприємці, некваліфіковані працівники, немобільні верстви населення.
Небезпека глобалізації цілком слушно пов’язується з негативним впливом на національну культуру, духовність. Вона може призвести до втрати культурної різноманітності, до засилля масової культури та "вестернізації". А ці процеси чинять безпосередній вплив на економіку. [2]
Висновок. Негативні наслідки глобалізації - це результат сучасного бурхливого розвитку і непідготовленості суспільства до її регулювання. Викликана ринковими силами, сама по собі вона не забезпечує ні справедливості, ні соціального прогресу, ні усування нерівності і вимагає великої відповідальності як від національних урядів, так і від міжнародних інститутів щодо відвернення негативних наслідків.
Україні притаманні риси та особливості національного розвитку, що роблять перехід до постіндустріальної системи більш тривалим та болісним, поєднаним із значним зниженням добробуту населення. За основними економічними показниками і за деякими показниками глобалізаційних зв’язків Україна помітно поступається не тільки розвинутим країнам з перехідною економікою Центральної Європи, а й країнам балканської групи (див. табл. у додатках). Однак в Україні, на думку науковців, і сьогодні є економічні передумови, необхідні для впровадження центральноєвропейської моделі розвитку, - потужна економіка, успіхи в проведенні малої приватизації, відносно стійка валюта, дешева і кваліфікована робоча сила, природні багатства тощо. [2]Економічні аспекти є лише одним компонентом результатів глобалізації, яка має наслідки і неекономічного характеру, пов’язані із величезними ризиками, потенційними витратами і навіть можливістю катастрофи. Однією із таких сфер є сфера безпеки, де глобалізаційні процеси можуть спричинити виникнення конфліктів. Інша сфера - це політичні кризи, що можуть перерости із локальних на великомасштабні події, а якщо їх вчасно не позбутися, то спричинити катастрофу. Третьою сферою може стати екологія та охорона здоров’я. Глобальні взаємозв’язки сповнені стихійними лихами, пов’язаними, наприклад, із загальним потеплінням та зміною клімату, широкомасштабними епідеміями.Тоді яким же може бути "чистий" результат глобалізації, якщо враховувати усі її плюси та мінуси? Відповідь на це запитання залежить від характеру світової системи. Якщо світ сповнений конфліктами, то глобалізація буде мати, мабуть, абсолютно негативні наслідки. І навпаки, якщо світ прагне до співпраці, глобалізація принесе виключно позитивні результати.Завдання полягає в тому, щоб в умовах посилення глобалізаційних процесів створити таку світову систему, яка дозволила б дістати від глобалізації максимально позитивний ефект, знизивши до мінімуму втрати. Основою такої системи може стати співробітництво між країнами та динамічні інновації у цій сфері, включаючи формування міжнародних інститутів. Отже, все більш потрібною стає праця економістів-аналітиків, здатних приймати правильні рішення у процесі глобалізації. [1]