- •2. Трипільска культура
- •3. Ранній залізний вік на території України.
- •7. Грецька колонізація Північного Причорномор’я.
- •8. Етногенез слов’ян. Перші писемні згадки про слов’ян. Життя і побут.
- •9. Теорії походження Русі та назви Русь.
- •10. Основні етапи розвитку Києворуської держави (політ. Історія: загальна характеристика)
- •11. Становлення Київської Русі. Кий. Аскольд. Дір. Олег. Ігор. Ольга. Святослав.
- •12. Київська Русь періоду розквіту. Володимир Великий. Ярослав Мудрий.
- •13. Християнизація Русі
- •15. Феодальна роздробленість Київської Русі.
- •16. Соціально-економічний та політичний устрій Київської Русі.
- •17. Занепад Київської Русі: причини та наслідки
- •18. Зовнішня політика Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.
- •19. Монголо-татарська навала
- •20. Утворення Галицько-Волинського князівства. Роман Мстиславич. Данило Романович.
- •21. Галицько-Волинська держава у 13-14 ст.
- •22. Соціально-економічний розвиток Галицько-Волинського князівства.
- •23. Причини та наслідки занепаду Галицько-Волинського князівства
- •24. Включення українських земель до складу вкл
- •25. Становище українських земель у складі вкл наприкінці 14 – перша половина 16 ст. (політичний аспект)
- •26. Суспільно-політичний та економічний розвиток українських земель у складі Польщі та вкл (друга половина 14 ст. – перша половина 16 ст.)
- •27. Литовські статути
- •28. Формування українського козацтва. Утворення Запорозької Січі.
- •29. Українське козацтво другої половини 16 – першої половини 17 ст. (звичаї, побут, міжнародна діяльність)
- •30. Козацькі повстання в кінці 16 – першій половині 17 ст.
- •31. Люблінська унія та її політичні й соціально-економічні наслідки для України.
- •32. Культурно-релігійні рухи в Україні. Братства. Брестська церковна унія. Діяльність Петра Могили.
- •33. Землі України під владою іноземних держав у XIV.
- •34. Причини національно-визвольної війни під проводом б. Хмельницького.
- •35. Визвольна війна українського народу під проводом б. Хмельницького.
- •36. Українсько-російські відносини часів національно-визвольної революції під проводом б. Хмельницького.
- •37. Зовнішня політика б. Хмельницького
- •38. Переяславська рада і «Березневі статті»
- •39. Формування української державності в ході національно-визвольної війни під проводом б. Хмельницького (з 1649 р.)
- •40. «Руїна». Становище в Україні в другій половині XVII ст.
- •41. Україна в період гетьманування і. Мазепи.
- •42. Пилип Орлик. «Пакт і Конституція»
- •43. Наступ царату на автономію України. Остаточна ліквідація гетьманського правління.
- •61. Політика коренізації в Україні.
- •63. Колективізація та її особливості в Україні.
- •64. Голодомор 1932-1933 рр.
- •65. Західноукраїнські землі між двома світовими війнами.
- •85. Суспільно-політичне життя в Україні в роки незалежності. Президентські вибори 2004р.
30. Козацькі повстання в кінці 16 – першій половині 17 ст.
Колоніальна політика Польщі, посилення кріпацтва, покатоличення викликали активний протест українського населення і зумовили шерег потужних повстань, які мали антифеодальний та національно-визвольний характер.
У 1591 р. починається повстання реєстрових козаків під орудою К. Косинського. Незабаром повстання охопило Київщину, Брацлавщину, Поділля і Волинь. У лютому 1593 р. князь Острозький розбиває військо Косинського на р. П'ятці. Козаки укладають угоду, згідно з якою Косинський позбавляється гетьманства, козаки втрачають право нападати на сусідні країни, а селяни-втікачі повертаються до своїх поміщиків. Косинський тікає на Січ і звідти у травні 1593 р. наступає на Черкаси. Зазнає поразки, гине. В 1594— 1596 рр. розгортається нове повстання під проводом С. Наливайка. Він організовує загін нереєстрових козаків для походів на татар. До початку І596 р. повстання охопило Київщину, Брацлавщину, Волинь, Поділля. У березні 1596 р. повстанці С. Наливайка об'єднуються з запорізькими загонами Г. Лободи та полковника М. Шаули і в урочищі Гострий Камінь біля Трипілля дають бій полякам, після якого мусять відступати. Біля м. Лубни в урочищі Солониця вони стали табором, очікуючи допомоги запорожців, але були оточені. Складне становище козаків погіршувалося загостренням суперечностей серед старшини. Лободу вбивають за підозрою в зраді, а Наливайка і Шаулу видають полякам. У 1605 р. гетьманом обираються Сагайдачного, який залучив усе Військо Запорізьке до складу Київського братства, висвятив на сан київського митрополита Іова Борецького, упорядкував козацьке військо. У 1620 р. Туреччина організувала 150-тисячний похід з метою остаточно розбити Польську державу. Польща змушена була звернутися по допомогу до козаків, пообіцявши їм поступки у релігійному питанні та значну платню. В Хотинській битві перемогли (жовтень 1621 р.).
У 1625 р. після повстання на чолі з М. Жмайлом польський уряд змушений був підписати угоду, згідно з якою козацький реєстр становив уже 6 тис. у складі шести полків але козакам було заборонено здійснювати самостійні військові походи. В 1630 р. запорожці виступили з Січі. Незабаром повстання під проводом Трясила охопило Лівобережжя і частину Правобережжя. 30-тисячний загін повсталих розгромив коронне військо під Переяславом. Нова угода збільшувала реєстр до 8 тис. осіб, зберігалися привілеї козацької старшини. Але вже у 1634 р., після закінчення польсько-російської війни уряд Речі Посполитої знову урізає права та вольності українців. Щоб нейтралізувати Січ, польський уряд будує у 1635 р. фортецю Кодак, але того ж року козаки під командуванням І. Сулими зруйнували фортецю.
У 1637—1638 рр. вибухнули нові повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гунія. Проте зазнали поразки. Це дало можливість Польщі в тому ж році нав'язати козацтву «Ординацію Війська Запорізького реєстрового». В ній реєстр обмежувався до 6 тис., на чолі козаків затверджувався польський комісар, заборонялася виборність, відновлювалася фортеця Кодак.