Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
default.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
477.7 Кб
Скачать

7. Умови звільнення від відповідальності.

Законодавець визначає можливість звільнення особи від цивільно-правової відповідальності тоді, коли є всі формальні чинники.

Є певні особливості: випадкове заподіяння шкоди.

Випадок (казус) – заподіяння шкоди за відсутності вини.

Казус – простий випадок, коли особа не могла передбачити наслідків певних подій і тому в повному обсязі не може відповідати за ці дії.

Дія непереборної сили – кваліфікований випадок.

Павлоцький, Туманов (працюють і сьогодні в Москві).

Туманов «Понятие непреодолимой силы в советском гражданском праве» («Вопросы советского гражданского права (Сборник)», Москва, 1975 год).

Павлоцкий «Случай и непреодолимая сила в гражданском праве», Москва, 1978 год.

Тема 9. Теоретичні проблеми участі юридичних осіб у цивільних правовідносинах

  1. Загальна характеристика суб’єктів цивільного права.

  2. Виникнення поняття «юридичної особи», його розвиток у римський період.

  3. Теоретичне обґрунтування участі юридичних осіб у цивільному обороті в ХІХ – на початку ХХ століття.

  4. Розвиток інституту юридичної особи в радянській цивілістичній доктрині.

  5. Новий Цивільний кодекс України про регулювання правового положення юридичних осіб.

1. Загальна характеристика суб’єктів цивільного права.

Правовідношення – це завжди суспільне відношення, яке виникає між суб’єктами.

«Юридическое лицо в праве и законодательстве».

Особливостями методу цивільно-правового регулювання є особливість положення суб’єктів в цивільно-правових відносинах.

Свобода дій суб’єктів у цивільному праві проявляється в тому, що вони самим фактом свого існування визнаються як особистості, як володільці персоніфікованих прав і персоніфікованих можливостей захисту. Свобода діяльності суб’єктів проявляється в свободі договору як можливості вільно набувати і передавати будь-які матеріальні блага. Крім того, суб’єкти права можуть бути захищені проти інших осіб.

Ще однією важливою ознакою методу є юридична рівність суб’єктів. Це не юридичне рівноправ’я, а кожен із суб’єктів захищається в однаковій мірі – це юридична рівність + кожна особа керується одними і тими ж нормами і має рівні обмеження + правовий захист гарантується всім суб’єктам в однаковій мірі.

Є проблеми теоретичного характеру, зокрема, як ставитися до обмежень правосуб’єктності осіб.

Росіяни виходять з ідеї правонаділення, а не належності особі прав від народження. У ХХ столітті принцип закріплення прав людини і визнання їх природними став пріоритетом громадянського суспільства.

В першому проекті Цивільного кодексу 1996 року є Пояснювальна записка стосовно природних прав. Держава для людини, а не людина для держави.

Цивільна правоздатність – невід’ємне від кожної людини, належне їй як фізичній особі право мати будь-які права і обов’язки, встановлені законом.

Правоздатність законом не надається, а лише визначається обсяг належних особі прав.

Дієздатність – можливість реалізації правоздатності, яка визначена загальними чинниками (вікова межа) і індивідуальними чинниками (здатність усвідомлювати характер своєї поведінки).

Може бути трудова емансипація (ст.35 ЦК), шлюбна емансипація, підприємницька емансипація + зниження вікового порогу (15 років для цивільного права).

Ще за часів Петра до досягнення 15 років особа не могла мати ніякої кабали (обов’язків).

Отже, суб’єктами цивільного права виступають не лише індивіди.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]