14. Поняття економічної системи. Структурні елементи економічної системи, їх характеристика.
Економічна система – це сукупність відносин між людьми, що складаються з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживанням економічних благ.
Економічна система – це одна із підсистем суспільства, яка інтегрує в собі сукупність всіх компонентів економіки, природне середовище та виробничі відносини.
Структурні елементи економічної системи:
1. Продуктивні сили - це сукупність засобів виробництва, працівників з їхніми фізичними і розумовими здібностями, науки, технологій, інформації, методів організації та управління виробництвом, що забезпечують створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб людей.
Інакше кажучи, продуктивні сили — це система особистих (людських) і технічних (предметних) елементів, що здійснюють «обмін речовин» між людиною і природою в процесі суспільного виробництва.
Продуктивні сили виражають активне відношення людей до природи, що полягає в матеріальному і духовному освоєнні, видозміні, розвитку і присвоєнні її багатств. У процесі функціонування продуктивних сил відтворюються умови існування суспільства і відбувається становлення і розвиток самої людини.
У структурі продуктивних сил виділяють наступні елементи:
1) люди, учасники виробництва. Це головна продуктивна сила суспільства (робітники, що трудяться маси). Виробничий досвід і знання людей, їхня працьовитість, активність і працездатність, досягнута рівень особистого узвишшя, задачі, що вони ставлять перед собою, — усе це в кінцевому рахунку визначає могутність суспільного виробництва. Дійсним багатством суспільства є розвита продуктивна сила всіх індивідів;
2) матеріально-речовинні фактори продуктивних сил. До них відносяться засоби виробництва, що складаються з засобів праці і предметів праці.
3) особливе місце в продуктивних силах займає земля. В одних галузях вона використовується як засіб праці (сільське господарство), в інші — як предмет праці (добувна промисловість). Але скрізь вона служить виробничою площею і матеріальною умовою виробництва. Природні сили природи є загальним предметом праці.
2. Економічні відносини - це відносини між людьми з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних та нематеріальних благ.
Система економічних відносин складається з: техніко-економічних, організаційно-економічних, соціально-економічних відносин.
Техніко-економічні відносини - це відносини між людьми з приводу створення та використання ними знарядь та предметів праці у процесі виробництва, за допомогою яких вони впливають на сили природи і виробляють необхідні життєві блага. Техніко-економічні відносини відображають технологію і є матеріально-речовим змістом суспільного виробництва.
Організаційно-економічні відносини - це відносини між людьми з приводу застосування способів і методів організації та управління суспільним виробництвом: відносини обміну діяльністю між людьми, спеціалізація праці, кооперування, концентрація та комбінування виробництва.
Соціально-економічні відносини - насамперед це відносини власності в економічному значенні цього поняття. Відносини власності визначають головне в економічній системі - спосіб поєднання працівника з засобами виробництва. Крім того, відносини власності зумовлюють історичну специфіку економічної системи, її соціальну структуру, систему влади.
3. Механізм господарювання - є структурним елементом економічної системи, що складається із сукупності форм і методів регулювання економічних процесів та суспільних дій господарюючих суб'єктів на основі використання економічних законів ринку, державних економічних важелів, правових норм та інституційних утворень.
Найважливіша функція господарського механізму - забезпечення процесу відтворення та ефективного розвитку суспільного виробництва на основі динамічної рівноваги між виробництвом та споживанням, попитом і пропозицією.