34.Соціально – психологічна характеристика організованої злочинності.

Організована злочинність - це відносно масова група стійких і керованих співтовариств злочинців, що займаються злочинною діяльністю як промислом, вчиняють великомасштабні розкрадання державної і суспільної власності, створюючи для цього систему захисту від соціального контролю з використанням таких протизаконних засобів, як корупція, залякування, насильство та ін.

Серед соціально-психологічних аспектів організованої злочинності особливе значення мають: причини об'єднання в злочинні організації; їхня психологічна структура; система взаємин яку всій організації, так і в окремих її підрозділах; методи і засоби психологічного впливу на суб'єкти злочинних організацій (своїх членів) і об'єкти злочинних зазіхань. Можна виділити чотири основних параметри, що визначають соціально-психологічну характеристику організованої злочинності.

1. Об'єднання злочинних угруповань у могутні регіональні, міжрегіональні і міжнародні організації зі складною функціонально-ієрархічною структурою.

2. Наявність багатопланової, видозмінюваної й всебічно організованої злочинної діяльності. Усе різноманіття соціально-психологічних явищ в системі організованої злочинності реалізується через її цілі, мотивацію, засоби і прийоми злочинних дій.

3. Мета діяльності злочинних об'єднань полягає в одержанні максимального прибутку за рахунок інтенсивного використання всіх можливих матеріальних і людських ресурсів у злочинному промислі.

4. Важливим компонентом психологічної структури організованої злочинності є засоби і прийоми злочинних дій, що ґрунтуються на злочинно-професійному досвіді та врахуванні конкретних соціально-економічних умов держави, регіону, міста й Ін. їх умовно можна розподілити на чотири групи:

1) засоби і прийоми здійснення злочинів. До цієї групи відносяться: планування злочинних акцій з детальним розподілом ролей учасників; гнучка тактика злочинних дій; використання консультантів-професіоналів з числа злочинного елементу і службовців державних закладів та установ;

2) засоби і прийоми протидії правоохоронним органам. До них відносяться: дестабілізація обстановки в регіоні шляхом організації групових порушень громадського порядку, масових хуліганських та Інших проявів; демонстрація сили шляхом нападу на працівників правоохоронних органів; використання сучасної техніки, засобів зв'язку;

3) засоби і прийоми приховання слідів злочинної діяльності. До їх числа можна віднести: знищення матеріальних слідів злочинів; знищення (приховання) знарядь і засобів їх вчинення; зміна (маскування) власної зовнішності; залякування чи підкуп свідків і потерпілих або використання підставних свідків;

4) засоби і прийоми організаційного забезпечення: формування груп "бойовиків" з числа спортсменів чи криміналітету, ведення "розвідки" місця й умов здійснення злочину; формування резервних коштів ("общака")

35. Планування дослідження. Дослідницька програма.

Дослідження в галузі психології - складний процес науково-пізнавальної діяльності, націленої на виявлення, перевірку і використання в практиці нових способів, засобів і прийомів розвитку особистості.

Наукове дослідження являє собою пізнавальний процес, що має свою логіку і структуру діяльності:

1. Початкова фаза планування дослідження - визначення та формулювання проблеми.

Цей етап дослідження включає і розробку провідної ідеї, тобто головного напрямку.

2. Подальша фаза планування дослідження полягає у визначенні мети, завдань і гіпотез. Метою дослідження є уточнення проблеми, вичленення на основі класифікації та аналізу відносин основних залежностей, що характеризують явище, формулювання первинної гіпотези.

3. Наступна фаза планування дослідження - вибір методів, визначається область збору матеріалу і планується термін проведення дослідження

4. Планується накопичення психологічних фактів. Джерелом фактографічного матеріалу може бути, наприклад, вивчення психологічних явищ, створення нової реальності шляхом експериментування і т.д. Належна обробка фактографічного матеріалу - найважча частина дослідження.

5. Визначення оцінки її результатів, порівнює їх з попередніми теоретичними знаннями.

Таким чином, планування психологічного дослідження в загальних рисах висловлює певний цілісний цикл розвитку наукового пізнання.

Дослідницька програма — це деталізована схема дослідження, яка розкриває логіку переходу теоретичного осмислення проблеми до її практичного вивчення з включенням отриманих результатів у систему наукового знання. Дослідницька програма розробляється на початку дослідницької роботи. Етапи дослідницької програми базуються на структурі наукового дослідження та відображують його логіку. 

Структура дослідницької (експериментальної) програми

Етапи наукового дослідження	Етап идослідницької програми (структура документу)
I.            Постановка наукової проблеми	Постановка наукової проблеми Вибір проблеми  (формулювання теми дослідження) Вибір об’єкта  та предмета дослідження Формулювання загальної мети та гіпотези дослідження
II.            Теоретичний аналіз проблеми	Теоретичний аналіз проблеми Визначення методологічних  засад  дослідження Теоретичний аналіз предметного поля дослідження Аналіз близьких досліджень Розробка авторської моделі досліджуваного явища
III.   Формулювання гіпотез	Формулювання гіпотез Вибір змінних Формулювання експериментальних гіпотез Формулювання основних завдань дослідження
IV.   Планування та проведення дослідження	Планування та проведення  дослідження Вибір стратегії  та плану експерименту, способів контролю в експерименті Розробка та укладання згоди на участь Деонтологічний аналіз дослідження Аналіз часових витрат,  матеріальної бази  та інших ресурсів Вибір методів виміру експериментальногоефекту Протоколювання дослідження