53.Зайнятість нас-ня та ринок роб.Сили.

Зайнятість — явище, що відбиває складні, багатофакторні залежності попиту і пропозиції роб. сили як своєрідних індикаторів сумарної дії різних факторів сусп. буття: екон., соц., політ., правових, націон. --сукупність економ., правових, соц.., націон. та ін. відносин, пов'язаних із забезпеченням працездатних людей роб.місцями та їхньою метою одержання доходу. Типи зайнятості: -Ефективна зайнятість – це max можливе використ. роб. сили країни шляхом раціонального розміщення робочих місць у відповідності з їх кваліфікацією та професією. -Фактична – це фіксація реально існуючого стану використання роб. сили в країні. Економічно активне населення – це частина працездатного населення, яка пропонує робочу силу для виробництва товарів та послуг.

54.Безробіття: сутність, причини, форми.

Безробіття — соц.-екон. явище, пов'язане з перевищенням пропозиції роб.сили відносно попиту на неї, стан незайнятості частини екон.активного нас-ня. Важливою ознакою безробіття є його закономірний характер. Важливою ознакою безробіття є його закономірний характер. Рівень безробіття визначається % відношенням кіл-сті офіц. зареєстрованих безробітних до кіл-сті екон. активного нас-ня. Фрикційне пов’язане з рухом нас-ня з одного регіону в ін., а також з пошуком більш високо кваліф. посади та більш високо оплач. праці. Структурне пов’язане з ліквідацією роб. місць внаслідок модерніз, раціоналізації вир-ва, застос. нових технологій. За часом найтриваліше. Циклічне пов’язане з економ. циклами, спадом і підйомом. Сезонне- по сезонам, під впливом пір року. Основні причини безробіття: -трансформаційний спад; -надмірна зайнятість в адмін-командній екон; -масштабна структурна трансформ; -зниження рівня держ. патерналізму. Безробіття є серйозною соц-економ проблемою, оскільки породжує цілий ряд негативних наслідків: економ:—недовиробництво ВВП; -необх. коштів на утрим. безробітних. соц.: -зниж. життєвого рівня; -декваліф. роб. сили. Оскільки в умовах ринкової екон. не існує й не може існ. механізму, який би забезп. повну зайнятість і попередж. без роб., то виникає потреба у ДР ринку праці. Закон Оукена - означає, якщо фактичний рівень безробіття перевищує природний на 1%, то економіка втрачає виробництво ВВП на 2,5 % і навпаки.

Оскільки в умовах ринкової економіки не існує й об’єктивно не може існувати механізму, який би забезпечував повну зайнятість і попереджав безробіття, виникає потреба в цілеспрямованому держаному регулюванні ринку праці.

56. Основні моделі держ. Регулюв. Екон.

Америк.: -управління являється комплексним використ. сильних сторін на мікрорівні (фірма) і макрорівні (держ.регулюв.). -В зовн. торгівлі і пересуванні капіталу домінуючі позиції займають великі фірми, вони враховують вплив окремих під-ств на міжнародну спеціалізацію країни, їх здатність адаптуватися до макроеконом. умов вир-ва, їх пріоритетне положення в розробці і створенні нових товарів, кооперування вир-ва і збуту з фірмами ін країн для взаємопередачі технологій. -керівна роль США в світовій економіці опирається на історичні особл.формування америк. капіталізму, на багаті прир. ресурси країни, на потужний вир-чий потенціал, створений руками та умом висококваліф. кадрів. Шведська: - весь комплекс соц-економ. і політ. реалій в країні з її високим рівнем життя і широким масштабом соц..політики. -держава відіграє важливу роль в розподілі, споживанні і перерозподілі націон.доходу через податки і держ. видатки, досягнувши рекордних рівнів. В реформації ідеології така дія-ть отримала назву “функ-ний соціалізм”. -Швецька модель виходить з положення, що сис-ма ринкового вир-ва ефективна, держава не втручається в вир-чу дія-ть під-ва, а активна політика на ринку праці повинна звести до min соц. витрати ринкової економіки. -Успішне функціонування екон. системи залежить від динаміки цін, конкурентоспроможності швецької промисл. і економ. зростання. Німецька: -висока частка держбюджету у ВВП, -розвинута сис-ма соц.підтримки нас-ня, де головну роль грає держава, зокрема, вона мас такі соц. зобов’язання, як безкоштовна медицина та освіта, -вирішальна роль відводиться банкам, при цьому центр. банку надана повна автономія Японська: -соц. направленість моделі – держ. веде боротьбу із соц. нерівністю, слідкує за додержанням соц. прав громадян у випадку хвороб, безробіття і т. і., обов’язки по рішенню соц.. задач покладаються на корпорації та об’єднання; -складання 5-річиих планів розвитку, які складаються з 1957 р. (індикативне планування), -використ. також і адмін-економ методи регулюв (н-лад, встановлення строків і розмірів оновлення устаткування конкретним корпораціям із забезпеч. штрафних санкцій за невиконання, прийняття держ. рішень про перенесення підп-тв тощо). Отже, Американська - модель з min участю держ. в регулюванні економіки. Шведська– це соц. модель, для якої характерний високий рівень соц. гарантій, що базуються на широкому перерозподілі доходів і розповсюдженні багатообразних «вільних асоціацій». Німецька– це модель соц. ринкового гос-ва, яка розширення конкурентних початків пов'язує із створенням особливої соц. інфраструктури, пом'якшувальної недоліки ринку і капіталу, з формуванням багатошарової інституційної структури суб'єктів соц. політики. Японська -відрізняється розвиненим плануванням, координацією діяльності уряду і приватного сектора.