
- •Метод визначення коефіцієнта кореляціі Пірсона.
- •Розділ 1 Теоретичне обґрунтування чинників процесу сприйняття влади
- •Сприйняття політичної влади
- •Система цінностей в структурі особистості
- •Стилі виховання в сім'ї
- •Психологія юнацького віку
- •Розділ 2 Емпіричне дослідження сприйняття політичної влади в юнацькому віці залежно від стилю виховання в сім'ї та ціннісних орієнтацій особи
- •2.1. Вибірка, процедура та методи дослідження
- •2.2. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •2.3. Вивчення стиля виховання батьків так, як бачать їх діти в юнацькому віці
- •Данні за опитувальником «Поведінка батьків і відношення юнаків до них»
- •Середні данні за опитувальником «Поведінка батьків і відношення підлітків до них»
- •Значущість розбіжностей між вираженністю стилів виховання батька й матері за t - критерієм Ст’юдента
- •Значущі розбіжності між показниками стилю виховання між группами дівчат та хлопців за t - критерієм Ст’юдента
- •2.4. Вивчення ціннісних орієнтацій, ідеалів і переконань в юнацькому віці
- •Усередненні значення за показниками ціннісних орієнтацій у дівчат і хлопців юнацького віку за опитувальником ш. Шварца
- •Порядок ціннісних орієнтацій у групах хлопців і дівчат від більш важливих до менш важливих
- •Порівняння хлопців та дівчат за результатам методики вивчення ціннісних орієнтацій за t - критерієм Ст’юдента
- •2.5. Визначення сприйняття політичної влади дівчатами та хлопцями юнацького віку
- •Кількісні показники факторів Оцінки, Активності, Сили відносно поняття ідеальної політичної влади та реальної політичної влади у дівчат і хлопців юнацького віку
- •Значущі відмінності між оцінкою понять ідеальної та реальної політичної влади в групах дівчат і хлопців
- •Значущі відмінності за факторами Активність, Оцінка, Сила між хлопцями і дівчатами при оцінці ідеальної та реальної політичної влади
- •Семантична відстань між поняттями «реальна політична влада» та «ідеальна політична влада»
- •Визначення феномену влади хлопцями і дівчатами юнацького віку
- •Категорії визначення поняття влада в житті дівчат і хлопців юнацького віку (у %)
- •Визначення кореляційного зв’язку за методом Пірсона між стилем сімейного виховання та ставлення до влади
- •Значущі кореляційні зв’ язки за методом Пірсона у групі дівчат
- •Значущі кореляційні зв’ язки за методом Пірсона у групі хлопців
- •Висновки
- •Список літератури
- •Стандартный бланк семантического дифференциала
- •Бланк до опитувальника «Поведінка батьків і ставлення підлітків до них»
- •Результати за методикою ш. Шварца
2.3. Вивчення стиля виховання батьків так, як бачать їх діти в юнацькому віці
За опитувальником «Поведінка батьків і відношення підлітків до них» отримані данні представлені в додатку 4. Узагальнені данні у відсотках відображені в таблиці 1, середні значення у балах в таблиці 2.
Таблиця 1
Данні за опитувальником «Поведінка батьків і відношення юнаків до них»
(у %)
шкала |
Сила вираженності |
Дівчата |
Хлопці |
||
батько |
мати |
батько |
мати |
||
PZO – позитивний інтерес |
Слабо |
18% |
0% |
22% |
16% |
Середньо |
27% |
16% |
38% |
22% |
|
Сильно |
55% |
84% |
40% |
62% |
|
DIR – дериктивність |
Слабо |
73% |
59% |
59% |
46% |
Середньо |
16% |
27% |
22% |
35% |
|
Сильно |
11% |
13% |
19% |
19% |
|
HOS - ворожість |
Слабо |
89% |
89% |
84% |
84% |
Середньо |
8% |
8% |
16% |
11% |
|
Сильно |
3% |
3% |
0% |
5% |
|
AUT - автономія |
Слабо |
8% |
16% |
22% |
16% |
Середньо |
30% |
27% |
38% |
38% |
|
Сильно |
62% |
57% |
40% |
46% |
|
NED - непослідовність |
Слабо |
65% |
78% |
76% |
90% |
Середньо |
30% |
13% |
13% |
5% |
|
сильно |
5% |
8% |
11% |
5% |
В результаті проведення опитувальника «Поведінка батьків і відношення підлітків до них» що до виявлення стилю виховання в сім’ї так, як бачать його діти в підлітковому віці, і після підрахування середніх показників у групах дівчат та хлопців за кожною шкалою ми отримали данні, які свідчать що:
При оцінці дівчатами батька превалює такий стиль виховання як автономність. Автономність батька це претензія на лідерство, причому лідерство недосяжне, недоступне для взаємодії з ним. Він представляється людиною, відгородженою від проблем сім'ї як би невидимою стіною, існуючою паралельно з іншими членами сім'ї. Батьку абсолютно все одно, що відбувається навкруги, його дії частенько не узгоджуються з потребами і запитами близьких, інтереси яких повністю ігноруються. Трохи менші значення показників за стилем позитивного інтересу. Позитивний інтерес батька до дочки описують як батьківську упевненість в собі, упевненість в тому, що важлива не горезвісна батьківська суворість, а увага до підлітка, теплота і відкритість стосунків між батьком і дочкою-підлітком. Психологічне прийняття дочки характеризується відсутністю різких перепадів від вседозволеності до суворих покарань, тобто домінують теплі дружні стосунки з чітким усвідомленням меж того, що можна і чого не можна. Батьківські заборони ж в даному випадку діють тільки на тлі батьківської любові. І найменший бал був по шкалі ворожості, тобто майже відсутній такий несприятливий тип батьківського відношення до дочки, як поєднання надвимогливості, орієнтованої на еталон «ідеальної дитини» і відповідної занадто жорсткої залежності, з одного боку, і емоційно-холодним, відкидаючим відношенням - з іншою.
Коли дівчата оцінювали мати, домінуючою стратегією виховання виявився стиль позитивного інтересу - позитивне відношення до дочки з боку матері, ґрунтоване на психологічному прийнятті, описується підлітками-дівчатками, як відношення до маленької дитини, яка постійно вимагає уваги, турботи, допомоги, яка сама по собі мало що може. Такі матері часто схвалюють звернення по допомогу дочок у випадках сварок або яких-небудь утруднень, з одного боку, і обмеження самостійності - з іншою. Разом з цим дівчатка відмічають чинник потурання, коли мати знаходиться як би «на побігеньках» і прагне задовольнити будь-яке бажання дочки. На другому місці знаходиться шкала автономності, що характеризує матір як ворожу, сильну і холодну. При такому стилі виховання проявляється тяжіння до відстороненості, байдужості матері, а коли донька сама проявляє активність в сторону матері, остання реагує агресивно. Найменш вираженою шкалою є ворожість. Ворожість матерів описується як підозріле ставлення до сімейного середовища і дистанція по відношенню до її членів (зокрема до дітей). Підозріла поведінка і відмова від соціальних норм призводять їх, як правило, до відгородженої і підвищенню себе над іншими. Тобто надмірного та підозрілого ставлення у стосунках між мамою та донькою не має.
Що до хлопців при оцінці батька однакові результати мають шкали автономності і позитивного інтересу. Позитивний інтерес в стосунках з сином розглядається як відсутність грубої сили. Психологічне прийняття сина батьком ґрунтоване передусім на довірі. При подібних стосунках характерно знаходити всяку істину в спорі, прислухаючись до різних аргументів і віддаючи перевагу логіці здорового глузду. Що доповнюється деякою автономією батька в стосунках з сином. Бо батько розуміє що дитині необхідна деяка свобода. Тому він не цікавиться захоплення сина, кругом його знайомств, навчанням і школою. На його думку, син «сам повинен все знати». Майже невираженою, як і у дівчат, виявилась шкала ворожості. Виховання в такому стилі проходить в намаганні вимуштрувати свого сина відповідно до прийнятого в цьому суспільстві і в цій культурі уявленням про те, яким має бути ідеальна дитина.
Коли хлопці оцінювали мати чітко була виявлена стратегія позитивного інтересу – що проявляється в прийнятті її думки, діти схильні погоджуватися з матір’ю. Такі форми поведінки, як владність, підозрілість, тенденція до лідерства заперечуються. Сини не чекає від матері надмірного конформізму, аж до тенденції «йти на поводі». Проте, просто компетентна поведінка, дружній спосіб спілкування і нормальні емоційні контакти виявляються недостатніми для того, щоб підліток міг стверджувати, що матір виказує по відношенню до нього позитивний інтерес. Вони прагнуть до надопіки сильної, дорослої і самостійної людини. Найменш виражена шкала ворожості. Це свідчить про те, що відсутня агресивність і надмірна суворість в міжособистісних стосунках. Мати не орієнтується виключно на себе, її самолюбність, зайве самоствердження. Він не сприймається як суперник. Мати не виявляє емоційного холоду до підлітка.
Таблиця 2