5. Особливості та компоненти професійної діяльності викладача психології.

Викладач вищої школи має задовольняти такі вимоги:

- професійна компетентність — глибокі знання й широка ерудиція в науково-предметній галузі, нестандартне мислення, креативність, володіння інноваційною тактикою і стратегією, методами вирішення творчих завдань;

- педагогічна компетентність — ґрунтовні знання педагогіки і психології, зокрема андрагогіки, медико-біологічних аспектів інтелектуальної діяльності, володіння сучасними формами, методами, засобами й технологіями навчання;

- соціально-економічна компетентність — знання глобальних процесів розвитку цивілізації та функціонування сучасного суспільства, а також основ соціології, економіки, менеджменту і права;

- комунікативна компетентність — культура усної та писемної форм літературної мови, володіння іноземними мовами, сучасними інформаційними технологіями, ефективними методами і прийомами міжособистісного спілкування.

- високий рівень загальної культури — сформований науковий світогляд, стійка система національних і загальнолюдських духовно-моральних цінностей.

У діяльності викладача вищої школи виділяють такі компоненти:

• Навчальний;

• Науковий;

• Методичний;

• Виховний;

• Розвивальний;

До безпосередніх функціональних обов´язків викладача вищої школи належать такі:

1.Підготовка навчальних курсів, їх методологічне і методичне забезпечення, вибір засобів інформаційної (аудіо, відео, комп´ютерної, телекомунікаційної та ін.) підтримки.

2.Створення навчальних, тренінгових і контролюючих програм, у тому числі комп´ютерних.

3.Авторська участь у підготовці навчальної літератури й навчально-методичних посібників.

4.Читання лекцій, проведення лабораторних, семінарських та інших практичних занять, конференцій, рольових, ситуаційних і ділових ігор тощо.

5.Організаційно-методичне забезпечення практики студентів і участь у її проведенні.

6.Пошук і розробка нових педагогічних методів і освітніх технологій підвищеної ефективності.

7.Консультаційна та інша індивідуальна робота зі студентами.

8.Пошук джерел фінансування наукових досліджень і споживачів наукових розробок.

6. Структура юридичної психології

Структура юридичної психології складається з декількох важливих галузей знань. Кримінологічна/кримінальна/психологія вивчає особливості особистості злочинця і злочинної поведінки, розкриває психологічні причини поведінки, що відхиляється і розробляє рекомендаціі щодо попередження правопорушень.

Судово-слідча психологія аналізує психологічні особливості діяльності судово-слідчих працівників і органів дізнання по збору доказів у кримінальному чи цивільному процесі та формулює пропозиції щодо психологічно-ефективної тактики проведення різних процесуальних дій (огляду місця події, допиту, впізнання, очної ставки та ін.) Окремий напрямок цього розділу юридичної психологіі складає діагностика неправдивих показань і боротьба з неправдивими свідченнями.

Оперативно-розшукова (оперативна) психологія досліджує психологічні закономірності розкриття злочинів, пошуку винних і їх оперативного затримання. Цей напрямок юридичної психології орієнтований на психологічне забезпечення роботи оперативного складу МВС, СБУ, податкової поліції та інших спецслужб.

В якості окремих розділів юридичної психології можна виділити: психологію охорони громадського порядку і безпеки; психологію охоронної діяльності. До вказаних структурних елементів юридичної психології примикає психологія приватної детективної й охоронної діяльності.  Пенітенціарна психологія вивчає психологічні особливості відбування покарання засудженими і організацію роботи адміністрації тюрем, слідчих ізоляторів та виправних колоній.

Психологія управління персоналом правоохоронних органів розкриває психологічні аспекти підбору і розстановки кадрів, прийняття управлінських рішень з кадрів, вдосконалення стилю і методів керівництва персоналом, формування особистої майстерності працівників та організації їх повсякденній діяльності, психологічні методи забезпечення особистої професійної безпеки співробітників органів правопорядку. У цьому розділі юридичної психології розглядаються особливості діяльності керівників правоохоронних органів і даються рекомендації з удосконалення управління персоналом.