2.2. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

Під час складання даного підрозділу було використано нормативно­законодавчу базу з охорони праці в галузі освіти.

Виходячи з того, що охорона праці - це система правових, соціально­економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально­профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці, під час емпіричного дослідження та процесу формування дипломної роботи були враховані основні вимоги щодо охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях.

Для забезпечення нормальної життєдіяльності в умовах проведення емпіричного дослідження були створені відповідні санітарно-гігієнічні умови, які дали змогу учням плідно працювати, не перевтомлюючись та зберігаючи своє здоров'я, під час проведення дослідження.

Дослідження ціннісних орієнтацій і зв’язку стилю сімейного виховання зі сприйняттям політичної влади в юнацькому віці проводилось у денний час в приміщенні обладнаному меблями, які відповідають основним ергономічним вимогам, засобами протипожежної безпеки, приладами, що забезпечують достатньо освітлення. Перед проведенням дослідження навчальне приміщення було добре провітрене, для кожної групи окремо. У дослідженні взяли участь 37 студентів жіночої статі у віці 17-18р., які навчаються на 1му курсі університету, та 37 студентів чоловічої статі у віці 17-18р., які також навчаються на 1му курсі університету. Всі випробувані почували себе добре та були позитивно налаштовані на проведення дослідження. До початку емпіричного дослідження з учнями було проведено інструктаж з охорони праці.

При проведенні дослідження дотримувалися наступні морально- етичні норми:

1. Дослідження було заздалегідь заплановане, чітко й однозначно сформульовано його мета і завдання, керуючись при цьому вимогами максимальної ефективності та наукової обґрунтованості.

2. Була забезпечена цілковита надійність результатів, висновків та рекомендацій.

3. Всі випробовувані дали згоду на участь у психологічному дослідженні.

4. Перед проведенням психологічного тестування кожного випробуваного було попереджено про те, що в процесі дослідження він мимоволі може надати таку інформацію про себе, свої думки і почуття, яку сам не усвідомлює.

5. Кожний випробуваний мав право знати результати свого тестування, а також те, де, ким і як вони можуть бути використані. Результати психологічного тестування надавалися учасникам тестування в доступній для правильного розуміння формі.

Безпечні умови праці – це умови, в яких усуваються шкідливі та небезпечні фактори. Шкідливі фактори – це такі чинники, які призводять до погіршення самопочуття, зниження працездатності, захворювання і навіть до смерті як наслідку захворювання. Небезпечні фактори – це такі чинники, які призводять до травм, опіків, обморожень, інших пошкоджень організму або окремих його органів, інвалідності і навіть до раптової смерті.

За характером та природою дії всі небезпечні та шкідливі фактори згідно ГОСТ 12.0.002-80 поділяють на 4 групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні. До фізичних факторів належать: підвищені або понижені: температура, вологість, атмосферний тиск; підвищена швидкість руху повітря; недостатня освітленість; конструкції, що руйнуються; елементи середовища, нагріті до високих температур; підвищений рівень електричної напруги; перебування на висоті і ряд інших. Хімічні фактори – це хімічні елементи, речовини та сполуки, які перебувають у різному агрегатному стані (твердому, рідкому та газоподібному) і поділяються залежно від шляхів проникнення та характеру дії на організм людини. За характером дії виділяють токсичні, подразнюючі, задушливі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні речовини та такі, що впливають на репродуктивну функцію. Біологічні фактори поділяються на макроорганізми (рослини та тварини) і мікроорганізми (бактерії, віруси, спірохети, грибки, простіші). До психофізіологічних факторів належать фізичні (статичні та динамічні) і нервово-психічні перенавантаження (емоційні, аналізаторів, монотонність праці).

Відповідно до встановлених гігієнічно-санітарних вимог (ГОСТ 12.1.005-88, СН 4088-86) було забезпечено в приміщенні де проводилося дослідження оптимальні параметри середовища.

Для створення оптимальних умов праці необхідне: дотримання правил і норм з техніки безпеки, належного освітлення, опалення, вентиляції, температури повітря у приміщенні, усунення шкідливих наслідків шуму, випромінювань, вібрації та ін. факторів, які негативно впливають на здоров'я особи, і та ін. (ст. 88 КЗпП). Для ефективного процесу праці необхідно враховувати особливості втомлюваності людини.

Проводячи дослідження, ми намагалися створити умови, які б найточніше відповідали регламентованим нормам. Експеримент проводився в начальному приміщенні університету, який був добре провітрений перед початком дослідження. Він вміщував половину з досліджуваних. Були дотримані як об’єктивні (температура повітря, умови оточуючого середовища) так і суб’єктивні (емоційний стан випробуваних, рівень втомлюваності) фактори ефективності роботи.

Дослідження проводилося у першій половині доби (з 10 до 11 ранку). Використовувалося денне природне освітлення. Освітлення у приміщенні відповідало нормативним стандартам (не менше 200 люкс). Температура повітря у приміщенні була 23 °С, що відповідає нормі ( температура взимку – 18-23°С, а влітку – 22-27°С). Така температура повітря є оптимальною для умов. Вона не спричиняє переохолодження організму чи його перегрівання. Не був перевищений і рівень шуму (40Дб – інтелектуальна праця). На випробуваних не впливали сторонні шумові подразники. Перед початком експерименту усі вимкнули телефони, щоб вони не відволікали від роботи.

Період з 10 до 11 ранку є найбільш сприятливим для продуктивної діяльності людини. Випробувані сиділи по двоє за партою. Вони мали лише методики та ручки (олівці). На момент дослідження випробувані не працювали на комп’ютері. Це сприяло меншій втомлюваності. Через кожні 30-45 хвилин роботи необхідно відпочивати не менше 5-10 хвилин. Такий відпочинок необхідний для того, щоб попередити розвиток втомлюваності організму, попередити професійні захворювання. У процесі роботи випробувані дотримувалися вище зазначеного методу профілактики.

Оскільки при виконанні даної дипломної роботи ми використовували комп’ютер для обробки та набору даних, ми керувалися наступними принципами та постановами з правил охорони праці при роботі з комп’ютером.

Законодавчі акти України свідчать, що:

1. Максимальний час роботи за комп'ютером не повинна перевищувати 6 годин;

2. Необхідно робити перерви в роботі за ПК тривалістю 10 хвилин через кожні 45 хвилин роботи;

3. Тривалість безперервної роботи за комп'ютером без регламентованої перерви не повинна перевищувати 1 годину;

4. Під час регламентованих перерв з метою зниження нервово-емоційного напруження і втоми зору, запобігання розвитку позотонічної втоми доцільно виконувати комплекси спеціальних вправ.

У відповідності до вищезазначених законодавчих актів площа робочого місця користувача ПК повинна складати не менше 4,5 м². У приміщеннях повинне проводитися щоденне вологе прибирання і систематичне провітрювання після кожної години роботи.

Конструкція робочого столу повинна забезпечувати оптимальне розміщення на робочій поверхні використовуваного обладнання. Висота робочої поверхні столу повинна бути 725 мм, робоча поверхня столу повинна мати ширину 800-1400 мм і глибину 800-1000 мм. Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною - не менше 500 мм, глибиною на рівні колін - не менше 450 мм і на рівні простягнутої ноги - не менше 650 мм.

Конструкція робочого стільця або крісла повинна забезпечувати підтримку раціональної робочої пози працівника і дозволяти змінювати позу з метою зниження статичного напруження м'язів шийно-плечової області і спини. Робочий стілець або крісло повинні бути підйомно-поворотним, регульованим за висотою і кутах нахилу сидіння і спинки, а також відстані спинки від переднього краю сидіння, при цьому регулювання кожного параметра має бути незалежним, легко здійснюваним мати надійну фіксацію.

Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100-300 мм від краю, зверненого до користувача, або на спеціальній поверхні, відокремленої від основної стільниці. Екран відеомонітора повинен знаходитися від очей користувача на відстані 600-700 мм, але не ближче 500мм.

При роботі за комп'ютером краще всього сидіти на 2,5 см вище, ніж зазвичай. Вуха повинні розташовуватися точно в площині плечей. Плечі повинні розташовуватися точно над стегнами. Голову потрібно тримати рівно по відношенню до обох плеч, голова не повинна нахилятися до одного плеча. При погляді вниз, голова повинна знаходитися точно над шиєю, а не нахилятися вперед. Тривале перебування в одній і тій же позі змушує м'язи працювати безперервно без відпочинку. Для видалення продуктів розпаду і харчування м'язів необхідне адекватне кровопостачання. Навіть незначна зміна положення тіла кожні півгодини зміщує навантаження на інші м'язи, що дозволяє м'язам відпочивати і запасатися поживними речовинами.