58. Тіньовий сектор в економічному відтворенні.

Основними складовими «тіньової економіки» є: — підпільна економіка - економічна діяльність різних суб'єктів господарювання, в т. ч. підприємницька діяльність спрямована на задоволення індивідуальних, колективних і суспільних потреб, що здійснюється у неконтрольованих державою формах з мстою привласнення різних видів неконтрольованого доходу та ухилення від сплати податків та інших обов'язкових платежів, нелегальне виробництво товарів і послуг; — фіктивна економіка - економічна діяльність, у т. ч. підприємницька, що пов'язана з шахрайством (виготовленням І збутом фальшивих грошей, цінних паперів, кредитних карток та Ін. платіжних документів, обманом кредиторів), фальсифікацією та ін.; — кримінальна економіка пов'язана з наркобізнесом, проституцією, торгівлею дітьми, зброєю, окремими людськими органами для їх трансплантації, а також привласненням доходів у процесі професійної злочинної діяльності (торгівля коштовними металами, скуповування та перепродаж краденого). Основною формою «тіньової економіки» є економічні злочини, скоєні організованими кримінальними групами для привласнення надприбутків. Важливий елемент такої діяльності — «відмивання» грошей: здійснення фінансових операцій з метою приховування дійсного (переважно незаконного) джерела грошових засобів і розміщення незаконно привласнених грошей в легальній банківській- і фінансовій системі країни (банківські рахунки, придбання акцій та облігацій, перетворення готівки на кредитні картки, подорожні чеки, внески до статутних фондів підприємств, створення фіктивних фірм га ін.).\

Головними причинами розвитку «тіньової економіки» є -надмірне (до 70%) оподаткування доходів підприємств, високий рівень безробіття, зубожіння значної частини населення, криза неплатежів, заборгованість із виплати заробітної плати, недосконалість сприятливого інвестиційного клімату, правовий нігілізм, ігнорування морально-етичних норм та ін. Таким чином, «тіньову економіку» як економічну категорію можна визначити як сукупність специфічних економічних відносин, пов'язаних з діяльністю з виробництва, розподілу, обміну і споживання і послуг.

59. Поняття та показники економічного зростання. Типи економічного зростання.

Економічне зростання представляє такий розвиток національного господарства, у якому збільшуються реальний національний прибуток і реальний валовий внутрішній продукт як джерела задоволення потреб суспільства. Під економічним зростанням зазвичай розуміють не короткочасні злети реального обсягу загальнонаціонального виробництва, а довгострокові тенденцію збільшення і більш якісного вдосконалення загальнонаціонального продукту і внутрішніх чинників його виробництва.

Сутність поняття «економічне зростання» можна визначити як кількісне збільшення та якісне вдосконалення за відповідний період результатів виробництва (товарів, послуг) та його основних факторів, що знаходить свій вираз і в комплексному вдосконаленні соціально-економічних відносин у суспільстві. У західній літературі під цим терміном прийнято розуміти лише збільшення обсягів, товарів і послуг, створених за 'дний період.  Виокремлюють два основних типи економічного зростання: екстенсивний та інтенсивний. Екстенсивний тип економічного зростання забезпечується за рахунок кількісного збільшення обсягів функціонуючих факторів виробництва і практично при збереженні незмінними Їх попередніх техніко-технологічних параметрів. Інтенсивний тип економічного зростання характеризується розширенням виробництва на основі якісного поліпшення всіх його факторів, тобто раціональнішого використання всього виробничого потенціалу.

Екстенсивний тип економічного зростання передбачає збільшення ви пуску продукції під час використання додаткових ресурсом: коштів виробництва, робочої сили в, додаткових фінансових ресурсів.

Інтенсивний тип економічного зростання пов'язані з зростанням ефективності виробництва. Він передбачає збільшення випуску своєї продукції одиницю використовуваних ресурсів, поліпшення якісних характеристик виробництва. Подібні ж процеси виявляються:

• використання досягнень НТП, відновленні виробництва;

• щодо підвищення кваліфікації працівників;

• щодо підвищення якості своєї продукції, відновленні асортименту.