6.3. Нормативні вимоги безпеки

Відповідно до ГОСТ 12.2.019-86 і санітарних правил №4282-87 трактори, що агрегатуються повинні бути обладнані фарами (передніми і задніми), покажчиками поворотів, габаритними вогнями, дзеркалами заднього виду, звуковими сигналами, світловими сигналами гальм, аптечкою першої допомоги, термосом для питної води (3 л), пристроями для підвішування верхнього одягу в кабіні, засобами гасіння пожежі, комплектом інструменту і пристроїв, а також необхідною техніко-експлуатаційною документацією.

Водій повинен мати певний режим праці і відпочинку, а саме 6-ти денний робочий тиждень, 1 вихідний, тривалість зміни – 7 годин, у передвихідний день – 6 годин. Через 4 години після початку роботи повинна бути перерва тривалістю не більше 2 і не менше 0,5 годин.

Умови роботи повинні відповідати вимогам санітарії. Гранично допустимі концентрації помірно-небезпечних речовин повинні становити від 1,1 до 10,0 мг/м³, допустимі рівні звукового тиску - 80 Дб (при частоті 50 Гц), рівень вібрації – 109 Дб (при частоті63 Гц).

Органи керування (важелі, рульове колесо, педалі) не повинні обмежувати рух водія на робочому місці.

Конструкція повинна забезпечувати безпечне проведення технічного обслуговування.

Всі рухомі деталі силових установок мають бути огородженими, якщо вони є джерелом небезпеки , а також всі елементи, які нагріваються понад 70⁰С.

Запуск силової установки повинен знаходитись в кабіні, якщо поза нею, то повинні бути елементи захисту (блокування).

6.4. Охорона навколишнього середовища

Лісозаготівельна техніка не повинна забруднювати шкідливими викидами навколишнє середовище. Ті матеріали, які використовуються для її виготовлення повинні бути не шкідливими і безпечними для людей.

Для запобігання забруднення літосфери потрібно перевіряти шляхом зовнішнього огляду відсутність протікання масла, пального електроліту, гальмівної рідини.

Шини коліс трактора повинні відповідати ГОСТу. Вони не повинні створювати тиск на грунт, який перевищує гранично допустимий.

6.5. Зменшення шкідливих викидів кстс, їх нейтралізація

Зменшення вмісту шкідливих речовин у відпрацьованих газах оптимізацією процесу згоряння є найперспективнішим заходом, тому що продуктів неповного згоряння СО і С Н легше позбутися на стадії їх утворення.

Шкідливі компоненти відпрацьованих газів у випускній системі двигуна нейтралізують спеціальними пристроями – нейтралізаторами.

Для нейтралізації необхідно забезпечити перебіг як окислювальних реакцій – для окислення продуктів неповного згоряння палива СО і С Н до продуктів повного згоряння С0₂ і Н₂0, так і відновлювальних реакцій – для розкладання оксидів азоту у вихідні речовини.

Для очищення відпрацьованих газів дизеля від сажі застосовують спеціальні пристрої-уловлювачі.

Рідинні нейтралізатори відпрацьованих газів. Рідинні нейтралізатори відносяться до найпростіших пристроїв, в яких здійснюється фізико-хімічне оброблення відпрацьованих газів під час перепускання їх крізь шар води чи хімічного розчину.

Принцип роботи рідинних нейтралізаторів ґрунтується на розчиненні чи хімічному зв'язуванні шкідливих речовин, уловлюванні дрібно дисперсних частинок і фільтрації відпрацьованих газів.

Розрахунок річного об'єму викидів шкідливих речовин. До шкідливих зон агрегата відносяться зони викиду відпрацьованих газів та заправлення пальним.

Кількість річних викидів оксиду вуглецю, оксиду азоту та альдегідів визначаємо за формулою:

(6.5.1)

де N – кількість машин, (N=1);

t – час роботи одного трактора за зміну, приймаємо 420 хв;

п – кількість робочих днів в році, приймаємо 250 днів;

р – ваговий вміст шкідливих речовин у відпрацьованих газах, приймаємо 0,04;

т_у – коефіцієнт вловлювання, приймаємо 0,65.

Методи знешкодження відпрацьованих матеріалів.

Відпрацьований електроліт і свинцевий шлам. На дільницях механізації у великих об'ємах зберігається сірчана кислота для приготування електроліту акумуляторних батарей. В процесі ремонту батарей утворюється спрацьований електроліт – шкідлива для довкілля речовина, яка потребує нейтралізації.

Для нейтралізації кислот у відпрацьованих електролітів використовують будь-який лужний реагент. Найчастіше – вапно, вуглекислий кальцій і магній.

Відходи ацетиленових генераторів. На дільницях механізації в результаті застосування ацетиленових генераторів для зварювання і різання металу утворюються відходи карбіду кальцію. Погано організоване збирання, зберігання і утилізація цих відходів призводить до забруднення фунту і стічних вод.

Зберігати відходи ацетиленових генераторів необхідно в металевих ящиках, конструкція яких надає можливості здійснювати завантажування транспортного засобу, без втрат, також можуть використовуватись в будівництві при проведенні штукатурних робіт і біління.

Відпрацьована гальмівна рідина. Для запобігання попадання гальмівної рідини в навколишнє середовище необхідно в автопідприємстві використовувати для прокачування гальмівної системи автомобіля свіжою гальмівною рідиною спеціальну установку.

Злиту при цьому відпрацьовану гальмівну рідину відстоюють і очищену частково використовують повторно, а забруднену – утилізують.

Відпрацьовані фільтри і брудне ганчір'я. Після технічного обслуговування і поточного ремонту автомобілів на дільницях механізації накопичується велика кількість спрацьованих фільтруючих елементів, а також брудного ганчір'я.

В зонах обслуговування і ремонту автомобілів зберігають названі відходи в закритих металевих ящиках під накриттям з метою запобігання попадання в них атмосферних опадів і подальшим забрудненням стічних вод нафтопродуктами.

Найефективнішим заходом утилізації спрацьованих фільтруючих елементів і брудного ганчір'я є спалювання в котельнях.