
- •32.Архітектура та образотворче мистецтво доби Ренесансу.
- •33.Феномен козацької культури.
- •34.Діяльність Києво- Могилянської академії.
- •35.Г. Сковорода та українська культура.
- •36.Література та театральне мистецтво доби бароко
- •37.Українське бароко: особливості та загальна характеристика.
- •38.Барокова традиція в українському мистецтві.
- •39.Архітектура доби бароко в Україні.
- •40.Національно-культурне відродження в Галичині кін.Хуііі- п.Пол.Хіх ст.
- •41.«Руська трійця» в українській культурі
- •4.Розуміння культури в добу античності.
- •42.Національно-культурне відродження в Україні кін. Хуііі-поч.Хх ст..: періодизація та загальна характеристика.
- •1.Поняття культури. Дати етимологію поняття, декілька визначень із підручника, власне бачення того, що таке культура, означити структуру культури (див. Пит. 14-16)
- •2.Розуміння культури у первісну добу.
- •3.Розуміння культури в добу Стародавнього Сходу.
- •60.Масова культура в Україні
- •59.Сучасна українська музика.
- •58.Сучасна українська література.
- •57.Українська культура хх ст.: особливості, періодизація та загальна характеристика.
- •5.Розуміння культури в добу середньовіччя.
- •6.Просвітницька концепція культури.
- •7.Романтична концепція культури.
- •8.Еволюційна культурологічна концепція.
- •9.Концепція циклічного розвитку культури.
- •10.Натуралістична концепція культури
- •11.Функціональна концепція культури.
- •12.Символічна концепція культури.
- •13.Структура культури.
- •14.Духовна культура: поняття та структура.
- •15.Матеріальна культура: поняття та структура.
- •16.Поняття цивілізації.
- •17.Функції культури.
- •17.Трипільська культура.
- •19.Кіммерійська та скіфо-сарматська культура.
- •20.Культура слов»янського населення України
- •22.Релігійна реформа Володимира.
- •23.Дохристиянська культура Київської Русі.
- •24.Вплив християнства на культуру Київської Русі.
- •25.Література, освіта та наука Київської Русі.
- •26.Мистецтво Київської Русі.
- •28.Олельковицький Ренесанс.
- •29.Ранній гуманізм в Україні.
- •30.Діяльність культурно-освітніх осередків доби Ренесансу.
- •31.Братський рух та полемічна література.
- •43.Дворянський етап національно-культурного відродження в Україні кін. Хуііі-поч.Хх ст..: особливості та загальна характеристика.
- •44.Народницький етап національно-культурного відродження в Україні кін. Хуііі-поч.Хх ст..: особливості та загальна характеристика.
- •45.Модерністичний етап національно-культурного відродження в Україні кін. Хуііі-поч.Хх ст..: особливості та загальна характеристика.
- •46.Тарас Шевченко та українська культура
- •47.Іван Франко та українська культура.
- •48.Леся Українка та українська культура.
- •49.Культурні явища в Україні початку хх століття.
- •50.«Розстріляне відродження».
- •51.Українізація в українській культурі.
- •52.Катастрофа української культури в добу «соцреалізму».
- •53.Діячі української культури в еміграції.
- •54.Риси нової соціокультурної дійсності на межі хх-ххі ст.
- •56.Проблема типології української національної культури
- •57.Українська культура 20 ст.
- •55.Феномен Шестидесятництва
1.Поняття культури. Дати етимологію поняття, декілька визначень із підручника, власне бачення того, що таке культура, означити структуру культури (див. Пит. 14-16)
По-перше, культура являє собою створену людиною "другу природу". Це світ, надбудований над незайманою природою. По-друге, культура виступає як система спільних цінностей, матеріальних або духовних, ідеальних. Цінність — це те, що має сенс для людини. Культура — це світ, наповнений людським смислом. Якщо культура завжди є виявом певного рівня розвитку людини, то і сама людина як суб'єкт, носій культури формується в процесі культурно-творчої діяльності. По-третє, культура — це міра людського в людині та суспільстві, що виступає чільною характеристикою розвитку людини як суспільної істоти. Культура — немовби вищий шар життя на Землі, що виник разом з людиною і розвивається разом з нею.Розрізняють культуру матеріальну і культуру духовну. Матеріальна культура охоплює різноманітне коло речей, у середовищі яких, власне, й протікає все життя як кожної окремої людини, так і суспільства в цілому. Під матеріальною культурою розуміють сукупність будь-яких матеріальних цінностей, створених людством протягом історії, що збереглися донині. До матеріальної культури відносять: знаряддя і засоби виробництва, техніку, технологію; культуру праці й виробництва; матеріальний бік побуту; матеріальний бік навколишнього середовища. До духовної культури належить сфера виробництва, розподілу і вжитку найрізноманітніших духовних цінностей. Галузь духовної культури включає всі результати духовної діяльності людства: науку, філософію, мистецтво, мораль, політику, право, освіту, релігію, сферу керівництва суспільством і управління ним. До духовної культури разом з цим належать також і відповідні установи, організації, заклади (як-от: наукові інститути, вузи, школи, театри, музеї, бібліотеки, концертні зали тощо), які у своїй сукупності забезпечують функціонування духовної культури.
2.Розуміння культури у первісну добу.
Первісна людина в сучасному розумінні, напевно, не може бути названа культурною. Однак культура для неї – це спосіб життєдіяльності, спосіб буття, самоорганізації власного життя. Від того, як людина дотримуватиметься певних правил, умовностей, залежало її власне життя, безпека тощо. Дуже часто культуру первісної людини називають «примітивною». Але це означення варто вживати тільки у лапках. Специфічною рисою первісної культури є синкретизм (нерозділеність), коли форми свідомості, господарчі заняття, суспільне життя, мистецтво не відокремлювалися і не протиставлялися один одному. Будь-який вид діяльності містив у собі інші. Наприклад, у полюванні були з'єднані: технологічні прийоми виготовлення зброї, стихійні наукові знання про звички тварин, соціальні зв'язки, які виражалися в організації полювання (індивідуальне, колективне), релігійні уявлення – магічні дії по забезпеченню успіху, які, в свою чергу, включали елементи художньої культури – пісні, танці, живопис. Саме внаслідок такого синкретизму характеристика первісної культури передбачає цілісний розгляд матеріальної і духовної культури, чітке усвідомлення умовності такого розподілу.