2.3. Вивчення стиля виховання батьків так, як бачать їх діти в юнацькому віці

За опитувальником «Поведінка батьків і відношення підлітків до них» отримані данні представлені в додатку 4. Узагальнені данні у відсотках відображені в таблиці 1, середні значення у балах в таблиці 2.

Таблиця 1

Данні за опитувальником «Поведінка батьків і відношення юнаків до них»

(у %)

шкала	Сила вираженності	Дівчата		Хлопці
		батько	мати	батько	мати
PZO – позитивний інтерес	Слабо	18%	0%	22%	16%
	Середньо	27%	16%	38%	22%
	Сильно	55%	84%	40%	62%
DIR – дериктивність	Слабо	73%	59%	59%	46%
	Середньо	16%	27%	22%	35%
	Сильно	11%	13%	19%	19%
HOS - ворожість	Слабо	89%	89%	84%	84%
	Середньо	8%	8%	16%	11%
	Сильно	3%	3%	0%	5%
AUT - автономія	Слабо	8%	16%	22%	16%
	Середньо	30%	27%	38%	38%
	Сильно	62%	57%	40%	46%
NED - непослідовність	Слабо	65%	78%	76%	90%
	Середньо	30%	13%	13%	5%
	сильно	5%	8%	11%	5%

В результаті проведення опитувальника «Поведінка батьків і відношення підлітків до них» що до виявлення стилю виховання в сім’ї так, як бачать його діти в підлітковому віці, і після підрахування середніх показників у групах дівчат та хлопців за кожною шкалою ми отримали данні, які свідчать що:

1. При оцінці дівчатами батька превалює такий стиль виховання як автономність. Автономність батька це претензія на лідерство, причому лідерство недосяжне, недоступне для взаємодії з ним. Він представляється людиною, відгородженою від проблем сім'ї як би невидимою стіною, існуючою паралельно з іншими членами сім'ї. Батьку абсолютно все одно, що відбувається навкруги, його дії частенько не узгоджуються з потребами і запитами близьких, інтереси яких повністю ігноруються. Трохи менші значення показників за стилем позитивного інтересу. Позитивний інтерес батька до дочки описують як батьківську упевненість в собі, упевненість в тому, що важлива не горезвісна батьківська суворість, а увага до підлітка, теплота і відкритість стосунків між батьком і дочкою-підлітком. Психологічне прийняття дочки характеризується відсутністю різких перепадів від вседозволеності до суворих покарань, тобто домінують теплі дружні стосунки з чітким усвідомленням меж того, що можна і чого не можна. Батьківські заборони ж в даному випадку діють тільки на тлі батьківської любові. І найменший бал був по шкалі ворожості, тобто майже відсутній такий несприятливий тип батьківського відношення до дочки, як поєднання надвимогливості, орієнтованої на еталон «ідеальної дитини» і відповідної занадто жорсткої залежності, з одного боку, і емоційно-холодним, відкидаючим відношенням - з іншою.

2. Коли дівчата оцінювали мати, домінуючою стратегією виховання виявився стиль позитивного інтересу - позитивне відношення до дочки з боку матері, ґрунтоване на психологічному прийнятті, описується підлітками-дівчатками, як відношення до маленької дитини, яка постійно вимагає уваги, турботи, допомоги, яка сама по собі мало що може. Такі матері часто схвалюють звернення по допомогу дочок у випадках сварок або яких-небудь утруднень, з одного боку, і обмеження самостійності - з іншою. Разом з цим дівчатка відмічають чинник потурання, коли мати знаходиться як би «на побігеньках» і прагне задовольнити будь-яке бажання дочки. На другому місці знаходиться шкала автономності, що характеризує матір як ворожу, сильну і холодну. При такому стилі виховання проявляється тяжіння до відстороненості, байдужості матері, а коли донька сама проявляє активність в сторону матері, остання реагує агресивно. Найменш вираженою шкалою є ворожість. Ворожість матерів описується як підозріле ставлення до сімейного середовища і дистанція по відношенню до її членів (зокрема до дітей). Підозріла поведінка і відмова від соціальних норм призводять їх, як правило, до відгородженої і підвищенню себе над іншими. Тобто надмірного та підозрілого ставлення у стосунках між мамою та донькою не має.

3. Що до хлопців при оцінці батька однакові результати мають шкали автономності і позитивного інтересу. Позитивний інтерес в стосунках з сином розглядається як відсутність грубої сили. Психологічне прийняття сина батьком ґрунтоване передусім на довірі. При подібних стосунках характерно знаходити всяку істину в спорі, прислухаючись до різних аргументів і віддаючи перевагу логіці здорового глузду. Що доповнюється деякою автономією батька в стосунках з сином. Бо батько розуміє що дитині необхідна деяка свобода. Тому він не цікавиться захоплення сина, кругом його знайомств, навчанням і школою. На його думку, син «сам повинен все знати». Майже невираженою, як і у дівчат, виявилась шкала ворожості. Виховання в такому стилі проходить в намаганні вимуштрувати свого сина відповідно до прийнятого в цьому суспільстві і в цій культурі уявленням про те, яким має бути ідеальна дитина.

4. Коли хлопці оцінювали мати чітко була виявлена стратегія позитивного інтересу – що проявляється в прийнятті її думки, діти схильні погоджуватися з матір’ю. Такі форми поведінки, як владність, підозрілість, тенденція до лідерства заперечуються. Сини не чекає від матері надмірного конформізму, аж до тенденції «йти на поводі». Проте, просто компетентна поведінка, дружній спосіб спілкування і нормальні емоційні контакти виявляються недостатніми для того, щоб підліток міг стверджувати, що матір виказує по відношенню до нього позитивний інтерес. Вони прагнуть до надопіки сильної, дорослої і самостійної людини. Найменш виражена шкала ворожості. Це свідчить про те, що відсутня агресивність і надмірна суворість в міжособистісних стосунках. Мати не орієнтується виключно на себе, її самолюбність, зайве самоствердження. Він не сприймається як суперник. Мати не виявляє емоційного холоду до підлітка.

Таблиця 2