
- •Тема 1. Загальні відомості з технології будівельного виробництва
- •1.1.Будівельні процеси, їх зміст та структура. Класифікація будівельних процесів
- •1.2.Трудові ресурси будівельних процесів. Фах, спеціальність, кваліфікація
- •1.3.Технічне нормування. Тарифна сітка та тарифні ставки
- •1.4.Карти трудових процесів
- •1.5.Технологічні карти. Види технологічних карт. Будова та структура технологічних карт
- •Тема 2. Основні положення по технології розробки ґрунту
- •2.1.Ґрунти та їх технічні властивості
- •2.2.Підготовчі та допоміжні процеси перед виконанням земляних робіт
- •2.4Тимчасове кріплення стінок виїмок (підкісне, анкерне, шпунтове, розпірне, кріплення з телескопічними розпірками, кріплення методам торкретування)
- •2.5 Штучне закріплення ґрунтів (заморожуванням, цементуванням, бітумізацією, хімічним, термічним, електричним та електрохімічним способами)
- •2.6.Ущільнення грунту
- •Тема 3. Розробка грунту механічним способом
- •3.1 Загальні поняття про розробку грунту екскаваторами.
- •3.2.Розробка грунту екскаваторами „пряма” та „зворотня” лопата.
- •3.3.Розробка грунту екскаваторами драглайном, грейфером, планувальником та багатоковшовими екскаваторами .
- •Тема 4. Розробка грунту скреперами та бульдозерами.
- •4.1Планування ділянок скреперами
- •4.2Розробка грунту бульдозерами
- •4.3Розробка ґрунту гідромеханічним методом
- •4.4Розробка грунту взимку
- •Тема 5Основні положення по технології процесів улаштування паль
- •5.1Загальні відомості про пальові фундаменти. Види паль, призначення та область застосування.
- •5.2Методи занурення паль (ударний, статичного вдавлювання, вібраційний та віброударний методи, метод підмиву, загвинчування)
- •5.3Склад палевих робіт
- •Тема 6.Основні положення по технології процесів монолітного бетону та залізобетону
- •6.1Бетон і залізобетон в сучасному будівництві.
- •6.2. Склад і структура комплексного технологічного процесу
- •6.3.Типи опалубок і області їх застосування
- •6.4. Конструктивні особливості і методи установки опалубок
- •Тема 7. Армування конструкцій
- •7.1. Види арматури і склад процесу армування конструкцій.
- •7.2. Виготовлення арматури, що попередньо не напружується
- •7.3. Монтаж арматури, що попередньо не напружується
- •7.4Напружене армування конструкцій
- •Тема 8. Бетонування конструкцій
- •8.1. Приготування бетонної суміші
- •8.2. Транспортування бетонної суміші.
- •8.3. Подавання бетонної суміші у конструкцію
- •8.4. Бетонування конструкцій
- •8.5. Ущільнення бетонної суміші
- •8.6. Улаштування робочих швів
- •8.7. Вистоювання бетону і догляд за ним
- •8.8. Контроль міцності бетону
- •Тема 9. Основні положення по технології процесів мурування
- •9.1Різновиди кам'яних кладок
- •9.2 Елементи кам'яної кладки і правила її розрізки
- •9.3 Розчини для кам'яної кладки. Системи перев’язки швів і муру: однорядна, трьохрядна, багаторядна
- •9.4. Кам'яні роботи: загальна структура процесів.
- •9.5. Інструменти і пристрої для кам'яної кладки. Риштування і помости для мурування
- •Риштування і помости
- •9.6. Транспортування кам'яних стінових матеріалів і заготовок
- •9.7. Структура кладочних операцій, способи і прийоми їх виконання
- •Тема 11. Основні положення по технології монтажу будівельних конструкцій
- •11.1. Монтаж будівельних конструкцій. Склад і структура процесу монтажу
- •11.2. Організаційна схема монтажу контрукцій "зі складу", ”з транспортних засобів”
- •Тема 12.Технологічні властивості монтажних механізмів, області їх застосування
- •12.1. Типи і технологічні можливості монтажних механізмів.
- •12.2. Вибір монтажного крана.
- •12.3. Основні положення з технології монтажного цикла
- •Антикорозійний захист і герметизація стикування
- •Тема 13. Технологія процесів улаштування опоряджувальних покриттів
- •13.1.Види штукатурки.
- •13.2Структура процесу влаштування штукатурки. Нанесення штукатурного розчину
- •13.2.Види штукатурки. Підготовка поверхонь під штукатурку.
- •13.4.Декоративна штукатурка. Особливості виконання штукатурнихробіт в зимових умовах.
- •4.Обробка поверхонь малярними складами. Інструменти і апарати для ведення малярнихробіт
- •Тема 14.
- •14.1. Різновидності облицювання. Структура процесу
- •14.2. Лицювання фасадів будівель і зовнішніх поверхонь інженерних споруд
- •14.3. Лицювання внутрішніх приміщень
- •14.4. Улаштування підвісних стель
- •14. 5. Оздоблення поверхонь рулонними матеріалами
- •Тема 15. Влаштування покриттів підлоги
- •15.1.Підлоги із суцільного покриття. Елементи підлоги, матеріали, що застосовуються
- •15.2.Підлоги з покриттям з штучних матеріалів. Елементи підлоги, матеріали, що застосовуються
- •15.3. Підлоги з дощок, паркету і дерево-стругальних плит. Елементи підлоги, матеріали, що застосовуються
- •15.4. Підлоги з рулонних матеріалів. Елементи підлоги, матеріали, що застосовуються
- •Тема 1. Загальні відомості з технології будівельного виробництва 1
- •Тема 2. Основні положення по технології розробки ґрунту 6
- •Тема 11. Основні положення по технології монтажу будівельних конструкцій 56
- •1. Задачі на визначення тривалості виконання технологічних процесів та зарплати робітників – будівельників
- •Розв’язок задачі № 1
- •2. Задачі на визначення кількості виконавців чи механізмів технологічних процесів та зарплати робітників – будівельників
- •Розв’язок задачі № 1
8.6. Улаштування робочих швів
Перерви в укладанні бетонної суміші, що виникають через технологічні та організаційні умови або під впливом випадкових чинників, можуть призвести до порушень монолітності конструкції внаслідок: недостатньої адгезії бетону до поверхні між попереднім та наступне укладеним шаром; порушення зв'язків між частинками тверднучого бетону та арматурою від динамічних зусиль, що виникають при укладанні бетонної суміші наступного шару; різного напрямку деформацій усадки бетону суміжних шарів, що викликають розтяжні зусилля, які послаблюють зону стику. Тому стики між шарами чи блоками бетонування, утворені через перерви в роботі, влаштовують за відповідною технологією і називають робочими швами.Робочим швомназиваютьплощину стику між затверділим і новим (свіжевкладеним) бетоном, утворену через перерву в бетонуванні.
Оскільки робочі шви — послаблене місце в конструкції, їх розташовують там, де несівна здатність конструкції не змінюється. Так, у прогонових та рамних конструкціях їх розташовують у нульових точках розрахункових епюр моментів. Робочі шви вертикальних елементів (колони, пілони) мають бути горизонтальними і, як правило, на рівні верху фундаменту і низу прогону, балки чи капітелі та перпендикулярними до граней елемента. У балках, прогонах, плитах робочий шов розміщують вертикально, бо нахилений послаблює конструкцію. Балки та плити бетонують звичайно одночасно, але у високих балках горизонтальний робочий шов розміщують на 20...30- мм нижче нижньої поверхні плити.
Перед відновленням бетонування поверхню вже утвореного бетону обчищають від цементної кірки. При цьому міцність бетону має бути не менше ніж 0,3; 1,5 або 5 МПа при обчищенні відповідно водяним або повітряним струменем; механічною металевою щіткою; гідропіщаним струменем чи металевою фрезою. Оброблену в такий спосіб поверхню зволожують за одну-півтори години перед укладанням бетонної суміші. На горизонтальну поверхню наносять шар цементного розчину складу 1:3 3...10 см завтовшки.
Бетонування в місцях утворення робочого шва відновлюють після того, як бетон попередньо укладеного шару набере міцності не менше ніж 1,5 МПа, що забезпечує збереження його структури від дії динамічних навантажень. На це в нормальних умовах твердіння і при температурі бетонної суміші 10...15° С потрібно 18...24 год, а при температурі 30° С — не менше ніж 7 год.
8.7. Вистоювання бетону і догляд за ним
Після початку твердіння бетон має вистоюватись в умовах, які забезпечують потрібні міцність та якість. Твердіння бетону — це складний фізико-хімічний процес взаємодії цементу з водою й утворення нових сполук. Вода проникає вглибину частинок цементу поступово, що обумовлює поступове і тривале набирання міцності бетоном.
У період вистоювання вода всередині бетону переміщується і випаровується в зовнішнє середовище — відбувається зміна його об'єму, тобто усадка. Цей процес проходить нерівномірно, що викликає появу на поверхні дрібних усадкових тріщин. Тріщиноутворення можливе також і від нерівномірного розігрівання бетону внаслідок виділення теплоти при гідратації цементу. Тріщини знижують якість, міцність і довговічність конструкції.
На інтенсивність твердіння бетону значно впливає і його температура. При температурі нижче нормальної (20 ± 2 °С) процес уповільнюється, а за від'ємної практично припиняється. Навпаки, при підвищеній температурі й достатній вологості процес твердіння прискорюється.
До погіршення якості бетону призводять також удари та трясіння в початковий період його твердіння — вони порушують новоутворену структуру.
Щоб бетон набув необхідної міцності та якості, за ним потрібен догляд: підтримування температурних умов твердіння; запобігання виникненню значних температурно-усадкових деформацій і тріщин; охорона тверднучого бетону від ударів, трясінь та інших дій, що можуть погіршити якість бетону.
Відсутність догляду може призвести до отримання низькоякісного, дефектного і непридатного бетону, а інколи й до зруйнування конструкції, навіть коли якість застосованих матеріалів добра, правильно підібраний склад бетонної суміші й ретельно виконане бетонування. Особливо важливим є догляд за бетоном протягом перших днів після укладання.
Найпростішим і поширеним методом є безпосереднє укривання поверхні бетону матеріалами, що утримують вологу: матами, рогожею, піском. Проте в більшості випадків укладання, перекладання і підтримування цих матеріалів у вологому стані трудомісткі і малопридатні за значних обсягів робіт. Більш ефективні водонепроникні плівки (наприклад, поліетиленова), а також відповідно до експлуатаційних вимог плівкоутворювальні матеріали, переважно світлих тонів. Для цього застосовують стандартні плівкоутворювальні матеріали (ПМ), а також лакетіноль, бітумні емульсії. Доцільно освітлювати темні плівки після формування їх, наприклад, водним розчином вапна.
Улітку бетон також укривають від сонячних променів, а взимку від морозу.
Для запобігання шкідливій дії навантажень на бетон рух по ньому людей або установлення риштувань чи опалубки допускають тільки після досягнення ним міцності не менше ніж 1,5 МПа.