25) Особливості обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів

До малоцінних і швидкозношуваних предметів (МШП) належать предмети, термін експлуатації яких не перевищує один рік. Питома вага використання МШП на проведення навчальних і наукових робіт, на господарські потреби установ у порівнянні з використанням інших матеріальних цінностей на потреби установ є незначною, однак перехідні запаси МШП порівняно з матеріальними запасами досить великі. За складом МШП поділяються на дві групи: — інструменти і пристрої загального і спеціального призначення, використовувані в кабінетах, відділеннях, лабораторіях, майстернях, дільницях установи; — швидкозношуваний господарський інвентар, використовуваний в установі для господарських потреб. Для обліку та узагальнення інформації про наявність і рух МШП, що належать установі та знаходяться в складі запасів, призначений активний субрахунок № 221 «Малоцінні та швидкозношувані предмети на складі і в експлуатації». У бюджетних установах в розмірі вартості МШП утворюється фонд у МШП, обліковуваний на пасивному субрахунку № 411 «Фонд в МШП за їх видами», який є грошовим виразом коштів, вкладених у МШП, що перебувають у безпосередньому розпорядженні установи. За дебетом субрахунка № 221 відображаються за договірною вартістю (без ПДВ) придбані або виготовлені МШП, за кредитом — відпускання МШП в експлуатацію зі списанням на зменшення фонду МШП. Документальне оформлення надходження і відпускання МШП в експлуатацію, а також облік на складах ведеться аналогічно обліку матеріалів. Міністерством статистики України наказом № 145 від 22.05.96 затверджено типові форми первинних документів з обліку МШП (табл. 6.5).

26) Первинний облік руху мшп

Первинний Форми первинних документів, які застосовуються для обліку руху МШП наведені в таблиці 7.9.

Таблиця

Первинні документи з обліку МШП

№ форми	Назва форми	Призначення документу 3
1	2	3
МШ-1	Відомість на повернення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв)	Використовується для обліку зміни запасу інструментів (пристроїв) на тих підприємствах, де облік ведеться за принципом встановлення постійного обмінного фонду
МШ-2	Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів	Використовується для обліку МШП, які були видані під розписку працівнику для тривалого користування. Заповнюється на кожного працівника, який одержав МШП
МШ-3	Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв)	Застосовується для обліку інструментів (пристроїв), які передаються на заточування або ремонт
МШ-4	Акт на вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів	Застосовується для обліку зіпсованих і втрачених МШП
МШ-5	Акт на списання інструментів (пристроїв) та їх обмін на придатні	Застосовується для оформлення списання інструментів (пристроїв), що стали непридатними, та обміну їх на придатні на тих підприємствах, де облік ведеться за принципом встановлення постійного обмінного фонду. Складається на підставі актів вибуття
МШ-6	Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів	Використовується для обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів, які видаються працівникам підприємства для індивідуального користування
МШ-7	Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів	Застосовується для обліку видачі спецодягу, спецвзуття працівникам підприємства в індивідуальне користування за встановленими нормами, а також для обліку приймання від працівників спецодягу, спецвзуття на прання, дезинфекцію, ремонт та зберігання
МШ-8	Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів	Застосовується для оформлення списання морально застарілих, зношених і непридатних для подальшого використання інструментів (пристроїв), спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів по закінченню строку експлуатації, інших малоцінних та швидкозношуваних предметів і здавання їх до комор для утилю

Існуюча сукупність форм первинної документації з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів дає можливість побудови такої системи обліку, яка б відповідала масштабам підприємства, його організаційно-структурній формі та об’єктивним умовам функціонування.

Надходження МШП на підприємство здійснюється на підставі відвантажувальних документів постачальників.

В обліку МШП відображають за фактичною собівартістю (ціною придбання, включаючи затрати, пов’язані з доставкою їх на підприємство).

На МШП, що надійшли, відкривається картка складського обліку (ф. № М-17).

Облік МШП на складах ведеться за їх номенклатурними номерами в порядку, аналогічному обліку матеріалів на складі. При оприбуткуванні МШП бухгалтерія складає групувальні відомості, а також веде сортову оборотну відомість аналітичного обліку.

Передача МШП зі складу в експлуатацію оформлюється актом передачі МШП в експлуатацію.

З метою збереження МШП, які знаходяться в експлуатації, керівник повинен належним чином організувати контроль за їх рухом, зокрема оперативний облік у кількісному вираженні. Основні шляхи вибуття МШП наведені на рис. 7.22.

27) Готова продукція – це п-я, виготовлена на даному п-ві, обробка якої закінчена та яка пройшла випробовування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів, відповідає затвердженим стандартам, пройшла технічний контроль підприємства і здана на склад або замовнику згідно з діючим порядком прийняття продукції. ГП є результат виробництва. Для того, щоб продукція вважалася готовою вона повинна відповідати таким основним умовам: виготовлена на даному п-ві; повністю закінчена в обробці; пройшла відповідний контроль і відповідає стандартам. Готову продукцію класифікують за характером за різними ознаками: 1. за формою: уречевлена, результати виконаних робіт, наданих послуг; 2. за ступенем готовності: готова, напівфабрикатиЩо стосується документального оформлення наявності і руху готової продукції і товарів, то треба зазначити, що він є аналогічним обліку наявності і руху виробничих запасів.

Так, при надходженні виготовленої продукції із підрозділів основного і допоміжного виробництв на склад підприємства оформляється "Прибутковий ордер" (типова форма № М-4). Вказаний документ складається у двох екземплярах. Перший екземпляр із підписом представника цеху, що здає на склад продукцію, залишиться у комірника, а другий із підписом комірника – у представника цеху. За допомогою цього досягається контроль і взаємоперевірка звітних даних як по складу, так і по виробничому підрозділу.

Надходження на склад підприємства товарів, придбаних з метою подальшого продажу, здійснюється за допомогою документів "Товарно-транспортна накладна" (типова форма М-6), або "Прибутковий ордер" (типова форма № М-4).

Для оплати реалізованих підприємством готової продукції або товарів на адресу покупця виставляється "Рахунок-фактура" (форма № 868).

Відвантаження із складу підприємства – продавця реалізованої продукції або товарів здійснюється на підставі документа "Товарно-транспортна накладна"; передачу продукції і товарів із складу до торгівельного приміщення (для роздрібної торгівлі) здійснюється шляхом використання документа "Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів".

При оформленні видаткових документів на вивіз із складу підприємства реалізованої продукції самовивозом треба обов'язково переконатися у тому, чи являється отримувач дійсно представником підприємства – покупця. З цією метою здійснюється перевірка виданої йому довіреності на отримання цінностей із зазначенням у ній: строку її дії; адреси підприємства – покупця; кількості продукції, яку необхідно отримати, паспортні дані, а також ідентичність підпису особи, завіреного підписами керівником, головного бухгалтера і печаткою підприємства – покупця.

Надходження і вибуття із складу готової продукції і товарів знаходить своє відображення у "Картках складського обліку матеріалів".

За результатами змін, які відбулися із готовою продукцією і товарами на складі на протязі місяця, до бухгалтерії підприємства подається "Звіт про рух матеріальних цінностей", за даними якого бухгалтером вносяться відповідні зміни до "Оборотної відомості по товарно-матеріальних рахунках".

Узагальнена інформація за операціями, пов'язаними з рухом готової продукції і товарів на підставі звітів виробничих підрозділів та звітів про рух матеріальних цінностей зі складу, знаходить своє відображення при журнально-ордерній формі обліку у журналах-ордерах № 3, № 5, № 6, а за умов використання спрощеної форми бухгалтерського обліку – у відомостях В-2, В-3, В-6, В-7.

, неготова (НЗВ).

Поняття браку продукції.

Браком у виробництві вважається продукція, напівфабрикати, деталі, вузли й роботи, які не відповідають за своєю якістю встановленим стандартам або технічним умовам і не можуть бути використаними за своїм прямим призначенням або можуть бути використані тільки після додаткових витрат на виправлення.

Сільськогосподарські підприємства обліковують втрати від браку при виробництві продукції ремонтною майстернею, підсобних промислових виробництв (на млинах, крупорушках, олійницях, у консервному виробництві, при переробці овочів, фруктів, ягід тощо).

Облік браку у виробництві класифікується за такими ознаками:

1. За місцем виникнення:

- внутрішній брак - брак, виявлений до відвантаження продукції (або передачі) споживачу;

- 30внішній - брак, виявлений безпосередньо у покупця.

2. За характером дефектів:

- остаточний брак - брак, який неможливо виправити або економічно недоцільно виправляти;

- виправний брак, який може бути виправлений шляхом додаткової обробки.

3. За причинами виникнення (неякісні матеріали, неподача електроенергії тощо).

А: За винними особами (робітник, постачальник).

Документування браку.

Виникнення браку у виробництві документується Актом про брак (ф. Т-46), Повідомленням про брак (ф. Т-47). У цих документах зазначають дані про забраковану продукцію (її вид, сорт, одиницю виміру, кількість), причини виникнення браку, винну особу, вид браку. Зазначені документи підписуються комісією в складі керівника або заступника підприємства, головного бухгалтера, керівника структурного підрозділу.

Характеристика рахунка 24 "Брак у виробництві".

Для узагальнення інформації про втрати від браку у виробництві призначено активний рахунок 24 "Брак у виробництві".

За дебетом рахунка 24 відображуються витрати через виявлений 30внішній та внутрішній брак (вартість невикористаного, остаточного браку та витрат на виправлення браку).

За кредитом рахунка 24 відображуються суми, що списуються на витрати на виробництво як втрати від браку; суми зменшення втрат від браку продукції; вартість доходів від бракованої