19.Цивільне уложення Німеччини

У НЦУ виділена Загальна частина, яка утворює книгу першу (§ 1-240). У ній викладені норми, що стосуються статусу фізичних і юридичних осіб, визначенню правоздатності, волевиявленню, вирахуванню строків давнини, і деякі інші норми. Фізичні особи: Правоздатність людини виникає після народження. Повноліття настає після виповнення двадцяти одного року.

Може бути визнаний недієздатним: 1) той, хто внаслідок душевної хвороби або недоумства не може займатися своїми справами; 2) той, хто своїм марнотратством піддає себе або свою сім'ю небезпеці стати злиднями.Уложення передбачало деяке обмеження правами чоловіка.

Дружина слідує за своїм чоловіком. Вона не слідує за ним, коли чоловік вибирає місце для проживання за кордоном, у такому місці, куди дружина не зобов'язана слідувати.

Юридичні особи. 21. Товариство, яке не має за мету ведення господарського підприємництва, набуває цивільну правоздатність через занесення його до реєстру товариств при відповідному суді.22. Товариство, яке має за мету ведення господарського підприємництва, набуває правоздатності, якщо відсутні про те імперські постанови через концесію від уряду. Право надавати концесію належить тій союзній державі, у межах якої товариство має своє місце перебування.24. Місцем перебування товариства є те місце, де розташоване його правління, якщо не постановлено іншого.26. Товариство повинно мати правління. Правління може складатися з декількох осіб. Правління є представником в суді і поза судом. Воно посідає становище законного представника. Обсяг його повноважень може бути обмежений статутом...Дієздатність104. Позбавлені дієздатності особи: 1) що не досягли семилітнього віку; 2) що перебувають у стані хворобливого розладу душевного стану;

106. Неповнолітній, що досяг семилітнього віку, обмежений у дієздатності...108. Дійсність угоди, укладеної неповнолітнім без необхідної згоди його законного представника, залежить від подальшого її схвалення останнім.Книга друга НЦУ присвячена зобов'язальному праву (§ 241 -853). На підставі зобов'язань кредитор вправі вимагати від боржника виконання певної дії. Виконання може полягати і в утриманні від дії.249. Той, хто зобов'язаний відшкодувати збитки, повинен відновити стан, який існував би, якби обставина, що зобов'язує до відшкодування, не наступила.

313. Договір, за яким одна сторона зобов'язується передати іншій право власності на нерухоме майно, повинен бути оформлений нотаріальним або судовим актом.

У книзі третьої ("Речове право") докладно розроблені інститути власності, володіння й сервітутів - прав на користування чужою нерухомістю.903. Власник речі владний поводитись з річчю на свій розсуд і усувати інших від будь-якого впливу.905. Право власника земельної ділянки поширюється як на простір над поверхнею землі, так і на її надра.

929. Для передачі права власності на рухому річ необхідно, щоб власник передав відчужувану річ набувачу і щоб обидва вони були згідні в тому, що від одного до іншого переходить право власності. Коли набувач уже володіє річчю, то досить лише угоди про перехід права власності.Книга четверта - сімейному праву (§ 1297 - 1921). Вступ в шлюбні відносини, по чинному законодавству ФРН, повинне відбуватися в ході цивільної церемонії, а розірвання шлюбу - у судовому порядку, причому одним з підстав для позову про розлучення при запереченні іншої сторони зізнається факт роздільного проживання подружжя протягом трьох років. Віковий шлюб для чол. 21р,для жін. 16р.Книга п'ята - спадковому праву (§ 1922 - 2385). 1924. Як законні спадкоємці першої черги прилучаються низхідні спадкодавця. Нащадок, живий при відкритті спадщини, виключає подальших нащадків, що через нього перебувають у родстві із спадкодавцем... Діти успадковують порівну...

1931. Один із живого подружжя прилучається до успадкування за законом: поряд з родичами першої черги — до одної четвертої спадщини, а поруч з родичами другої черги або поруч з дідом і бабою — до половини спадщини...Коли ж відсутні родичі першого і другого ступеня, дід і баба, уся спадщина переходить до живого подружжя.

1946. Спадкоємець може прийняти спадщину або відмовитись від неї, як тільки спадщина відкрилася.Прийняття частки або відмова від частки недійсні.