
- •4.Сучасні тенденції порівняльного літературознавства в Україні.
- •10. Перекодування вальсу в художньому тексті.
- •11. Архетипна компаративістика (теоретичне обгрунтування).
- •13. Теологічне протиставлення монобога (Яхве у Танаке) і християнської трійці (за г. Блумом).
- •Літературознавчий погляд (г.Блума) на проблему «Яхве versus Ісус Христос».
- •15. Історичний аспект проблеми Яхве versus Ісус Христос.
- •16. Міждисциплінарна характерологія: Яхве versus Ісус Христос (композиційна трансформація Танаке у Старому Заповіті).
- •17. Ретроспекція та проспекція колообігу «магія-релігія-наука-магія» у «Фаусті»Гете.
- •18. Інтертекстуальність художньої онтології (на матеріалі першої зустрічі Фауста з Мефістофелем).
- •19. Інтертекстуальний аналіз образу вченого з трагедії Гете «Фауст».
- •20. Тематичне порівняння романів Руссо «Юлія, або нова Елоїза» та Гете «Страждання юного Вертера» (Ерос і Танатос)
- •Релігійний аспект романів Руссо «Юлія, або нова Елоїза» та Гете «Страждання юного Вертера»
- •22. «Робінзоніада» у г. Сковороди та г. Торо: психологічний аспект.
- •23.«Волденський експеримент» г.Торо і «Мандрівне життя» г.Сковороди: філософський аспект.
- •25. Міфокритика та архетипокритика імагоструктури «Моєї Антонії» в. Кесер.
- •27. Психобіографічне та психоаналітичне прочитання імагоструктури «Моєї Антонії» в.Кесер.
- •31. Різнопрояв архетипу Selbst у романі Унамуно «Туман».
- •34. Образ пустелі в романах «Маленький принц» Сент-Екзюпері та «Алхімік» Коельо.
- •35. Архетипокритика романів «Маленький принц» Сент-Екзюпері та «Алхімік» Коельо.
- •36. Типологічне порівняння романів «Маленький принц» Сент-Екзюпері та «Алхімік» Коельо.
- •Національні види романтизму: порівняльна типологія.
25. Міфокритика та архетипокритика імагоструктури «Моєї Антонії» в. Кесер.
Місце дії: Небраска, США. Герої: Петро і Павло. В США вони швидко стають успішними і раптом якийсь злам. Один з них хворіє. Тут автор переносить нас в Україну. Тепер перед нами весілля в селі. По інці гуляння вирішли їхати в село нареченого і гуляти ще й там. Їх попереджають не треба, але молодь не слухає і рушає в дорогу. Час дії холодна зима, по дорозі вони зустрічають багато вовків. Вони поступово зїдають всі повозки, а Петро і Павло їдуть на самій останній. Вонис кидають наречених вовам, а самі рятуються. Після цього від них відмовляються батьки і Україна. Вони подаються до Америки, де помирають після великого успіху. Таким чином, українці – носії найбільшого зла.
Побут: Україна описана як південь Росії. Імагема: українська хата Петра і Павла. Вони перші будують справжні хату Фронтирі, де всі живуть в землянках. Для України здавна сакральним було дерево тому укр. Хата з дерева. Їхня хата знаходиться на відстані, автор дає детальний опис інтер’єру.
Україні притаманно: пан-естетизм, свободолюбство, індивідуалізм, гумористика. На це все авторка накидає категорію self-made man. Щоб відрізнити українців від росіян, які живуть за поселенням в приміщеннях барачного типу . Стереотип: а) ЗХ люди не сприймають Росію саме через барачний спосіб життя.
Strikes out images: Петро по приїзді в Штати купляє корову. Всіх пригощає молоком і дуже цінить корову. А коли хворіє стає перед нею навколішки і вибачається. Штамп: Америка – країна рівних можливостей. «Корова» - життя (грец). Коро – корінь побудови багатьох мов. Таким чином Петро вибачається перед самою долею
27. Психобіографічне та психоаналітичне прочитання імагоструктури «Моєї Антонії» в.Кесер.
Американка пише образ України. Фронтир, штат Небраска. Петро і Павло роботяще, вигадливі, красиві, досягають успіху, будують дім, власноруч все зробили. Але стається так, що коли вони везуть молодят на возі, нападають вовки і вони кидають молодят вовкам і таким чином рятуються. Кесер писала про Пд. Росії. Образ української хати. Кесер сама жила серед емігрантів, тому писала з натури. Сакральним для українців було дерево оберіг від лиходійства. Хата їх відсторонена від поселення. Пан естетизм, вони естетизують свій побут. Сад для них як образ батьківщини. Чижевський писав, що українцям притаманна ліричність, пан естетизм. Індивідуаліз конфліктує з пан естетизмом. Ніяка наука неможлива без індивідуального креативу. Пан естетизм простежується тоді, коли Петро грає на гармоніці. Він грає дуже весело, затято, гуморливо. У українців особливо затята гумористик. Сон – це укр.. степ. Вона створює американський гетеро імідж. Вона малює російський дім. Західна людина не сприймає Росію. Петро купує корову, Павло помирає починає перед нею вибачатися за все. Америка постає у творі як країна різних можливостей. Корова в даному випадку представляє коло обіг життя. Він вибачається перед нею за всі гріхи. Петро вибачається перед самою долею, перед самим життям. Імагема української хати. Образ українців, красиві, титани але і образ найбільшого зла. 1918 в Росії переворот. Вона малює російську душу як тотально лицемірну. Весь час носять зло і каяться. Зайве ригористичні, догматичні і страждання людське і спокута. Кесер допускає спокуту, вона більш християнська. Кесер сприймає українське весілля як діонісійську оргію.