- •32.Архітектура та образотворче мистецтво доби Ренесансу.
- •33.Феномен козацької культури.
- •34.Діяльність Києво- Могилянської академії.
- •35.Г. Сковорода та українська культура.
- •36.Література та театральне мистецтво доби бароко
- •37.Українське бароко: особливості та загальна характеристика.
- •38.Барокова традиція в українському мистецтві.
- •39.Архітектура доби бароко в Україні.
- •40.Національно-культурне відродження в Галичині кін.Хуііі- п.Пол.Хіх ст.
- •41.«Руська трійця» в українській культурі
- •4.Розуміння культури в добу античності.
- •42.Національно-культурне відродження в Україні кін. Хуііі-поч.Хх ст..: періодизація та загальна характеристика.
- •1.Поняття культури. Дати етимологію поняття, декілька визначень із підручника, власне бачення того, що таке культура, означити структуру культури (див. Пит. 14-16)
- •2.Розуміння культури у первісну добу.
- •3.Розуміння культури в добу Стародавнього Сходу.
- •60.Масова культура в Україні
- •59.Сучасна українська музика.
- •58.Сучасна українська література.
- •57.Українська культура хх ст.: особливості, періодизація та загальна характеристика.
- •5.Розуміння культури в добу середньовіччя.
- •6.Просвітницька концепція культури.
- •7.Романтична концепція культури.
- •8.Еволюційна культурологічна концепція.
- •9.Концепція циклічного розвитку культури.
- •10.Натуралістична концепція культури
- •11.Функціональна концепція культури.
- •12.Символічна концепція культури.
- •13.Структура культури.
- •14.Духовна культура: поняття та структура.
- •15.Матеріальна культура: поняття та структура.
- •16.Поняття цивілізації.
- •17.Функції культури.
- •17.Трипільська культура.
- •19.Кіммерійська та скіфо-сарматська культура.
- •20.Культура слов»янського населення України
- •22.Релігійна реформа Володимира.
- •23.Дохристиянська культура Київської Русі.
- •24.Вплив християнства на культуру Київської Русі.
- •25.Література, освіта та наука Київської Русі.
- •26.Мистецтво Київської Русі.
- •28.Олельковицький Ренесанс.
- •29.Ранній гуманізм в Україні.
- •30.Діяльність культурно-освітніх осередків доби Ренесансу.
- •31.Братський рух та полемічна література.
- •43.Дворянський етап національно-культурного відродження в Україні кін. Хуііі-поч.Хх ст..: особливості та загальна характеристика.
- •44.Народницький етап національно-культурного відродження в Україні кін. Хуііі-поч.Хх ст..: особливості та загальна характеристика.
- •45.Модерністичний етап національно-культурного відродження в Україні кін. Хуііі-поч.Хх ст..: особливості та загальна характеристика.
- •46.Тарас Шевченко та українська культура
- •47.Іван Франко та українська культура.
- •48.Леся Українка та українська культура.
- •49.Культурні явища в Україні початку хх століття.
- •50.«Розстріляне відродження».
- •51.Українізація в українській культурі.
- •52.Катастрофа української культури в добу «соцреалізму».
- •53.Діячі української культури в еміграції.
- •54.Риси нової соціокультурної дійсності на межі хх-ххі ст.
- •56.Проблема типології української національної культури
- •57.Українська культура 20 ст.
- •55.Феномен Шестидесятництва
55.Феномен Шестидесятництва
Атмосфера 50-х років сприяла формуванню молодої генерації, так званих «шістдесятників», які у змінених обставинах і новими методами продовжили працю на культурному і національному полі. Ця генерація українських інтелектуалів, насамперед письменників, своєю творчістю протестувала проти пануючої задушливої атмосфери, боролася за справжні українські культурні цінності, національну свободу і людську гідність. При цьому відкидалися ідеї співпраці з системою, яка заперечувала елементарні національні та людські права. «Шістдесятників» представляли письменники Л. Костенко, В. Симоненко, І. Драч, М. Вінграновський, Є. Гуцало, літературні критики І. Дзюба, І. Світличний, Є. Сверстюк, публіцисти В. Мороз, В. Чорновіл, М. Осадчий, митці П. Заливаха, A. Горська та багато інших. Після їхнього короткого дебюту почалося цькування з боку влади. Одних змушено до мовчання, деякі зламалися, інших ув’язнено. Внаслідок важких табірних умов померли в ув’язненні О. Тихий, В. Марченко, Ю. Литвин, В. Стус. Невід'ємною частиною суспільно-культурного життя України у першій половині 60-х рр. став сам-видав: ціла система розповсюдження не визнаної офіційно або забороненої літератури. Десятки літературних і публіцистичних творів, яким був перекритий шлях до публікації в офіційних виданнях, передруковувались на машинках, перефотографовувались на фотоплівку, надиктовувались на магнітофонні стрічки, навіть переписувались від руки і читалися тисячами людей, здебільшого інтелігенцією. У системі розповсюдження самвидаву головними були два центри: Київ (тут активно діяли І.Світличний, В.Чорновіл, Є.Пронюк) та Львів (М. і Б.Горині, І.Гельта ін.). Саме тут писалися й передруковувалися самвидавчі статті, саме звідси вони розповсюджувались у містах України. Це були головні осередки духовної опозиції та інакомислення. Проте в 1964 р. період „мирного” співіснування системи з інакомисленням закінчився. В жовтні цього року М.Хрущов, який остаточно заплутався у своїх планах, проектах і стосунках з партійно-державною бюрократією, в результаті справжньої змови був усунутий з посади першого секретаря ЦК КПРС.