- •32.Архітектура та образотворче мистецтво доби Ренесансу.
- •33.Феномен козацької культури.
- •34.Діяльність Києво- Могилянської академії.
- •35.Г. Сковорода та українська культура.
- •36.Література та театральне мистецтво доби бароко
- •37.Українське бароко: особливості та загальна характеристика.
- •38.Барокова традиція в українському мистецтві.
- •39.Архітектура доби бароко в Україні.
- •40.Національно-культурне відродження в Галичині кін.Хуііі- п.Пол.Хіх ст.
- •41.«Руська трійця» в українській культурі
- •4.Розуміння культури в добу античності.
- •42.Національно-культурне відродження в Україні кін. Хуііі-поч.Хх ст..: періодизація та загальна характеристика.
- •1.Поняття культури. Дати етимологію поняття, декілька визначень із підручника, власне бачення того, що таке культура, означити структуру культури (див. Пит. 14-16)
- •2.Розуміння культури у первісну добу.
- •3.Розуміння культури в добу Стародавнього Сходу.
- •60.Масова культура в Україні
- •59.Сучасна українська музика.
- •58.Сучасна українська література.
- •57.Українська культура хх ст.: особливості, періодизація та загальна характеристика.
- •5.Розуміння культури в добу середньовіччя.
- •6.Просвітницька концепція культури.
- •7.Романтична концепція культури.
- •8.Еволюційна культурологічна концепція.
- •9.Концепція циклічного розвитку культури.
- •10.Натуралістична концепція культури
- •11.Функціональна концепція культури.
- •12.Символічна концепція культури.
- •13.Структура культури.
- •14.Духовна культура: поняття та структура.
- •15.Матеріальна культура: поняття та структура.
- •16.Поняття цивілізації.
- •17.Функції культури.
- •17.Трипільська культура.
- •19.Кіммерійська та скіфо-сарматська культура.
- •20.Культура слов»янського населення України
- •22.Релігійна реформа Володимира.
- •23.Дохристиянська культура Київської Русі.
- •24.Вплив християнства на культуру Київської Русі.
- •25.Література, освіта та наука Київської Русі.
- •26.Мистецтво Київської Русі.
- •28.Олельковицький Ренесанс.
- •29.Ранній гуманізм в Україні.
- •30.Діяльність культурно-освітніх осередків доби Ренесансу.
- •31.Братський рух та полемічна література.
- •43.Дворянський етап національно-культурного відродження в Україні кін. Хуііі-поч.Хх ст..: особливості та загальна характеристика.
- •44.Народницький етап національно-культурного відродження в Україні кін. Хуііі-поч.Хх ст..: особливості та загальна характеристика.
- •45.Модерністичний етап національно-культурного відродження в Україні кін. Хуііі-поч.Хх ст..: особливості та загальна характеристика.
- •46.Тарас Шевченко та українська культура
- •47.Іван Франко та українська культура.
- •48.Леся Українка та українська культура.
- •49.Культурні явища в Україні початку хх століття.
- •50.«Розстріляне відродження».
- •51.Українізація в українській культурі.
- •52.Катастрофа української культури в добу «соцреалізму».
- •53.Діячі української культури в еміграції.
- •54.Риси нової соціокультурної дійсності на межі хх-ххі ст.
- •56.Проблема типології української національної культури
- •57.Українська культура 20 ст.
- •55.Феномен Шестидесятництва
13.Структура культури.
Культура умовно може бути поділена на матеріальну та духовну. До духовної культури належить сфера виробництва, розподілу і вжитку найрізноманітніших духовних цінностей. Галузь духовної культури включає всі результати духовної діяльності людства: науку, філософію, мистецтво, мораль, політику, право, освіту, релігію, сферу керівництва суспільством і управління ним. До духовної культури разом з цим належать також і відповідні установи, організації, заклади (як-от: наукові інститути, вузи, школи, театри, музеї, бібліотеки, концертні зали тощо), які у своїй сукупності забезпечують функціонування духовної культуриМатеріальна культура охоплює різноманітне коло речей, у середовищі яких, власне, й протікає все життя як кожної окремої людини, так і суспільства в цілому. Під матеріальною культурою розуміють сукупність будь-яких матеріальних цінностей, створених людством протягом історії, що збереглися донині. До матеріальної культури відносять: знаряддя і засоби виробництва, техніку, технологію; культуру праці й виробництва; матеріальний бік побуту; матеріальний бік навколишнього середовища.
14.Духовна культура: поняття та структура.
До духовної культури належить сфера виробництва, розподілу і вжитку найрізноманітніших духовних цінностей. Галузь духовної культури включає всі результати духовної діяльності людства: науку, філософію, мистецтво, мораль, політику, право, освіту, релігію, сферу керівництва суспільством і управління ним. До духовної культури разом з цим належать також і відповідні установи, організації, заклади (як-от: наукові інститути, вузи, школи, театри, музеї, бібліотеки, концертні зали тощо), які у своїй сукупності забезпечують функціонування духовної культури
15.Матеріальна культура: поняття та структура.
Матеріальна культура охоплює різноманітне коло речей, у середовищі яких, власне, й протікає все життя як кожної окремої людини, так і суспільства в цілому. Під матеріальною культурою розуміють сукупність будь-яких матеріальних цінностей, створених людством протягом історії, що збереглися донині. До матеріальної культури відносять: знаряддя і засоби виробництва, техніку, технологію; культуру праці й виробництва; матеріальний бік побуту; матеріальний бік навколишнього середовища.
16.Поняття цивілізації.
Цивілізація — це тіло культури, її матеріальний носій, який має не природне, а соціальне походження. Бездуховна цивілізація — жахлива річ, а культура, позбавлена матеріальної оболонки, — річ неможлива. Як засвідчує досвід, у найгіршому стані перебуває культура в країнах, які позбавлені благ сучасної цивілізації. Всім відомо, як в індустріально розвинутих країнах Заходу і Сходу (наприклад, в Японії) вміють шанувати давнину, зберігати пам'ятки історії та культури, підтримувати народні традиції, звичаї. Культурний вандалізм, манкуртизм притаманні країнам, які не засвоїли навичок цивілізованого життя, не здатні існувати за нормами цивілізованого суспільства.
17.Функції культури.
Насамперед, слід відмітити адаптаційну функцію культури, яка дає можливість кожному індивідууму, який включається в процес функціонування і розвитку прилаштовуватися до існуючих в суспільстві оцінок і форм поведінки.Наступною за значимістю є пізнавальна функція культури, суть якої полягає в ознайомленні людини зі знаннями, необхідними для «володіння силами природи І пізнання соціальних явищ. Аксіологічна функція дає можливість виробити ціннісні орієнтації людини, коригувати норми поведінки та ідентифікувати себе у суспільстві. Важливу роль відіграє інформаційна функція культури, яка дає людству й суспільству відповідну інформацію. Культура є засобом, що виробляє інформацію. Комунікативна функція виконує передачу культурних цінностей, їх засвоєння та збагачення неможливі без спілкування людей, а саме спілкування здійснюється за допомогою мови, музики, зображення і. д., які входять в скарбницю культурних цінностей.В зміст нормативної функції культури входить відпрацьовування і поширення відповідних норм поведінки, які суспільство диктує людині, у відповідності з якими формується образ життя людей, їх установки й ціннісні орієнтації, способи поведінки. Слід відмітити гуманістичну функцію культури. Саме її мав на увазі М. Хотдеггер, розглядаючи культуру як реалізацію верховних цінностей шляхом культивування людської гідності. Основу людинотворчої функції культури складає виявлення і культивування сутнісних сил людини, їх соціальне і духовне возвеличення і ушляхетнення. Особливе місце належить виховній функції: культура не лише пристосовує людину до певного природного та соціального середовища. Світоглядна функція культури виявляється в тому, що вона синтезує в цілісну і завершену форму систему чинників духовного світу — пізнавальних, емоційно-чуттєвих, оцінкових, вольових.