19. Товар та його властивості. Форми мінової вартості.

Товар - це продукт праці, який задовольняє будь-яку потребу людини й призначений для обміну шляхом купівлі-продажу. Товар, має матеріальний характер, але може виступати і як річ, і як послуга.

Товар має дві властивості: споживчу вартість і мінова вартість.

Споживча вартість - це здатність товару задовольняти якусь потребу людини. Вона представлена у самій речі, тотожна сукупності тих хімічних і фізичних властивостей, які притаманні самому предмету. Так, хліб або сіль самі по собі і є споживчі вартості, бо саме завдяки своїм хімічним і фізичним властивостям вони здатні задовольнити певні потреби людини.

Споживча вартість завжди має свою якісну і кількісну характеристики. Якісна - визначається мірою задоволення конкретної потреби й найповніше виявляється в якості товару. Саме якість стає найважливішим показником ефективності функціонування виробництва. Якість споживчої вартості має всебічну форму прояву. Це і надійність, і естетичність, і економічність, і багато інших моментів.

Кількісна сторона споживчої вартості виявляється у самій кількості товару і вимірюється показниками ваги, об'єму, довжини тощо.

Споживча вартість безпосередньо не характеризує економічні відносини між людьми, і саме цьому вона не вивчається політекономією, а є предметом такої загальної економічної науки, як товарознавство.

Мінова вартість – це здатність обмінюватись на інші товари у певних пропорціях, мінова вартість є проявом цінності або вартості товару, коли одна корисність обмінюється на іншу. Продукт може мати корисність, але не мати мінової вартості, якщо він виробляється для задоволення власних потреб.

Економічна теорія розглядає кілька етапів розвитку мінової вартості.

1. Проста або випадкова.

Існує дві характерні особливості цієї формули:

1). Вартість одного товару виражається не прямо – в годинах робочого часу – а опосередковано, в певній кількості іншого товару, який виступає еквівалентом його вартості.

2). Сама пропорція обміну встановлюється в ході обміну товарів на ринку. Не існує якоїсь формули чи іншого способу розрахунку, яким можна було б підрахувати цю пропорцію. Люди здійснюють сотні і тисячі актів обміну перш ніж встановиться загальноприйнята пропорція обміну. Але вона не є непорушною. На неї впливає незлічена кількість факторів – урожайність, якість, наявність товарів-замінників. Впливають не тільки фактори які вже реально існують, а навіть передбачувані.

2.Розгорнута форма мінової вартості.

Виражає свою вартість в різних кількостях різних товарів. Це ускладнює процес обміну. Крім того з появою на ринку нового товару виникає проблема визначення пропорції обміну. Тому з подальшим розвитком обміну переходять до біль досконалої загальної форми мінової вартості.

3. Загальна форма мінової вартості.

20. Сутність та функції грошей.

Гроші - це загально визначений засіб платежу, який приймається в обмін на товари і послуги, а також при сплаті боргових зобов’язань.

Сутність грошей як загального еквівалента виявляється в тому, що гроші:

- це економічна категорія, яка виражає певні притаманні товарному виробництву виробничі відносини між людьми;

- це загальноприйнятий засіб стихійного врахування кількості і якості уречевленої в товарі суспільно-необхідної праці;

- споживна вартість грошей (на тому етапові розвитку, коли вони були представлені товаром) подвоюється за рахунок задоволення потреби в загальному еквіваленті;

- поява грошей (у їх розвиненій формі) розколює увесь світ товарів на товар еквівалент як носій вартості та на всі інші товари як носії споживної вартості.

Види грошей:

1)Готівкові - випускаються центральним емісійним банком, являють боргові зобов’язання держави.

2)Кредитні – це безготівкові гроші. Являють собою боргові зобов’язання комерційних банків.

Функції грошей:

1)Засіб обігу – слугують посередником при обміні товарів і послуг.

2)Рахункова одиниця – слугує засобом виміру і порівняння вартостей товарів.

3)Засіб платежу – погашення боргових зобов’язаня.

4)Засіб збереження вартості – слугують засобом накопичення.

5)Світові гроші – слугують міжнародним засобом платежу.