Тема 2: Принципи трудового права

1. Поняття та ознаки принципів трудового права.

2. Класифікація принципів трудового права

1. Якщо предмет і метод є зовнішніми факторами єдності трудового права, то його внутрішню спільну сутність відбивають принципи. Трудове право містить ідеї, норми і суспільні відносини (три рівні). Принципи права категорія об'єктивна і суб'єктивна, наслідок історичного процесу.

Принципи права - не що інше, як концентрований вираз сукупності суттєвих системних властивостей певної множини окремих норм права (Смирнов О.В. Основные принципы советского трудового права. - М.: Юридическая литература, 1977. - с. 32). Вказівка на концентрацію підкреслює абстрактний характер.

Під принципами трудового права слід розуміти виражені в законодавстві вихідні засади, керівні ідеї, що характеризують основний зміст і внутрішню єдність правового регулювання трудових та пов'язаних з ними відносин (Прилипко, Ярошенко).

Ознаки принципів:

• економіко-політична обумовленість;

• спільність змісту;

• цілісна предметна визначеність;

• державна нормативність;

• системність;

• цілеспрямованість;

• стабільність.

Важливо запам'ятати дві ознаки: сутнісність, нормативність. Перший підхід до розуміння нормативності говорить про те, що це є вказівкою на текстуальну фіксацію. Другий підхід до розуміння нормативності говорить про те, що принципи у разі відсутності прямої текстуальної фіксації можна вивести.

Група ненормативного регулювання - правові аксіоми, правові фікції.

Тема 3: Поняття джерел трудового права

1. Поняття джерел.

2. Класифікація джерел.

3. Дія джерел трудового права.

Основні ознаки системи джерел трудового права:

- зумовленість предметом і методом правового регулювання;

- організаційно-структурна відокремленість;

- неадитивність (взаємозв'язок джерел дає більший ефект для регулювання суспільних відносин, ніж кожне джерело зокрема, взаємозв'язок джерел породжує якісь додаткові умови регулювання);

- чисельність джерел;

- повна самостійність кожного джерела;

- упорядкованість джерел.

Зв'язок підходів до праворозуміння та джерел (форм) права.

Зв'язок форми та змісту джерел трудового права.

Джерела в формальному розумінні і матеріальному розумінні.

Джерела в літературі розуміють як: вид діяльності, зміст якої полягає у встановленні норм; не саму діяльність, а результати діяльності правотворчих органів.

Тарановський визначає:

- джерела пізнання права;

- джерела права в матеріальному розумінні;

- джерела права в формальному розумінні.

Принципове значення має ставлення до понять "право" і "закон". Зміст терміну, який вживається у ст. 21 КЗпП, "законодавство" включає закони, міжнародні угоди, постанови ВРУ, декрети і постанови КМУ, укази Президента.

Джерела права класифікують на: загальні і спеціальні; міжнародні і національні; типові і нетипові (доктринальні джерела: джерела права і правосвідомість; право одноосібних обіцянок, правові позиції, колізійне трудове право); основні (нормативні акти, нормативні договори, нормативні акти, які закріплюють принципи міжнародного права) і вторинні; окремо виділяють індивідуальний договір.

Конституція як джерело трудового права.

Кодифіковані закони про працю. Кодекс законів 1918 року, 1922 року, 1971 року, Основи законодавства про працю 1970 року.

Поточні закони про працю: комплексні - ті, які регулюють не лише трудові відносини, а й інші або регулюють декілька інститутів трудового права (ЗУ "Про освіту") та функціональні - присвячені окремим інститутам (ЗУ "Про відпустки", "Про оплату праці").

Декрети КМУ ("Про оплату праці", "Про охорону праці").

Підзаконні акти:

1). акти Президента України ("Про запровадження на території України регіональних графіків робочого дня");

2). постанови КМУ (N 301 "Про трудові книжки працівників");

3). нормативні акти міністерств і відомств. Відомства необхідно поділити на 2 групи:

- Міністерство соціальної політики, Державна служба гірничого нагляду та промисловості;

- інші міністерства і відомства.

4). акти місцевих органів влади (Норматив чисельності робочих місць для працевлаштування осіб, які потребують соціального захисту, визначається місцевими радами);

5). норми трудового права в джерелах інших галузей права (наприклад, ЗУ "Про міліцію", "Про статус народних депутатів");

6). локальні нормативні акти (Наказ Держнаглядохоронпраці від 21.12.1993 N 132 Порядок опрацювання і затвердження власником актів про охорону праці, що діють на підприємстві);

7). акти Союзу РСР (діють відповідно до Постанови ВРУ 12.09.1991 року Про порядок дії на територіях України окремих актів Союзу РСР). Умови дії: несуперечність Конституції та законам України.

8). міжнародні акти;

9). акти судових органів;

10). угоди як джерела трудового права;

11). звичаєве регулювання трудових відносин.