130. Призначення та порядок подання консолідованої фінансової звіт­ності

У міжнародній обліковій практиці необхідність консо­лідації фінансової звітності обумовлена процесами концентрації і централізації капіталу, появою дочірніх підприємств, філіалів у рамках концернів та груп компаній, створенням підприємств із залученням іноземного капіталу та шитими інтеграційними про­цесами в економічнш сфері.

Вперше консолідовану фінансову звітність почали складати підприємства США наприкінці XIX ст. Першою компанією, яка оприлюднила консолідовану звітність, стала United States Steel Company, зареєстрована в Нью-Джерсі у 1901 році. Більш швидке впровадження консолідації фінансової звітності в США у порів-

Теорія і практика складання консолідованої фінансової звіт­ності у різних країнах має суттєві відмінності, основними пара­метрами яких є:

— неоднаковий ступінь розповсюдження консолідованої фі­нансової звітності:

— різні підходи до тлумачення категорії групи з точки зору консолідації:

— неоднакові обсяги інформації, шо оприлюднюється компа­ніями:

— різні методи консолідації.

Комітет міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та Комісія Європейського Союзу намагаються подолати існуючі відмінності, але усунути їх повністю навряд чи пошастать. Цими міжнародними організаціями оприлюднені нормативні докумен­та стосовно проблем консолідації фінансової звітності, серед яких найбільш важливими є Міжнародні стандарти бухгалтерсь­кого обліку: 27 «Консолідовані та окремі фінансові звіти»: 14 «Звітність за сегментами»: 21 «Вплив змін валютних курсів»; 28 «Інвестиції в асоційовані компанії»: 31 «Частки у спільних під­приємствах»: 39 «Фінансові інструмента: визнання та оцінка»: 40 «Інвестиційна нерухомість»: Міжнародний стандарт фінансової звітності 3 «Об'єднання бізнесу»: Четверта Директива ЄС про рі­чну фінансову звітність акціонерних компаній з обмеженою від­повідальністю, прийнята 25 липня 1978 p.: Сьома Директива ЄС про консолідовану звітність, прийнята 13 червня 1983 р.

131. Склад консолідованої фінансової звітності.

Згідно з МСБО 27 «Консолідовані та окремі фінансові звіти», групою вважається об'єднання підприємств, до складу якого включаються материнська компанія та всі її дочірні підприємст­ва. Група розглядається як окрема економічна одиниця і не є юридичною особою.

Дочірнім підприємством є компанія, яка перебуває під конт­ролем іншої (материнської) компанії. При використанні методу обліку інвестицій на консолідованій основі за умови, шо компа-нії-інвестору належить понад 50 % акцій іншої компанії, в яку здійснюються інвестиції, дочірнє підприємство є об'єктом інвестиції. Материнська компанія — це компанія, яка має одне або де­кілька дочірніх підприємств та здійснює контроль за їх діяльніс­тю. Вона розглядається як компанія-інвестор.

МСБО 27 «Консолідовані та окремі фінансові звіти» визначає ко­нтроль ж повноваження керувати фінансовою та операційною полі­тикою підприємства з метою отримання вигод від його діяльності.

Критерієм безумовного контролю дочірнього підприємства є володіння материнською компанією понад половиною його голо­сів. Проте слід зазначити, шо контроль може здійснюватися і в тому випадку, коли материнська компанія володіє не більше 50 % голосів підприємства, за наявності:

— угоди з інштш інвеа^^ш. шо передбачає за материнсь­кою компанією право ухвального голосу при прийнятті тактич­них та стратегічних рішень стосовно діяльності підприємства:

— права визначати структурний та персональний склад ради директорів (виконавчого органу) підприємства;

— угоди з шшИх\ш інвесторами, шо передбачає право визнача­ти фшансову та операційну політику підприємства.

Консолідовану фінансову звітність повинна подавати мате­ринська компанія. У деяких випадках материнська компанія звільняється від подання консолідованих фінансових звітів, а саме:

— якщо вона фактично перебуває у повній власності іншого підприємства:

— за згодою меншості акціонерів, коли вона майже повністю (не менше ніж 90 % акцій з правом голосу) належить іншому підприємству.

Материнська компанія, яка оприлюднює консолідовану фі­нансову звітність, повинна включати до її складу всі дочірні під­приємства: як зарубіжні, так і національні. Винятком є дочірні підприємства, які були придбані та утримуються виключно для продажу найближчим часом, внаслідок чого контроль за ними має тимчасовий характер, або функціонування яких здійснюється в умовах жорстких довгострокових обмежень шодо їхньої здат­ності передавати кошти материнській компанії.

Основними формами звітів, які входять до складу консолідо­ваної фінансової звітності є: консолідований баланс, консолідо­ваний звіт про прибутки і збитки, консолідований звіт про рух грошових коштів, примітки до консолідованої звітності. Згідно з МСБО 27