2.2 Використання елементів ігрової діяльності школярів під час вивчення української мови та читання в загальноосвітній школі і ступеня

Курс української мови – важлива складова загального змісту початкової освіти, оскільки мова є не тільки окремим навчальним предметом, а й основним засобом опанування всіх інших шкільних дисциплін.

Перший клас – складний і відповідальний етап у житті кожної дитини. Набуття статусу школяра вимагає від шестирічного учня значних вольових зусиль, наполегливості в досягненні поставленої мети.

Одним із пріоритетних напрямів роботи в 1-му класі є навчання грамоти.

Підготовча робота до опанування навичок звукового аналізу і синтезу розпочинається ще в дошкільних закладах.

Однак багато дітей з різних причин не відвідують дитячі садки або альтернативні дошкільні заклади (центр розвитку дитини, школи раннього розвитку тощо). Як результат цієї категорії першокласників до школи не сформовані вміння складоподілу, визначення наголошеного складу, навички часткового і повного звукового аналізу, а також синтезу слів, які лежать в основі оволодіння грамотою за сучасним звуковим аналітико – синтетичним методом. До школи приходять близько 40 % випускників дошкільних закладів, у яких недостатньо сформовані навички звукового аналізу і синтезу. Тому вчителю протягом добукварного періоду навчання грамоти важливо створити оптимальні умови для формування необхідних умінь і навичок в усіх учнів класу. Це досягається передусім завдяки багаторазовому залученню дітей до виконання різноманітних завдань, пов’язаних із звуковим аналізом і синтезом [33, c.5].

У добукварний період уроки навчання грамоти мають загальмований, навіть суто теоретичний зміст. У дітей формуються навички аналізувати предмети та явища, класифікувати їх за родами і видовими ознаками; уміння ділити слова на склади, розрізняють кількість складів у слові, виділяють в них наголос; уміння самостійно визначити послідовність звуків у слові, відчути звук як окремий елемента слова, розрізняти голосні і приголосні звуки та артикуляцію, позначити їх умовними знаками, записувати складо – звукові моделі слів.

В цей період можна використати такі ігри: “Правда чи ні”, “Телеграф”, “Уважні долоньки”, “Ланцюжок”, “Чарівна паличка”, “ Впіймай звук”, “Лото” в парах та багато інших.

Правда чи ні

Мета: Формувати в учнів уміння сприймати речення як синтаксичну одиницю.

Обладнання: фішки червоного і зеленого кольорів для кожного учня, малюнок із зображенням Незнайки.

Ігрова дія. Незнайко написав для мене декілька речень, але я ніяк не можу вирішити, де правда чи жарт. Допоможіть мені, будь ласка.

Правила гри: вчитель зачитує речення. Якщо воно правдиве, учні піднімають зелену картку, якщо хибне – червону. Один з учнів пояснює Незнайкові, яка у реченні помилка. Приклади речень:

Узимку кури відлітають у теплі краї.

Подорожний – це корисна лікарська рослина.

На нашій яблуні виросло багато смачних шишок.

У сосновому лісі ми збирали моркву.

Сова в день спить, а в ночі шукає собі їжу.

Телеграф

Мета. Формувати в учнів уміння визначити кількість складів у слові.

Ігрова дія. Зараз ми з вами будемо телеграфістами і передаватимемо слова до іншого міста (попередню вчитель пояснює дітям, як працює телеграф).

Правила гри: вчитель називає усно слово, а той має відстукати по парті стільки разів, скільки складів у цьому слові. Усі інші - “контролери” - перевіряють правильність виконання завдання. Пізніше учні можуть грати самостійно в парах, даючи завдання один одному [33, c.6].

У букварний період діти вивчають букви на позначення голосних і приголосних звуків, прийоми читання з орієнтуванням на голосні, ознайомлюється з літерами я, ю, є, ї, апострофом, розділовими знаками, першокласники оволодівають початковим умінням читати за букварем, писати в зошитах з друкованою основою і в зошитах із сіткою для першого класу. Крім цього продовжується робота з розвитку усного мовлення.

Дидактичні ігри, для цього періоду, можна застосовувати під час вивчення будь –якої літери, змінюючи лише лексичний матеріал. Можна проводити такі ігри як: “Овочі”, “Хто у слові командир”, “Змійка”, “М’ячик”, ”Нагодуй зайчика”, “Натисни кнопку”, “Швидко слово шукай”, “Білочка”, “Збери слово” та інші.

Овочі

Мета: Узагальнити та систематизувати знання учнів про голосні і приголосні звуки.

Обладнання: малюнки із зображенням овочів.

Ігрова дія. Восени люди завжди збирають урожай. Ми з вами сьогодні теж будемо збирати урожай, але не звичайний: він складатиметься із назв овочів.

Правила гри: малюнки із зображенням овочів розміщенні по всьому класу. Вчитель дає завдання, а учні підбігають до того малюнка, який відповідає йому. Приклади завдань:

Знайдіть овоч, назва якого:

• Починається з голосного звука;

• Починається з приголосного звука;

• Починається з приголосного твердого ( м’якого );

• Містить звук [а] (о, у, і, м, в, к) і т.д.

Оскільки гра рухлива, то її краще використати наприкінці уроку після етапу підбиття підсумків.

Нагодуй зайчика

Мета. Формувати у дітей навички правильного читання слів із виученою літерою.

Обладнання: малюнки із зображенням зайчика і моркви, намальовані на дошці сходинки.

Ігрова дія. Зайчик дуже зголоднів, але для того щоб дістати моркву, йому потрібна ваша допомога.

Правила гри: учні по черзі читають з букваря стовпчик слів. Якщо стовпчик прочитано правильно, зайчик піднімається на одну сходинку ближче до моркви. Учні читають до ти пір, поки зайчик не дійде до моркви [50, c.3].

У післябукварий період відбувається закріплення та вдосконалення навичок читання. Учні вчаться працювати з текстами, виробляти правильну інтонацію, темп читання, відтворювати в особах прослуханий діалог;  формулювати запитання за змістом прослуханого тексту;  самостійно будувати зв’язне висловлювання за поданим початком (ілюстрацією, серією малюнків); на основі прослуханого тексту або випадку життя; . В цей період відбувається підготовка до читання читанки в другому класі. В післяслябукварний період доцільно застосовувати такі ігри:

Впіймай помилку

Мета. Формувати в учнів уміння розуміти прочитане, стежити за читанням інших.

Обладнання: текст букваря.

Ігрова дія. У нашому букварику щойно заховалася помилка. Я читаю текс, а ви спробуйте ці помилки впіймати.

Правила гри: Вчитель читає текст із букваря, навмисно змінюючи якісь слова. Учні уважно стежать за читанням вчителя за текстом і, помітивши помилку, зупиняють його та виправляють. Перемагає той, хто “впіймає” найбільше помилок.

Розвідники

Мета. Формувати в учнів уміння орієнтуватися в тексті.

Обладнання: текст букваря.

Ігрова дія. Зараз ви станете розвідниками і шукатимете потрібні слова на чужій території.

Правила гри: вчитель ділить клас на три команди. Перша команда шукає в тексті всі слова, що означають назви предметів, друга – слова – назви дії, третя – назви ознак предметів. Потім команди зачитують, що вони знайшли. Перемагає та команда, яка жодного разу не помилилася і не пропустить слова [49, c.118].

Навчання грамоти дітей шестирічного віку на сьогодні є актуальною проблемою шкільного навчання. Її успішне вирішення залежить від кваліфікованого керівництва навчальним процесом, основою якого є знання особливостей механізму читання, вікових та індивідуальних особливостей шестирічних першокласників. Тому дуже важливим є вибір методів навчання, провідним з яких є дидактична гра як найприродніша і найпривабливіша діяльність дітей цього віку. Її використання на уроках навчання грамоти безперечно матиме позитивні наслідки. Підвищити результативність цієї роботи можливо, якщо забезпечити повторення пройденого матеріалу й удосконалення набутих умінь і навичок у групі продовженого дня. І хоча в першому класі учні не отримують домашніх завдань, вихователь ГПД під час прогулянки, активного відпочинку тощо може запропонувати дітям взяти участь у рухливих іграх з інтелектуальним навантаженням. Зміст таких ігор є навчальний матеріал, опрацьований на уроках, а форма проведення може бути різною: це і естафети, і подорож, і рухлива гра з м’ячем тощо.

Розробити правила гри і наповнити її змістом неважко. Це можна роботи разом з дітьми, розвиваючи водночас їхні творчі здібності [62, c.6].

Рухливі ігри з інтелектуальним навантаженням можуть бути спрямовані одночасно на фізичний розвиток дітей і закріплення навичок складоподілу, звукового аналізу і синтезу слів.

До прикладу гра, яка спрямована на формування й закріплення вміння здійснювати складовий аналіз слів.

Весело крокую і склади рахую

Мета. Вдосконалювати вміння ділити слова на склади, забезпечити фізичний розвиток дітей.

Обладнання: м’яч

Ігрова дія. Зараз ми з вами помандруємо потягом.

Правила гри: за допомогою лічилки визначити ведучого(або ведучим є вчитель). Діти утворюють потяг і рухаються по колу, в центрі якого стоїть ведучий. Ведучий голосно промовляє будь - яке слово. Потяг зупиняється. Діти пошепки ділять задано слово на склади і добирають своє слово з тією ж кількістю складів. Той, хто дібрав слово неправильно, вибуває з гри. Діти, які не помилилися, утворюють новий потяг і гра продовжується. Коли в потязі залишається троє дітей, серед них обирається новий ведучий [18, c.13].

Оволодіння грамотою для першокласників, як стверджує М.С.Вашуленко,

має стати природним процесом, який хоча б у загальних рисах буде подібним до засвоєння дитиною рідного мовлення у ранньому віці. Позитивні мотиви до оволодіння читанням та письмом можна сформувати тільки за умови, якщо на уроках грамоти пануватиме бадьора, оптимістична атмосфера, яка б виключала психічну та фізичну перевтому, пригнічення або приниження дитячої особистості. Навчання грамоти для дітей являє поступовий перехід від гри, яка в дошкільному віці є провідною, до початкових форм навчальної діяльності. „ Діти успішніше оволодівають складними аналітико-синтетичними діями, якщо ці дії організувати у формі гри, яка може перетворитися для них на серйозну діяльність, сприятиме їхньому навчанню, вихованню і розвитку ” [9, c.43].

Ігрові форми на уроках навчання грамоти – це найважливіший шлях залучення дітей до читання. Заглиблюючись у цікаві ігри зі словесним матеріалом, першокласники не помічають, як у них формується ряд дуже важливих навичок, які лежать в основі читання. Оволодівши ними, вони непомітно для себе, невимушено, легко і швидко навчаться читати.

Ігри повинні бути спрямовані на розширення обсягу словникового запасу учнів тією лексикою, яка входить у наше життя повсякденно, яку чують діти постійно в голі сім’ї, по радіо, телебаченню, читають. Зокрема, дітей постійно оточує сучасна економічна термінологія, без знання якої вони не зможуть стати повноцінними учасниками суспільно-політичного життя в Україні і світі.

Під час гри у дитини найповніше виявляються і розвиваються індивідуальні особливості, можливості, здібності, пам’ять, мислення, загострюється увага. І саме в іграх виховується культура, спілкування дитини з колективом, взаємодія між учнем і вчителем. Гра потребує від учня зібраності, витримки, бажання допомогти відстаючому, невимушене виховує адекватне сприймання невдач і помилок [40, c.9].

В початкових класах саме гра дає змогу легко привернути увагу і тривалий час підгримувати в учнів інтерес до важливих і складних предметів, властивостей і явиш, на яких у звичайних умовах зосередити увагу всіх учнів не завжди вдається.

Ось лише один приклад. Вивчаючи споріднені слова, пропоную дітям гру “Лото”. Кожен учень має картку, розкреслену на 6 (або 9) клітинок. У кожній клітинці різні слова. Вчитель – ведучий мас набір коренів слів, які оголошуються послідовно всім гравцям. Діти мають проаналізувати оголошений корінь слова, виділити в кожному слові на власній картці корені слів і, якщо співпадають корені, слово закривається. Виграє той, хто найперший закриє всі слова. А тепер задумаймося, яку роботу виконав кожен учень? А дитина, захоплена грою, і не помічає, що вчиться — пізнає нове, запам’ятовує, повторює, орієнтується в різних ситуаціях, узагальнює, робить висновки.

На уроках навчання грамоти, наприклад, за допомогою гри-вправи «Чарівний мішечок» можна закріплювати різноманітні вміння й навички. Набір предметів у мішечку, звичайно, не випадковий. Він щоразу змінюється залежно від мети навчання: це можуть бути іграшки, в назвах яких є літери, склади, які зараз вивчаються, дрібні речі, які треба описати, тощо[41, c.214].

Ще один приклад створення ігрової ситуації для рольової гри на уроці української мови: на одному з уроків до учнів раптом завітав «листоноша». Він роздає кільком дітям «листи» — завдання для складання маленьких оповіданні, за малюнками (або опорними словами), що лежать у конвертах. З нетерпінням очікують діти цих листів, прагнучи скласти найкращий твір [40, c.10].

При навчанні читати недостатньо сьогодні лише кілька разів штудійовати один і той же текст. Ця робота швидко втомлює дітей одноманітністю. А якщо сюди внести елементи загадковості, то дітям буде цікавіше навчатися, в них виникне інтерес до навчання. І таким засобом, за допомогою якого можна зацікавити учнів, викликати в них інтерес до виучуваного матеріалу, є гра. Всім відомо, що сам процес читання на початковій стадії – надзвичайно важкий для дітей, потребує від них значних розумових зусиль. А використання гри дає можливість навчатися у більш легкій, невимушеній формі. Користь застосування ігор на уроках читання, як і на інших, загальновизнана. Вони сприяють розвитку в дитини спостережливості, вчать порівнювати, аналізувати, робити висновки, узагальнення. Гра знімає нервове переживання, допомагає вчителю естетично оформити навчальний матеріал, а дітям – емоційно сприйняти його [34, c.12].

Уся навчально-виховна робота з рідної мови з першокласниками повинна грунтуватися на принципі гра-навчання, гра-виховання, оскільки в цьому віці гра для дітей – серйозна діяльність. Заняття, на яких діти оволодівають звуковою системою рідної мови, як і інші, перетворюю в цікаві вправи ігрового характеру.

Пропоную такі ігри на уроках навчання грамоти:

“Скільки речень?”

Учитель читає речення. Учні на пальцях показують, скільки речень у цьому тексті. Виграє той, хто менше за всіх помилиться.

“Скільки слів у реченні?”

Учитель читає речення. Учасники гри на пальцях або картками з цифрами показують, скільки в ньому слів.

Виграє той, хто менше за всіх помилиться.

“Живі слова”

До дошки викликаю трьох учнів (це діти, які будуть виконувати роль слів), а іншим даю завдання скласти речення, в якому стільки слів, скільки дітей стоїть біля дошки.

За малюнком діти складають речення, наприклад: Їжак несе яблуко. У викликаного учня запитую, в ролі якого слова він буде виступати або діти самі собі вибирають слова із складеного речення). Класу даю завдання поставити слова в такому порядку, щоб вийшло складене речення.

Потім діти, які виконують роль слів, називають кожен своє слово по порядку, і всі чують речення, яке склали колективно.

У другому варіанті гри можна запропонувати дітям, які виступають в ролі слів, слова, наприклад: білка, гриби, сушить. Інші діти складають з них речення, правильно шикуючи «живі слова» біля дошки. «Діти-слова» вимовляють свої слова, і у них виходить речення [62, с.7].

Слід також не забувати, що засобами ігротехніки удосконалюється і мовлення учнів. Адже ця форма є найемоційнішою з-поміж усіх форм здобуття знань, а оскільки мовлення невіддільно пов’язане з інтелектуально – емоційною сферою кожної особистості, гра сприятиме глибшому засвоєнню української мови, створюватиме прекрасні можливості для розширення і пожвавлення мовної практики молодших школярів [12, с.19].

За допомогою гри можна зробити урок не тільки продуктивним і результативним, а й цікавим. Таким, що запалить животрепетну іскорку допитливості в очах дитини, збереже стійку увагу протягом усього уроку, зародить бажання і навіть жадобу вчитись.

Але гра на уроці — не розвага, а звичайні вправи, замасковані в цікаву форму.

Гра повинна на уроці органічно об’єднувати триєдину мету навчання: освітню, розвивальну, виховну[7, с.7].

Збуджена під час гри думка підводить учня до самостійних пошуків висновків і узагальнень, які, у свою чергу, зміцнюють знання і перетворюють їх у переконання.

На даний часі спостерігається підвищення інтересу до можливостей використання особливостей ігор у процесі розвитку людини. Завдяки поєднанню ознак ігрової і навчальної діяльності ігри мають займати гідне місце в освітньому процесі, особливо в початковій школі, де їх використання, будуючись на чіткій тактиці педагогічного керівництва, допоможе безболісно перейти дитині від ігрової до навчальної діяльності[30,с.140].