57. Економ. Ф-ції і роль держ. В різних економ. Сис-мах.

Економ. ф-ція полягає у створ.передумов, необхідних для ефективної ек.дія-ті сус-. Усі ф-ції держ. тісно взаємопов'язані. Економ. ф-ція є найважливішою, тому що низька ефективність використання екон. потенціалу перешкодж. реалізації ін. сусп. ф-цій. Ек. ф-ції 1)Держ. як суб'єкт макроекон. регулюв. держави виконує багато ф-цій, їх можна поєднати за такими п'ятьма напрямками. 1. Забезпеч. економ.необхідною к-тю грошей. У цій сфері держ. є монополістом і протистоїть великій к-сті покупців, які формують попит на гроші. З метою задоволення цього попиту держ. здійснює грошово-кредитну політ. 2. Формування правових засад ф-ня економіки. З цією метою держ. визначає прав. статус окремих форм власності, узаконює існув. різних видів г-кої дія-ті, регулює відносини між вир-ми та покупцями товарів, регламентує здійсн. окремими під-вами ЗЕД, визначає обов'язки під-тв перед держ. і т. д. 3. Усунення вад ринкового саморегулювання. Неспром. ринку забезпечити ефективний розподіл ресурсів компенсується держ.втручанням в економ.. З цією метою держ. здійснює захист конкуренції, забезпечує людей сус-ми товарами, реагує на можливість виникн. негативних екстерналій, бере участь у розв'язанні проблем ринків, формує інформ. інфрастр. ринку, здійснює стабі-ну політику. Для захисту конкур. та обмеження монопол. цен-цій держава здійснює антимонопольну політику. Вона реалізується на підставі антимоноп. законодавства, яке дає правову оцінку таких явищ, як: зловживання моноп. становищем на ринку;неправомірність деяких угод між під-ми; дискримінація під¬ців органами влади й управління; недобросовісна конкуренція. НПА регламент. засоби держ. контролю за дотриманням антимоноп.закон-ва, відповід. за його порушення.

58. Особливості екон.Політики держави в перехідній економіці.

Процес формув. ринкових відносин і ринкової інфраструктури супроводжується становленням ринкового та держ. механізмів регулювання екон. Держава – найвища форма організ. людського співжиття і одночасно найпотужніший владний суб’єкт. Аргументом останнього є як обсяги держ. власності, так і її відп. місце в інституціональній сис-мі сусп. Держ. створює умови для того, щоб дія-ть людей щодо задоволення своїх потреб здійснювалась згідно зі схваленими суспільством нормами, правилами. Трансформаційні процеси переходу від децентраліз.-планової до соц.-орієнтованої ринкової моделі ф-ня і розвитку націон.економіки об’єктивно вимагають адекватних, ціле спрям. дій з боку держ, яка в перехідних умовах виконує, крім заг. ф-цій, ряд специфічних: *розроблення і здійсн. стратегії соц.-екон. розвитку країни; *структурно-технол., інститут. перетворення; *визначення місця і ролі країни в с-мі геоеконом. відносин; *цілеспрямоване формув. держ. сектора економіки; *розподіл і перерозподіл певної частини ВВП; *націон.регулюв. екон. і соц. процесів; *створ. заг. законодавчої і правової бази для суб’єктів ринкової екон.. Щоб реалізувати ці завдання за теперішніх умов в Укр. слід створити науково-обгрунтовану екон. програму і на її основі виробити довготермінову соц.-екон. політику.