
- •1.13 Луги. Товарознавча х-ка.Сфера застосування
- •2. Мінеральна сировина для виробництва в’яжучих матеріалів
- •3. Керамічні властивості мінеральної сировини для виробництва будівельних матеріалів
- •4. Засоби виробництва. Тов харак електричних двигунів (спит на конс)
- •7. Тверде, рідке, газоподібне паливо. Товарознавча характеристика.
- •6. 24. Товарознавча характеристика сировини для виробництва скла
- •8. Непластичні матеріали, що входять в склад шихти керамічних виробів і їх роль в забезпеченні якості, експлуатаційних властивостей керамічної цегли, плитки, санітарних виробів
- •9. Нафта. Товарознавча характеристика
- •12. Сучасні уявлення про нафту. Товарознавчі аспекти ринку нафти
- •10. Характеристика глинистих мінералів. Легкоплавка глина і виробництво, де вона використовується
- •14. Технологічна класифікація сировини для промисловості будівельних матеріалів
- •15.Виробництво сучасних матеріалів, нанотехнологія
- •16. Дослідження взаємозв’язку між складом, підготовкою сировини, експлуатаційними властивостями матеріалу і споживними характеристиками виробів.
- •20. Які глини використовуються для виробництва керамічних виробів? Товарознавча характеристика.
- •21 Кам*яне вугілля. Товарознавча х-ка.
- •22. Лакофарбові матеріали. Загальна класифікація маркування.
- •23. Товарознавча характеристика сировини для виробництва керамічних теплоізоляційних матеріалів
- •26. Неорганічні кислоти. Товарознавча характеристика. Використання
- •25.Чавуни та їх характеристика.
- •27. Лакофарбові матеріали: лаки, емалі загальна характеристика маркування, сфери застосування.
- •29.Миючі засоби .Сутність їхньої дії.Асортимент.
- •30. Сировина для виробництва санітарно-технічних виробів. Технічні вимоги
- •28. Товарознавча характеристика солей як промислової сировини
- •31. Солі, товарознавча характеристика. Де неорганічні солі використовуються як сировина?
- •43. Товарознавча характеристика солей як промислової сировини
- •32. Класифікація і підготовка сировини
- •33. Фарби масляні, водо дисперсійні.
- •34. Товарознавча характеристика коштовних металів і промислової сировини на їх основі.
- •35. Особливості енергетичного комплексу в Україні
- •36. Вироби з металокераміки. Товарознавча характеристика
- •39.Синтетичні миючі засоби. Їхній склад. Поверхнево активні речовини. Добавки, що підсилюють миючу дію.
- •40. Сплави на основі кольорових металів. Т-ча х-ка, застосування.
- •41. Продукти переробки твердого палива. Перелік продуктів. Використовують фізико-механічні та фізико-хімічні методи переробки твердого палива. До фізико-механічних методів відносять:
- •42. Сировина і добавки при виготовленні керамічної цегли
- •45. Природний газ. Товарознавча характеристика
- •47. Легкі метали.Застосування
- •49. Засоби виробництва в технології виробництва керамічної цегли
- •50.Мило.Сировина миловарного виробництва.
- •51. Основні відомості про мінеральну сировину для в-цтва буд. Матеріалів і її переробка.
- •53.Поняття про сталь. Застос. В будівництві
16. Дослідження взаємозв’язку між складом, підготовкою сировини, експлуатаційними властивостями матеріалу і споживними характеристиками виробів.
Якість виробів – це сукупність властивостей сировини, її складу, структури, процесу виготовлення та властивостей готової продукції. Від якості сировини залежить характер технологічного процесу, режими роботи і продуктивність обладнання, якість і собівартість готової продукції. У структурі собівартості продукції 40-60% становить вартість сировини. Від дотримання вимог технологічного процесу залежить якість готового виробу.
19.Вапняк.Формула вапняку. Сировина для якого виробництва?
Вапня́к— осадова гірська порода, що складається головним чином з кальциту з домішками глинистого матеріалу, кремнезему, оксидів заліза та інших. Найпоширеніший різновид карбонату кальцію. Родовища вапняків: Донецька, Львівська, Одеська області.
Формула- СаСО3.
Вапняк утворюється на дні морів внаслідок нагромадження органічних решток (переважно черепашок) та осадження СаСО3 з морської води. Хімічний склад чистих вапняків близький до кальциту, де СаО — 56 % і СО2 — 44 %. Вапняк в ряді випадків включає домішки глинистих мінералів, доломіту, кварцу, рідше — гіпсу, піриту і органічних залишків, які визначають назву вапняку. Колір переважно білий, світло-сірий, жовтуватий; присутність органічних, залізистих, марганцевих та інших домішок зумовлює темно-сіре, чорне, буре, червонувате та зеленувате забарвлення. Потужність пластів вапняку надзвичайно мінлива - від кількох сантиметрів до 5000 м.
Сер.густина- 1800-2600кг/см3. Міцність- 10-15 МПа.
Він має універсальне застосування в промисловості, сільському господарстві та будівництві. У металургії використовується як флюс. При виробництві вапна і цементу вапняк — головний компонент. Вапняк використовують також в хімічній і харчовій промисловості - як допоміжний матеріал у виробн. соди, карбіду кальцію, мінеральних добрив, скла, цукру, паперу. Застосовують при очищенні нафтопродуктів, сухій перегонці вугілля, у виготовленні фарб, мастил, гуми, пластмас, мила, ліків, мінеральної вати, для очищення тканин і обробки шкіри, вапнування ґрунтів. Вапняк — один з найважливіших будівельних матеріалів : бутовий камінь,щебінь для бетону,камінь для укладання стін неопалювальних будівель, облицювальні матеріали.
Приклад виробництва СаО(Негашене вапно (оксид кальцію) одержують прожарюванням (випалюванням) вапняку або крейди. Карбонат кальцію починає розкладатися при 850°С. Чим вища температура, тим швидше йде розклад. Але вище 1200°С домішки, що є у вапняку, починають обплавлятися, і це утруднює процес розкладу. Тому «випалювання» вапняку проводять при 1000—1200°С.
Процес «випалювання» здійснюють у вертикальних шахтних печах, облицьованих зсередини вогнетривкою цеглою. Шихту, тобто суміш вапняку і коксу, завантажують у піч через верхній отвір. Куски вапняку і коксу роблять такими, щоб їх діаметр був приблизно 10 см. Тоді повітря і топочні гази легко проходять крізь шихту, і вапняк розкладається рівномірно по всій масі.
Гарячі гази, що виникають при горінні палива і розкладі вапняку, піднімаючись вгору, поступово охолоджуються, нагріваючи шихту. Палене вапно опускається в нижню частину печі, де охолоджується повітрям, що подається знизу.)