2. Сутність, призначення, функції державного бюджету

Державний бюджет (ДБ)– річний план видатків держави, джерел їх покриття.

Бюджет – план формування фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади АРК, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного року.

ДБ є складовою частиною бюджетної системи і провідною ланкою державних фінансів.

Сутність ДБ:

1. Утворення централізованого фонду фінансів, необхідних для виконання функцій держави

2. Планування бюджетних показників доходів і витрат

3. Використання централізованих фондів грошових коштів

Сутність ДБ реалізується через його функції:

1. Розподільча – дозволяє сконцентрувати грошові кошти у розподілі держави і використати їх на задоволення загальнодержавних потреб. Притаманний багаторівневий, багатовидовий, міжгалузевий, міжтериторіальний розподіл коштів. Об"єкт бюджетного перерозподілу – національний дохід, ВВП.

2. Контроллюча – наскільки своєчасно та повно фінансові ресурси потрапляють до розпорядження держави, чи відповіають розміри державних централізованих ресурсів потребам держави, чи ефективно використовуються бюджетні кошти. Охоплює майже всіх учасників виробництва, відбиває економічні процеси, які відбуваються в усіх структурних ланках економіки. Об"єкт – рух бюджетних ресурсів, які відображаються у відповідних показниках бюджетних надходжень і витратних призначеннях.

3. Забезпечення існування держави – дозволяє створювати матеріально – фінансову базу існувння держави.

Призначення бюджету в державі виявляється через систему економічних відносин:

1. Між державою і підприємницькими структурами в процесі мобілізації доходів, накопичень і фінансування з бюджету.

2. Між державою і населенням в процесі розподілу і перерозподілу ВВП.

3. Між ланками бюджетної системи при бюджетному регулюванні

Специфіка бюджетних відносин:

1. Пов’язана з ормуванням і використанням централізованого фонду грошових коштів, які використовуються для забезпечення загальнодержавних потреб.

2. Виникають в розподільчому процесі, учасники якого є держава в особі відповідних органів держави.

Головна частина бюджетних відносин виникає в процесі розподілу і перерозподілу вартості національного доходу.

Функції бюджетних відносин, які виникають на стадіях розподілу національного доходу:

1. Створення первинного розподілу нац.доходу: концентрація деякої маси прибуткового продукту в централізованому фонді фінансових ресурсів.

2. Створення вторинного перерозподілу : перехування частини доходу підприємств, установ і населення в централізований фонд фінансових ресурсів з наступним перерозподілом для забезпечення загальнодержавних потреб.

3.Дефіцит державного бюджету: сутність, види та методи оптимізації.

Бюджетний дефіцит як економічна категорія відображає співвідношення між доходами і видатками бюджету з перевищення видатків.

Дефіцит є наслідком певного стану економічних відносин, які виникають між учасниками суспільного виробництвав процесі використання фінансових ресурсів понад їх наявну величину.

Причини дефіциту бюджету:

1. Зменшення приросту нац.доходу

2. Зростання бюджетних витрат

3. Зменшення надходжень до бюджету усіх рівнів порівняно з видатками

4. Відсутність чіткої фінансової стратегії

5. Інфляційні процеси

Види бюджетного дефіциту:

1. За формою прояву:

   1. Відкритий – офіційно визнаний у законі про бюджет.

   2. Прихований – офіційно не визнається (що є більш негативним явищем)

Форми:

• Завищення планових обсягів доходів

• Включення до складу доходів бюджету джерел покриттябюджетного дефіциту

За причинами винекнення:

1. Вимушений – є наслідком низького рівня обсягів ВВП і зумовлений недостатністю фінансових ресурсів країни

2. Свідомий – визначений характером фінансової політики держави, коли держава намагається зменшити рівень оподаткування для стимулювання економічно достатніх ресурсів, державної мобілізації за допомогою позик, використання державних позик необхідно для регулювання фінансового ринку, індикатором якого є державні цінні папери. Для них встановлюється мінімальний рівень % ставок за максимальної надійності, за їх допомогою держава стимулює або стримує фінансовий ринок.