6.2. Склад і структура комплексного технологічного процесу

Зведення монолітних бетонних і залізобетонних конструкцій вимагає виконання комплексного процесу, що носить узагальнюючу назву «Бетонні і залізобетонні роботи». Даний процес складаєтьсязвлаштування опалубки, армування конструкцій, бетонування конструкцій, витримування бетону в забетонованих конструкціях, розпалублення, а при необхідності і обробки поверхонь готових конструкцій. Внаслідок виконання цих операцій з матеріальних елементів (цементу, заповнювачів, води, добавок, арматурної сталі) отримують готовий продукт - залізобетонну конструкцію (споруда).

Технологічний процес по зведенню монолітних бетонних і залізобетонних конструкцій складається із заготівельних і монтажно-збиральних (основних) процесів, пов'язаних між собою транспортними операціями.

До складу заготівельних процесів входять операції по виготовленню елементів опалубки, арматури, збиранню арматурно-опалубочних блоків, приготуванню бетонною суміші. Вони виконуються, як правило, в заводських умовах або в спеціалізованих цехах і майстернях.

Основні процеси, які виконують безпосередньо на будівельному майданчику: установка опалубки в проектне положення; монтаж арматурних елементів і арматурно-опалубочних блоків; укладання і ущільнення бетонної суміші; догляд за бетоном в процесі тверднення; натягнення арматури (при бетонуванні монолітних попередньо напружених конструкцій); демонтаж опалубки (після досягнення бетоном необхідної міцності).

Ефективність бетонних і залізобетонних робіт залежить як від технічного рівня кожного окремого процесу, так і від взаємної їх узгодженості і комплексної механізації. Зведення монолітних залізобетонних конструкцій дуже трудомісткий процес. Трудомісткість зведення 1 м³ монолітних залізобетонних конструкцій становить 4...8 люд.-год. При цьому трудомісткість влаштування опалубки становить 40...45%, армування конструкцій — 30...35% і бетонування конструкцій — 20...25% загальних трудовитрат.

Зниження трудомісткості зведення конструкцій найважливіша задача технології монолітного бетону і залізобетону, що вимагає подальшого вдосконалення.

6.3.Типи опалубок і області їх застосування

Опалубка - це тимчасова допоміжна конструкція, що служить для надання необхідних форми, геометричних розмірів і положення в просторі конструкції, що зводиться (або її частини).

Опалубка складаєтьсяз: опалубочних щитів (форм), що забезпечують форму, розміри і якість поверхні конструкції; кріпильних пристроїв, що забезпечують проектне положенняопалубочних щитів і риштувань.

У форми, утворені встановленими в проектне положенняопалубочних щитів, укладають бетонну суміш, де вона твердіє, перетворюючись в бетон заданої міцності. Після досягнення бетоном необхідної міцності, опалубку видаляють (розпалублюють).

Опалубка повинна відповідати наступним основним вимогам: вона повинна бути міцною, стійкою, не змінювати форми під впливом навантажень, виникаючих в процесі провадження робіт. Палуба (обшивка) опалубочного щита повинна бути досить щільною, в ній не повинно бути щілин, через які може просочитися цементний розчин. Опалубка повинна володіти оборотністю, тобто можливістю багато разів використовуватися. Чим вище оборотність опалубки, тим нижче її вартість, приведена до одиниці об'єму готової бетонної і залізобетонної конструкції. Конструкція опалубки повинна бути технологічною, тобто легко встановлюватися і розбиратися, не створювати ускладнень при монтажі арматури, а також при укладанні і ущільненні бетонної суміші.

У практиці вітчизняного масового промислового і цивільного будівництва відпрацьовані і успішно застосовуються опалубки різних конструкцій, зяких найбільш поширені наступні: розбірно-переставна - призведенні масивів, підмурівків, стін, перегородок, колон, балок, плит покриттів і перекриттів; блокова -призведеннікрупнорозмірних конструкцій і їх фрагментів; об'ємно-переставна(тунельна) — при одночасному зведенні стін і перекриттів житлових і цивільних будівель; ковзаюча -призведенні вертикальних конструкцій будівель і споруд великої висоти; горизонтально-переставна (катуча) —призведенні лінійно-протяжних конструкцій; нез′ємна -призведенні конструкцій без розпалублення, з елементамигідроізоляції, облицювання, утеплення.

Для виготовлення опалубки найчастіше застосовують деревину, фанеру, сталь, а в останні роки і пластмаси (пластик).

Раціональні комбіновані конструкції, в яких несучими і підтримуючими елементами служить метал, а як палуба, дотична з бетоном, пиломатеріали, водостійка фанера, деревно-стружкові плити, пластик. Досить широко в останні роки застосовують повністю металеву опалубку, яка забезпечує отримання рівної гладкої бетонної поверхні і має високу оборотність. Застосовувати її доцільно в тому випадку, якщо її можна використати не менш 50 разів.

Стальну опалубку, а також стальні елементи кріпильних і підтримуючих пристроїв для дерев'яних і комбінованих опалубок виготовляють на заводах металевих конструкцій або в механічних майстерних будівельних організацій.

Дощаті, фанерні, деревно-стружковіопалубочні форми, дерев'яні елементи риштувань і кріплень виготовляють в опалубочних цехах деревообробних комбінатів або в опалубочних майстернях.

Заготовлені централізовано елементи опалубки доставляють на об'єкт, що будується.