
- •45. Фондова біржа. Первісний та вторинний ринок цінних паперів.
- •46. Ринок землі. Оренда землі. Орендна плата та її структура.
- •47. Нац. Економіка і сусп. Відтворення.
- •50.Доходи населення та їх види
- •51. Заробітна плата: її сутність, форми, види.
- •52. Доходи нас-ня і рівень життя в Укр.
- •53.Зайнятість нас-ня та ринок роб.Сили.
- •54.Безробіття: сутність, причини, форми.
- •56. Основні моделі держ. Регулюв. Екон.
- •57. Економ. Ф-ції і роль держ. В різних економ. Сис-мах.
- •58. Особливості екон.Політики держави в перехідній економіці.
- •59. Форми і методи дре
- •60. Податки як інструмент державного регулювання економіки. Крива Лаффера.
- •61. Бюджет: сутність та структура.
- •62. Міжн. Поділ праці та інтернаціон. Екон. Як основа формув. Світового гос-ва.
- •64. Сутність та класифік. Глоб. Проблем.
- •65. Шляхи розв'язання проблем.
- •63. Форми світових економічних відносин.
59. Форми і методи дре
ДРЕ— це сукупність форм, методів та інструментів, за допомогою яких держ. впливає на діяльність суб'єктів гос-ня і ринкову кон'юнктуру з метою створення норм. умов для фун-ня ринку та вирішення складних соц-економ. проблем сусп.-ва. Бюджетно-податкове регул. пов'язане з функ-ням держ. фінансів, формуванням держ. бюджету та держ. витратами і спрямоване на реалізацію цілей соц-економ. розвитку країни.Кредитно-грошове — діяльність держ. спрямована на забезпечення економіки повноцінною і стабільною націон. валютою та регулювання грошового обігу відповідно до потреб економіки Адмін-економ.- передбачає заходи адмін.. та економ. характеру, спрямовані на створення умов для функ-ня ринкової сис-ми і реалізації соц.. цілей сусп-ва Цінове — вплив держ. на ринкове ціноутворення шляхом законодавчих, адмін.. чи судових заходів з метою проведення кон'юнктурної та структурної політики, приборкання інфляції, пом'якшення соц.. напруги. Методи ДРЕ- сукупність способів, прийомів та засобів держ. впливу на соц.-економ розвиток країни. Прямі методи – держ. безпосередньо втручається в екон.процеси: держзамовлення, субсидії, субвенції, дотації, встановлення фіксованих цін, ва¬лютних курсів, ліцензування, встановлення державних стандартів і нормативів. Непрямі- сукупність опосередкованих засобів держ. впливу на дія-ть суб'єктів економіки. (система правових та економічних методів. Правові -система законів та законодавчих актів, що регламентують дія-ть суб'єктів госп-ня (визначають правовий простір)Економічні-створення державою фін. чи матер. стимулів, здатних впливати на економ. інтереси суб'єктів гос-ня і зумовлювати їхню поведінку (ставка податків, облікова ставка, митний тариф, норма амортизації тощо). Адмін. -заходи держ. влади: заборони,дозвіл або примус.
60. Податки як інструмент державного регулювання економіки. Крива Лаффера.
Податки - це обов'язкові платежі в бюджет, які збирає держава з юридичних і фізичних осіб. Сусп. призначення податків проявляється в їх функціях: фіскальна й економічна. Фіскальна полягає в формуванні грошових доходів держави. Гроші потрібні їй на утримання держ. апарату, армії, розвитку науки і техніки, підтримку дітей, літніх і хворих людей. Екон. ф-ція податків полягає у впливі через податки на сусп. відтворення, тобто охоплює будь-які процеси в економіці країни, а також соц-екон. процеси в сус-ві. Податки в цій ф-ції можуть відігравати стимулюючу, обмежуючу і контролюючу роль. За формою оподаткування всі податки поділяються на прямі і непрямі. Прямі сплачуються суб`єктами податків безпосередньо й прямо пропорційно платоспроможності. До реальних відн. податки на землю, будинки, пром, торгові, банківські установи та грошовий капітал. До особистих - податки на доходи фіз. та юрид. осіб (податковий, помайновий, із спадщини) На відміну від прямих, непрямі податки не зв`язані з розмірами доходів чи вартістю майна платника податків. Непрямі податки виступають у трьох видах: акцизи, фіскальні монопольні податки, митні збори. Прагнення держави збільшити поступлення в бюджет зрозуміти можна, водночас рівень податкових ставок не повинен перевищувати того рівня, за яким зростання ставки податку веде до зменшення надходжень. Теоретично це обґрунтував американський економіст А.Лаффер. Він показав залежність між max ставками оподаткування і податковими надходженнями в бюджет.
Основна
ідея полягає в тому, що із зростанням
податкової ставки від 0 до 100%, податкові
надходж. поступово зростають до свого
max
рівня Y, а потім знову зменшуються до
нуля. На погляд Лаффера, податкові
надходження до бюджету знижуються
після точки Y, адже більш високі податкові
ставки стримують екон. активність,
гальмують НТП, а доходи в бюджет
скорочуються.