3. Правове виховання дітей дошкільного віку.

Принципи роботи:

- створення відповідного пізнавально-розвивального середовища в груповій кімнаті („Куточок правознавчика” тощо)

- інтеграція різних видів дитячої діяльності;

- активізація власного досвіду дітей;

- формування у дошкільників уміння активно застосовувати в практичному житті здобуті знання;

- враховувати дозування інформації, її співвідношення з самостійною практичною роботою дітей, побудованою на ігрових принципах;

- цілеспрямоване використання народознавчого матеріалу та художніх творів;

- поступове підведення дітей до самостійних висновків та узагальнень.

Форми, методи, прийоми роботи:

- традиційні, комплексні та інтегровані заняття; моделювання та проектування; трудова діяльність, різні види ігор; розв’язання проблемних завдань та ситуацій; спостереження та екскурсії; театралізована діяльність; тренінги; виставки; читання художньої літератури та бесіди за прочитаними творами; рольове програвання бажаної поведінки в різних життєвих ситуаціях; вправи (зокрема на самопізнання); використання „ситуацій успіху”; алгоритми; етюди психогімнастики та пантоміміка; образотворча діяльність; обмірковування та програвання заданих ситуацій; розгадування кросвордів та ребусів; анкетування та діагностика; дні відкритих дверей; перегляд та аналіз фрагментів мультфільмів з послідовним моделюванням нових версій; дискусії; „піраміда запитань”.

Зміст правового виховання дошкільників (за програмою „Я - маленька людина”).

Сфери Базового компоненту	Законодавче забезпечення	Права та обов’язки	Тематика занять та форм роботи
„Природа”. Освоєння сфери сприяє усвідомленню дитиною себе як частки природи, формуванню в неї почуття відповідальності за те, що відбувається в природному довкіллі внаслідок впливу людей.	Конституція України Ст.14 „Земля - це національний скарб, який знаходиться під охороною держави”. Ст. 16 „Безпека екології та екологічної рівноваги” Ст. 50 „Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан навколишнього середовища”. Ст. 66 „Кожен зобов’язаний не завдавати шкоди природі, відшкодовувати заподіяні збитки”.	1. Право на життя. 2.Право пити чисту воду, дихати чистим повітрям 3.Не завдавати шкоди природі; любити та берегти природу.	„Рідна природа” (молодша група) „Ми природи вірні друзі” (середня група) „Ми - діти Землі” (старша група)

22. Контроль за і нервово-психічним розвитком дітей раннього віку – складова частина системи оздоровчо-виховної роботи з дітьми в ДНЗ. Методи контролю за нервово-психічним розвитком дитини: 1) метод опитування матері; 2) метод спостереження за поведінкою дитини в групі; 3) метод діагностики психічного розвитку.

Контроль за нервово-психічним розвитком проводиться на 1 році – кожного місяця, на другому році життя – раз на три місяці; на 3 році життя – раз на 6 місяців (в терміни близькі до дня народження + – 2-3 дні для 1 року життя і + – 5 днів для 2-3 років життя).

В методиці діагностики психічного розвитку дитини щодо кожного показника фіксується: 1) назва показника, термін його формування; 2)матеріал, необхідний для перевірки; 3) ситуація перевірки; 4) методика виявлення сформованості показника; 5) поведінка дитини, яка засвідчує виконання чи невиконання завдання. (Див підручники К.Л.Печори та Є.Фрухт).

Під час діагностики вихователь не навчає, а виявляє вже наявні у дитини вміння. Діагностичне заняття проходить в звичайній для дитини обстановці. Розвиток мовлення дітей на 2-3 році життя може перевіряти логопед.

На 1 році життя нормальним вважається розвиток, якщо вміння формується у дитини в межах 15 днів. Якщо раніше на 16 днів, то розвиток випереджаючий, якщо вміння сформувалося на місяць пізніше, то затримка в розвитку, на 2 місяці – відставання в розвитку; на 3 місяці – глибоке відставання.

На 2 році життя нормальним вважається розвиток, якщо вміння формується у межах 3 місяців. Якщо вміння сформувалося пізніше на 3 місяці, то це уповільнений темп розвитку; на 6 місяців пізніше – відставання у розвитку; на 9 місяців – глибоке відставання.

На 3 році життя нормальним вважається розвиток, якщо формування вмінь відбувається у межах 6 місяців. Ранній розвиток – уміння сформувалося на 6 місяців раніше; відставання на 6 міс. – відставання у розвитку, а якщо на рік і більше – глибоке відставання.

К.Л. Печорою розроблений якісно-кількісний метод об’єктивної оцінки кожної дитини за групами розвитку.

До 1 групи відносять дітей, які розвиваються з випередженням і в межах вікової норми.

До 2 групи – дітей з відставанням у розвитку на 1 епікризний період. Для дітей першого року життя епікризний період – 1 місяць, для дітей 2 року життя – 3 місяці, для дітей 3 року життя – 6 місяців.

До 3 групи відносять дітей, розвиток яких відстає на 2 епікризних періоди.

До 4 групи – дітей, розвиток яких відстає на 3 епікризних періоди.

До 5 групи відносять дітей розвиток яких відстає на 4-5 епікризних періоди.

В групі відмічається ступінь розвитку кожного вихованця, який відображає кількість показників за якими відстає дитина ( див. таблицю 15-17 на с. 163 -167 підручника за редакцією Є.Фрухт Оздоровча і виховна робота в будинку дитини).

Дані динаміки розвитку заносяться в карту нервово-психічного розвитку дитини, яка заповнюється вихователем або медсестрою. Таким чином дається комплексна оцінка стану здоров’я дитини і на її основі визначають групу здоров’я. Їх 4 основних.

Так, до першої групи відносять дітей здорових, які не мають хронічних захворювань, рідко хворіють, з нормальними показниками фізичного і нервово-психічного розвитку без відхилень від вікової норми.

До другої групи відносять дітей здорових, але з незначними відхиленнями, з початковими змінами у фізичному і нервово-психічному розвитку, а також тих, які часто хворіють (до 4 разів на рік), але не мають хронічних захворювань.

До третьої групи відносять дітей з хронічними захворюваннями в стадії компенсації, тобто без порушень загального самопочуття, які рідко хворіють, без частих загострень хронічних захворювань.

До четвертої групи відносять дітей з хронічними захворюваннями, з порушенням загального самопочуття, із загостренням хронічних захворювань.