Трудове право України

Лектор: Панасюк Олег Терентійович (ауд. 241)

Семінарист: Мельничук Наталія Олексіївна, Кучма Ольга Леонідівна

0674669092

all@ukrproduct.com

Трудове право України. Навчальний посібник, видання 3 / за ред. П.Д.Пилипенка. - К.: Істина, 2009.

Жоль К.К. Методы научного познания и логика (для юристов). - К.: Атіка, 2008.

Тема 1: Предмет та метод трудового права

1. Предмет та поняття трудового права, метод, мета, соціальне призначення та завдання трудового права.

2. Функції трудового права.

3. Система трудового права.

4. Відмежування від інших галузей.

5. Предмет, метод та система науки трудового права.

Однією з особливостей трудового права є значний нормативний обсяг.

Методологія трудового права характеризується наявністю публічних та приватинх елементів. Історія розвитку трудового права в СРСР багато в чому повторює історію розвитку господарського права як галузі. Характерним є поступовий перехід від публічних методів регулювання певних правовідносин до появи приватних.

Метод трудового права поєднує імперативні і диспозитивні елементи, поєднує договірне і одноосібне регулювання.

В трудовому праві досить сильно розвинуте вчення про аксіологію. Трудове право є своєрідною галуззю-донором. З трудового права фактично виходить право соціального забезпечення. Починають говорити про профспілкове право, трудове процесуальне право, соціальне право тощо.

Трудове право регулює роботу, не працю, а роботу.

Для позначення предмету трудового права в літературі використовуються наступні терміни: трудові відносини, соціально-трудові відносини, суспільно-трудові відносини, трудові та інші пов'язані з ними відносини, єдині трудові відносини, безпосередні та похідні трудові відносини, певні види праці, індивідуальні та колективні відносини у сфері праці, відносини по організації праці на підприємстві, відпосини, пов'язані із реалізацією людиною своїх здібностей до праці, відносини несамостійної праці, наймана праця, найм робочої сили.

Предмет трудового права можна сформулювати як комплекс суспільних відносин, основу якого складають трудові відносини, що виникають на підставі укладення трудового договору і до якого входять також відносини, тісно пов'язані з трудовими відносинами та які існують для забезпечення функціонування останніх. Такими є відносини працевлаштування, відносини з приводу навчання на виробництві, підвищення кваліфікації, перекваліфікації, відносини щодо вирішення трудових спорів та відносини соціального партнерства і встановлення умов праці (Трудове право України / за ред. П.Д. Пилипенка. - К.: Ін Юре, 2010 - 526с.).

Наркомат юстиції УСРР: "Зміст трудовому праву дає не безмежне у своїй соціальній розпливчатості поняття праці, але далеко вужче і тому докладніше означене поняття трудового стосунку" (Шерешевський І.В. Основи трудового права. - Х.: НКЮ УСРР, 1930 - 326с.).

"Трудове право і праця співвідносяться як море і морська свинка" (Пилипенко П.Д.).

"Предметом трудового права являются лишь определенные виды труда, а именно те его виды, которые укладываются в тройственную формулу: труд наемный, зависимый, коллективный" (Киселев И.Я. Трудовое право России и зарубежных стран. Международные нормы труда. - М.: Эксмо, 2006 - с. 61).

Трудове право регулює відносини праці, що:

• має суспільну форму;

• виникають на основі колективної праці;

• зорганізованої праці (кожен із працівників виконує трудову функцію);

• живої праці;

• утилітарної праці, яка виконується не на результат, що обов'язково має реалізуватись (Трудове право України / за ред. В.В. Жернакова. - Х.: Право, 2012 - 496с.).

Болотіна Н.Б.

Ознак може бути багато, але сучасна доктрина виходить з того, що відносини, які регулюються трудовим правом, повинні мати наступні ознаки:

• один з учасників відносин - працівник, виконуючи свої обов'язки, включається до складу підприємства, установи, організації (трудового колективу);

• відповідно до суспільного поділу праці предметом зобов'язань працівника є виконання ним певної трудової функції (виконання роботи певного роду за певною спеціальністю, посадою, кваліфікацією);

• праця виконується в умовах певного правового режиму і працівник підпорядковується внутрішньому трудовому розпорядкові, який визначає умови діяльності всіх працівників.

Трудове право - галузь права, що регулює трудові відносини та інші з ними пов'язані відносини. Трудове право - система відносин, складовою яких є система трудових правовідносин, які складаються внаслідок взаємодії працівника і роботодавця при використанні праці на підставі певних ідей, та які можуть регулюватись за умови їх систематичного повторення.

Співвідношення поняття методу і механізму правового регулювання. Рисами методу правового регулювання є: порядок виникнення, зміни і припинення правовідносин; вказівка на загальноюридичне положення учасника правовідносин; характер (зміст) прав та обов'язків; засоби забезпечення виконання обов'язків.

Для трудового права є певний набір специфічних прийомів, серед таких прийомів для трудового права специфічним є юридичний факт - трудовий договір. Форми встановлення характеру прав та обов'язків можуть бути різноманітними, це може бути одноосібний і договірний порядок. Специфікою трудового права є те, що засобами забезпечення виконання прав та обов'язків є можливість поєднання дисциплінарної та матеріальної відповідальності за невиконання трудових обов'язків.

Метод трудового права у сукупності утворюють:

• договірний характер встановлення трудових правовідносин;

• особливий режим виконання взаємних обов'язків з підпорядкуванням працівника роботодавцю в процесі застосування праці;

• поєднання централізованого та локального, нормативного та договірного порядку встановлення правових норм, участь профспілок та трудових колективів у їх прийнятті та контролі за дотриманням трудового законодавства;

• поєднання дисциплінарної та матеріальної відповідальності сторін правовідносин за правопорушення.

2. Трудове право виникає не випадково, воно має певну мету: визначення основних засад реалізації передбачених Конституцією України трудових прав і гарантій працівників, створення належних умов праці, забезпечення захисту інтересів працівників і роботодавців (джерело - проект трудового кодексу); встановлення та гарантування таких умов праці, які забезпечували б достатньо високий рівень та якість життя, нормальну життєдіяльність людини, відтворення її робочої сили та, в свою чергу, стійке функціонування суб'єктів господарювання (Трудовое право / под ред. В.И.Семенкова).

В радянські часи напрямками впливу на відносини (функціями) визначалися дві: виробнича та охоронна. Наразі говорять про третю функцію - виховну (ідеологічну).

Наступна функція - охоронна, яка частково виражається у захисній і в подальшому в каральній (стягнення).

3. Система - об'єктивно зумовлена внутрішня організація трудового права. Існує декілька підходів: поділ трудового права на загальну та особливу частини; другий: на загальну, особливу і спеціальну; третій підхід: норма - підінститут - інститут - субінститут - підгалузь - галузь. В радянські часи першою підгалуззю трудового права визначали право соціального забезпечення. Також визначають як підгалузі трудове процесуальне право, профспілкове право, колізійне право. Інколи визначають індивідуальне та колективне трудове право.

Також говорять про систему трудового права, систему трудового законодавства та систему науки трудового права.

4. Відмежування від інших галузей. Самостійно

5. Система науки трудового права