4. Система органів виконавчої влади в Україні.

Кабінет Міністрів України: склад, порядок формування, повноваження.

Згідно ст. 113 Конституції України, Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених у Конституції Україні.

До складу Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри, міністри: міністр аграрної політики України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр екології та природних ресурсів України, Міністр економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністр палива та енергетики України, Міністр закордонних справ України, Міністр культури і мистецтв України, Міністр України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, міністр оборони України, Міністр освіти і науки України, Міністр охорони здоров'я України, Міністр праці та соціальної політики України, Міністр промислової політики України, Міністр транспорту України, Міністр фінансів України, Міністр юстиції України, Міністр України у зв'язках з Верховною Радою України. Діяльність Кабінету Міністрів України забезпечується Секретаріатом Кабінету Міністрів України, який очолює Державніц Секретар.

Члени Кабінету Міністрів України не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової та творчої у позаробочий час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку (ч. 1 ст. 120 Конституції).

Прем'єр-міністр України призначається Президентом України за згодою більше половини від конституційного складу Верховної Ради України. Персональний склад Кабінету Міністрів України призначається Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України.

Прем'єр-міністр України керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, веде переговори і підписує в установленому порядку міжнародні договори, координує роботу з проведення приватизації, координує проведення в Україні адміністративної реформи, здійснює керівництво відповідними колегіальними органами (комітетами, комісіями, радами). Прем'єр-міністр України входить із поданням до Президента України про створення, реорганізації та ліквідації міністерств, інших центральних органів виконавчої влади в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України на утримання цих органів.

Кабінет Міністрів України разом з Прем'єр-міністром України складає повноваження перед новообраним Президентом України (ст. 115 Конституції).

Прем'єр-міністр України, інші члени Кабінету Міністрів України мають право заявити Президентові України про свою відставку. Причому відставка Прем'єр-міністра передбачає відставку Кабінету Міністрів у повному складі.

Прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінету Міністрів України, а також рішення Президента України про припинення повноважень Прем'єр-міністра України має наслідком відставку Кабінету Міністрів України.

При цьому за дорученням Президента Кабінет Міністрів, відставку якого прийнято, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів, але не довше ніж 60 днів. Протягом цього терміну Президент України зобов'язаний призначити новий склад Кабінету Міністрів.

Повноваження КМУ (ст. 116 Конституції):

• Забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави

• Вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина

• Забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної, податкової політики, політики у сферах праці та зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки, культури, охорони природи

• Розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України

• Забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності, здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону

• Розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою Державного бюджету України

• Організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи

• Спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади

Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими для виконання (ст. 117 Конституції).

Постановами уряду оформляються найбільш важливі рішення нормативного характеру. Рішення з оперативним і поточних питань видаються у вигляді розпоряджень. Акти Кабінету Міністрів підписує Прем'єр-міністр, і вони вступають в силу з дня їх підписання, якщо в цих документах не передбачено інше.

Згідно з Указом Президента України від 10 червня 1997 "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності", нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України не пізніш як у 15-денний термін після їх прийняття і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях (офіційними друкованими виданнями є "Офіційний вісник України", "Урядовий кур'єр").

Кабінет Міністрів повинен здійснювати контроль за виконанням прийнятих ним правових актів безпосередьно або через підпорядковані йому органи.

Розділ VI Конституції, присвячений правовому статусу Кабінету Міністрів Україні, не в змозі відобразити всі аспекти діяльності уряду. Тому згідно з ч.2 ст. 120 Конституції прийнято Закон України «Про Кабінет Міністрів України» від від 07.10.2010 № 2591-VI, який більш детально регламентує основні завдання, повноваження Кабінету Міністрів, його склад і порядок формування, місце в системі органів державної влади і т.д.

Центральні органи виконавчої влади

Згідно з Указом Президента України від 15 грудня 1999 "Про систему центральних органів виконавчої влади", до системи центральних органів виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Міністерство є головним органом в системі центральних органів виконавчої влади для забезпечення реалізації державної політики у певній сфері діяльності (наприклад, у сфері охорони здоров'я, науки, освіти, промисловості). Керівництво міністерством здійснює міністр.

Міністерство: 1) бере участь у формуванні та реалізації державної політики як у цілому, так і за відповідними напрямами, розробляє механізм її реалізації, 2) прогнозує розвиток економіки у виробничій, науково-технічній, мінерально-сировинний, паливно-енергетичній, трудовій, демографічній, соціальної, фінансової та інших сферах, 3) бере участь у розробці проектів Державної програми економічного і соціального розвитку України, Державного бюджету України; 4) реалізує державну стратегію розвитку відповідної галузі (групи суміжних галузей), 5) бере участь у формуванні та реалізації інвестиційної політики; 6 ) розробляє відповідні фінансово-економічні та інші нормативи, механізм їх впровадження, затверджує галузеві стандарти; 7) видає у передбачених законодавством випадках спеціальні дозволи (ліцензії) на здійснення окремих видів підприємницької діяльності; 8) бере участь у підготовці міжнародних договорів України, укладає міжнародні договори міжвідомчого характеру, здійснює інші функції.

На сьогодні до складу Кабінету Міністрів України входять:

• Міністерство аграрної політики України;

• Міністерство внутрішніх справ України;

• Міністерство екології та природних ресурсів України;

• Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України;

• Міністерство палива та енергетики України;

• Міністерство закордонних справ України;

• Міністерство культури і мистецтв України;

• Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

• Міністерство оборони України;

• Міністерство освіти і науки України;

• Міністерство охорони здоров'я України;

• Міністерство праці та соціальної політики України;

• Міністерство промислової політики України;

• Міністерство транспорту України;

• Міністерство фінансів України;

• Міністерство юстиції України.

Забезпечення діяльності міністерства та організації роботи з виконання завдань міністерства здійснюється державним секретарем міністерства, який підзвітний і підконтрольний міністрові.

Державних секретарів призначає за поданням Прем'єр-міністра України та звільняє з посади Президент України. Державний секретар має першого заступника та трьох заступників.

Державний секретар відповідно до покладених на нього завдань: організовує розробку нормативно-правових актів, прийнятих міністерством, та подає їх на підпис міністрові, забезпечує вирішення питань, що виникають у взаємовідносинах апарату міністерства з Адміністрацією Президента України, апаратом Верховної Ради України, іншими державними органами і відносяться до їх компетенції; за погодженням з міністром приймає рішення про створення, реорганізації та ліквідації територіальних органів міністерства, а також підприємств, установ та організацій, що входять в сферу управління міністерства; виконує інші функції, пов'язані із забезпеченням діяльності того чи іншого міністерства.

Державний комітет (державна служба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовує і координує Прем'єр-міністр України або один з віце-прем'єр-міністрів чи міністрів. Державний комітет вносить пропозиції щодо формування державної політики відповідним членам уряду і забезпечує її реалізацію у визначеній сфері діяльності, що здійснює управління в цій сфері. Державний комітет очолює його голова.

В системі центральних органів виконавчої влади функціонують такі державні комітети та інші органи, статус яких прирівняно до статусу Державного комітету Україні, а саме:

• Державний комітет архівів України;

• Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України;

• Державний комітет України по водному господарству;

• Державний комітет України по земельних ресурсах;

• Державний комітет зв'язку та інформатизації України;

• Державний комітет України з енергозбереження;

• Державний комітет України по нагляду за охороною праці;

• Державний комітет України з питань технічного регулювання

та споживчої політики;

• Державний комітет України у справах релігій;

• Державний комітет інформаційної політики телебачення і

радіомовлення України;

• Державний комітет лісового господарства України;

• Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України;

• Державний комітет України у справах ветеранів;

• Державний комітет у справах охорони державного кордону

Україні;

• Державний комітет статистики України;

• Вища атестаційна комісія України;

• Національне космічне агентство України;

• Пенсійний фонд України;

• Головне контрольно-ревізійне управління України;

• Державне казначейство України.

Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом має визначені Конституцією та законодавством України особливі завдання та повноваження, щодо нього може ус ¬ встановлюватися спеціальний порядок утворення, реорганізації, ліквідації, підконтрольності, підзвітності, а також призначення і звільнення керівників. Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом очолює його голова.

Центральними органами виконавчої влади зі спеціальним статусом є:

• Антимонопольний комітет України;

• Державна комісія з питань оборонно-промислового комплексу України;

• Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України;

• Державна митна служба України;

• Державна податкова адміністрація України;

• Державна служба експортного контролю України;

• Державна судова адміністрація України;

• Державний департамент України з питань виконання покарань;

• Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва;

• Державний комітет ядерного регулювання України;

• Головне управління державної служби України;

• Національна комісія регулювання електроенергетики України;

• Фонд державного майна України;

• Служба безпеки України;

• Управління державної охорони України.

Центральні органи виконавчої влади можуть мати свої територіальні органи, які утворюються реорганізуються і ліквідуються у встановленому законодавством порядку.

Місцеві органи виконавчої влади

Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Сева ¬ стопольська міські державні адміністрації, тобто місцеві державні адміністрації (ч.І ст.118 Конституції України). Особливості здійснення виконавчої влади в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Правовий статус і територіальну організацію місцевих державних адміністрацій закріплено Конституцією і Законом України від 9 квітня 1999 "Про місцеві державні адміністрації".

Місцева державна адміністрація визнається місцевим органом виконавчої влади, в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адмі ¬ стративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій. Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України на строк повноважень Президента України. При цьому кандидатури на посади голів обласних державних адміністрацій на розгляд Кабінету Міністрів України вносяться Прем'єр-міністром України. Кандидатури на посади голів районних держадміністрацій на розгляд Кабінету Міністрів України вносяться головами відповідних обласних державних адміністрацій (ст.8 Закону "Про місцеві державні адміністрації" ").

Голови місцевих державних адміністрацій при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.

Обласна чи районна рада може висловити недовіру голові відповідної місцевої державної адміністрації, на підставі чого Президент України приймає рішення і дає обгрунтовану відповідь. Якщо недовіру голові районної чи обласної державної адміністрації висловили дві третини депутатів від складу відповідної ради, Президент України приймає рішення про відставку голови місцевої державної адміністрації (ст. 118 Конституції, п.8 ч.І статті 9 вищевказаного Закону).

Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними чи обласними радами.

Згідно ст.119 Конституції місцевих державних адміні ¬ ністрації на відповідній території забезпечують:

• виконання Конституції і законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади;

• законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян;

• виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку;

• підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів;

• звіт про виконання відповідних бюджетів та програм; "взаємодія з органами місцевого самоврядування;

• реалізацію інших, наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Отже, у відання місцевих державних адміністрацій належить вирішення наступних питань (ст. 13 Закону "Про місцеві державні адміністрації"):

• забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів;

• соціально-економічного розвитку відповідних територій;

• бюджету, фінансів та обліку (слід зауважити, що місцеві державні адміністрації забезпечують три стадії бюджетного процесу в регіонах: підготовку бюджетів, виконання прийнятих районними та обласними радами бюджетів і складання звітів про їх виконання;

• управління майном, приватизації та підприємництва; промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту і зв'язку;

• науки, освіти, культури, охорони здоров'я, фізкультури і спорту, сім'ї, жінок, молоді та неповнолітніх;

• використання землі, природних ресурсів, охорони навколишнього середовища;

• зовнішньоекономічної діяльності;

• оборонної роботи та мобілізаційної підготовки;

• соціального захисту, зайнятості населення, праці та заробітної плати.

Як уже зазначалося, крім цих прямих повноважень, місцеві державні адміністрації здійснюють повноваження місцевого самоврядування, делеговані їм відповідними радами. Кабінет Міністрів України може передавати місцевим державним адміністраціям окремі повноваження органів виконавчої влади вищого рівня.

В межах своїх повноважень голова місцевої державної адміністрації видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами (ст. 6 Закону "Про місцеві державні адміністрації".

Слід зауважити, що акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції і законодавству України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня (ч.8 ст.118 Конституції, ч.2 статті 43 Закону "Про місцеві державні адміністрації ". Незаконні накази керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів можуть бути скасовані головою місцевої державної адміністрації, відповідним міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади.

Всі організадійно-процедурні питання внутрішньої діяльності місцевих державних адміністрацій регулюються їх регламентами, що затверджуються головами відповідних місцевих державних адміністрацій.