Значущі кореляційні зв’ язки за методом Пірсона у групі хлопців

Шкала	Автономія матері	Фактор оцінки ідеальної політичної влади	Ворожість матері	Директивність матері
Фактор активності реальної політичної влади	,325* 0,05			,337* 0,041
Позитивний інтерес батька	,356* 0,030	,337* 0,041
Диференційна відстань			,328* 0,048

*- p<0,05

Значущі кореляції у групі хлопців:

• Автономія з боку матері корелює з фактором Активності при оцінці реальної політичної влади. Диктат, повне захоплення владою, навіть деяка маніакальність, з боку матері, яка не визнає ніяких варіацій - головні характеристики автономності матері. Ми вважаємо, що саме їх активний вплив на особистість дитини буде провокувати ступінь показників активності при оцінці реальної політичної влади. Якщо мати себе проявляє саме таким чином, тоді хлопець буде сприймати реальну владу як більш активну, дієву і залучену до взаємодії з громадянами.

• Фактор Оцінки в понятті «ідеальна політична влада» корелює з позитивним інтересом батька. Позитивний інтерес у відносинах з сином розглядається як відсутність грубої сили, прагнення до нероздільної влади у спілкуванні. Прагнення досягти дітьми розташування і шанування батьківського авторитету, не вдаючись до декларацій догм. Відносини засновані перш за все на довірі, всяка істину в суперечці знаходиться за допомоги різних аргументів і віддаючи перевагу логіці здорового глузду. Ми припускаємо, що такий демократичний стиль виховання відповідає високим значенням за фактором Оцінки ідеальної політичної влади. В такому разі влада сприймається позитивно, більш поважно, серйозно і розглядатиметься юнаком, як носій соціально культурних норм.

• Корелює вороже ставлення матері та диференційна відстань між поняттями реальна політична влада та ідеальна. Ворожість матері характеризується її агресивністю і надмірною строгістю в міжособистісних стосунках. Орієнтування матері виключно на себе, її самолюбство, зайве самоствердження, виключає прийняття дитини. Дитина сприймає реальну життєву ситуацію, як небажану і скрутну, в надії на ідеальні відносини. Тому при такому стилі виховання диференційна відстань від поняття реальна політична влада та ідеальна буде досить великою.

• Директивність матері корелює з позитивним ставленням батька. Ми припускаємо, що така тенденція вказує на те, що батько для хлопця є більш близьким, від нього в першу чергу він чекає розуміння, поваги і прийняття. Мати в такому разі виступає як ворожа і контролююча.

• Автономія матері корелює з позитивним ставленням батька. В ситуації коли матір виступає відсторонено і не приймає сина, хлопець тяжіє до батька. Так юнак знаходить рівновагу стилів виховання в родині. Холодність матері доповнюється позитивним ставленням батька, його інтересом і прикладом до наслідування.

Таким чином, вирахувавши кореляції і проаналізувавши важливі зв’язки можна зробити висновок, що стиль сімейного виховання і ставлення окремо батька і окремо мати до дочки або сина, є важливим для оцінки Факторів Активності, Сили і Оцінки як реальної так і ідеальної політичної влади, а також впливають на величину відстані від поняття реальна та ідеальна політична влада.

Висновки до другого розділу

Емпіричне дослідження, проведене нами, метою якого було: дослідження сприйняття політичної влади в юнацькому віці залежно від стилю виховання в сім'ї та вивчення ціннісних орієнтацій юнаків, дає можливість зробити наступні висновки:

1. При оцінці дівчатами батька превалює такий стиль виховання як автономність. Менш виражені показники за стилем позитивного інтересу. Найменший є бал за шкалою ворожості. При оцінці дівчатами матері, домінуючою стратегією виховання виявився стиль позитивного інтересу. На другому місці знаходиться шкала автономності. Найменшим є бал за шкалою є ворожість. При оцінці хлопцями батька домінуючими виявилися шкали автономності і позитивного інтересу. Майже невираженою, як і у дівчат, виявилась шкала ворожості. При оцінці матері хлопцями була превалюючою стратегія позитивного інтересу. Найменш виражена шкала ворожості.

Виявили значущі розбіжності в середині груп і хлопців, і дівчат за шкалою позитивного інтересу. Тобто юнаки вбачають більше вираженим стиль виховання позитивного інтересу у матерів, ніж у батьків. При обчислювані t-критерія Ст’юдента було виявлено значущі розбіжності у групах за шкалою позитивного інтересу при оцінці батька: дівчата оцінюють більш високими балами стиль позитивного інтересу в вихованні при оцінці батька, ніж хлопці.

2. В системі цінностей і дівчат, і хлопців на першому місці знаходиться насолода, далі йдуть цінності самовизначення та безпеки. У зв’язку з цим виявлена тенденція до споживацького типу існування. Середні по значущості є цінності стимуляції, зрілості, духовності і соціальності. Неважливими виявилися цінності соціальної влади, конформізму, підтримки традицій. Найменш значимою цінністю в обох групах виявилася соціальна культура.

Було виявлено значущі розбіжності у групах дівчат і хлопців між показниками по цінностям досягнення, соціальна влада і зрілість: у дівчат значуще більш вираженими є цінність «зрілість», а у хлопців цінності «досягнення» та «соціальна влада».

3. В результаті проведення методики семантичного диференціалу поняття ідеальної політичної влада отримало високі значення за всіма факторами і в хлопців, і в дівчат. Це свідчить про те, що хлопці і дівчата очікують від ідеальної влади, що вона буде носителем позитивних, соціально бажаних характеристик. Громадяни схильні розраховувати на сили влади у важких ситуаціях. Така влада характеризується здатністю контролювати і управляти своїми діями, та ситуацією в цілому, упевнена, незалежна від оточуючих умов, активно орієнтована на зворотній зв’язок, є дієвою, реалізуючою власні повноваження.

Проте реальна політична влада отримала низькі оцінки за всіма факторами і з боку юнаків і дівчат. Це свідчить про критичне відношення до влади, незадоволення її діями, рівнем досягнень, особливостями, а також низьким рівнем поваги що до неї. Реальна влада характеризується як така, що має недостатній контроль, нездатна триматися прийнятої лінії поведінки, залежна від зовнішніх обставин і оцінок, безучасна в житті громадян, мало цікавиться зворотнім зв’язком відносно свого правління, відчувається певна пасивність у діях і навіть взагалі бездіяльність.

Фактори «Активність», «Оцінка» і «Сила» значуще більш виражені при оцінці ідеальної політичної влади відносно реальної у групах дівчат і хлопців. Також хлопці сприймають реальну політичну владу значуще більш активною, порівняно з дівчатами.

Семантичну відстань можна характеризувати як таку, що відповідає середньому значенню.

4. Найбільшою кількістю юнаків влада розуміється як примушування. 30% юнаків сприймає владу як інститут правління. 28% юнаків проявляють до неї ставлення, з яких 11% - негативне ставлення, 3% - тяжіння до влади і 14% - нейтральне відношення. В категорії «влада як інститут правління» 15% юнаків асоціюють владу в своєму житті с політичною системою, 14% як владу над собою і своїми діями і лише 1% вбачають владу як орган врегулювання відносин у сім’ї.

Що стосується дівчат, то більша кількість респонденток сприймає владу як інститут правління, така ж кількість дівчат виявляє до неї певне ставлення (34%), 32% респонденток сприймають її як примушування. 23% дівчат проявляють негативне ставлення до влади, 11% тяжіють до влади, і жодна із дівчат не вважає, що не відчуває її вплив на собі. В категорії «влада як інститут правління» 18% дівчат сприймають владу як політичну силу, 11% - як владу над собою, і лише 5% вбачають владу у сім’ї.

Виявилося що дівчата тяжіють і прагнуть до влади більше, ніж хлопці, а також всі дівчата відмічають вплив влади на їхнє життя, в той час коли 14% хлопців взагалі вважають, що влада не відіграє в їхньому житті ніякої ролі.

5. У групі дівчат виявлено наступні значущі кореляціїї:

• Фактор Оцінки реальної політичної влади корелює зі шкалою позитивного інтересу матері. Ми припускаємо, що такий стиль виховання матері, як позитивний інтерес, ґрунтований на психологічному прийнятті, постійній турботі, допомозі буде сприяти до високих показників оцінки реальної політичної влади.

• Фактор Сили при оцінці ідеальної політичної влади корелює з стилем виховання директивності у батька. Направляюче ставлення батька до доньки можливо провокує бажання відчувати від ідеальної політичної влади також сили та рішучості.

• Фактор Сили при оцінці ідеальної політичної влади корелює з стилем виховання директивності у матері. Ми думаємо, що жорсткий контроль з боку матері, тенденція до легкого застосування своєї влади може стимулювати бачення влади як такої ж сильної, як є їх мама.

• Позитивне ставлення матері корелює з ворожістю батька. Ми припускаємо, що позитивний інтерес матері урівноважує ворожим ставленням батька.

6. Значущі кореляції у групі хлопців:

• Фактор Активності при оцінці реальної політичної влади корелює зстилем автономії з боку матері. Ми вважаємо, що диктат, повне захоплення владою, навіть деяка маніакальність, з боку матері буде провокувати ступінь показників активності при оцінці реальної політичної влади.

• Фактор Оцінки в «понятті ідеальна політична» влада корелює з позитивним інтересом батька. Ми припускаємо, що демократичний стиль виховання відповідає високим значенням за фактором Оцінки ідеальної політичної влади.

Вороже ставлення матері корелює з диференційною відстанню між поняттями реальної та ідеальної політичної влади. Агресивність і надмірна строгість в міжособистісних стосунках з матір’ю обумовлює досить велику диференційну відстань від поняття реальна політична влада та ідеальна.

• Директивність матері корелює з позитивним ставленням батька. Ми припускаємо, що така тенденція вказує на те, що батько для хлопця є більш близьким, від нього в першу чергу він чекає розуміння, поваги і прийняття. Мати в такому разі виступає як ворожа і контролююча.

• Автономія матері корелює з позитивним ставленням батька. Так юнак знаходить рівновагу стилів виховання в родині. Холодність матері доповнюється позитивним ставленням батька, його інтересом і прикладом до наслідування.