63. Людські ресурси суспільства. Відтворення населення та відтворення ресурсів для праці.

Людські ресурси є найбільш важливим з усіх видів економічних ресурсів, а також розглядаються як визначальний фактор економічного розвитку. Специфіка людських ресурсів, порівняно з іншими економічними ресурсами, полягає в тому, що

А) люди не тільки створюють, а й споживають матеріальні і духовні блага;

Б) людське життя не вичерпується тільки трудовою діяльністю, тому щоб ефективно використовувати людську працю, необхідно враховувати потреби людини як особистості ;

В) НТП і гуманізація суспільного життя суттєво збільшують економічну роль знань, моральності, інтелектуального потенціалу та інших особистих якостей працівників,які формуються роками і поколіннями, а розвиваються людиною лише за сприятливих умов.

Основні соціально – економічні категорії , що характеризують людські ресурси:

1) Населення _ сукупність людей . що проживають на визначеній території . Населення є джерелом трудових ресурсів, носієм певних економічних відносин, споживачами , що формують попит.

2) Економічно – активне населення – частина населення, яка протягом певного періоду забезпечує пропозицію робочої сили.

3) Зайняті економічною діяльністю – особи у віці 15 -70 років, які виконують роботи за винагороду за наймом на умовах повного або неповного робочого часу; т д

4) Безробітні – це особи і віці 15- 70 років ,які одночасно відповідають таким трьом умовам: - не мають роботи; - шукають роботу або намагаються організувати власну справу; - готові приступити до роботи протягом двох тижнів.

Відтворення населення – це історично і соціально – економічно обумовлений процес постійного і безперервного оновлення людських поколінь. У процесі відтворення населення розрізняють види руху населення, типи та режими.

Види руху населення відображають особливості зміни чисельності і складу населення в країні у цілому та в окремих регіонах .

Виділяють такі типи руху населення:

1) природний – це динаміка чисельності населення у результаті співвідношення народжуваності та смертності.

2) міграційний – механічне просторове переміщення населення . Розрізняють міграцію зовнішню та внутрішню.

3)соціальний – це зміни освітньої , професійної, національної тощо структури населення.

4) економічний – пов’язаний із змінною трудової активності населення . що призводить до збільшення ресурсів для праці.

У природному русі населення виділяють типи його відтворення :

1) екстенсивний характеризується високою нерегульованою народжуваністю і високою смертністю.

2) інтенсивний – обумовлений соціально – економічним розвитком зростання рівня життя. Досягнення медицини тощо.

Режими відтворення населення :

1) розширене відтворення – характеризується переважанням народжуваності над смертністю та, відповідно, природним приростом населення;

2) Просте відтворення – характеризується приблизно однаковими народжуваністю;

3) звужене відтворення або депопуляція – смертність перевищує народжуваність.

Відтворення ресурсів для праці – це процес постійного і безперервного поновлення кількісних і якісних характеристик економічно – активного населення. До певної міри відтворення ресурсів для праці відображає стан і характер відтворення населення ,як частина цілого, але має свої особливості : так збільшення народжуваності збільшує чисельність населення одразу, а ресурсів для праці – через 15-20 років; смертність непрацездатних зменшує чисельність населення, але не зменшує ресурси для праці ; за незмінної чисельності населення ресурси для праці можуть зрости за рахунок зростання дідової активності тощо.