3. Тлумачення цивільно-правових норм.

Поняття «тлумачення» має кілька значень:

1. процес з’ясування змісту норм;

2. результат процесу з’ясування змісту норм.

До визначення поняття «тлумачення» треба підходити комплексно.

Значення тлумачення:

• із статичної точки зору: стабільність і визначеність права;

• із динамічної точки зору: максимальне наближення правової норми до реального життя.

Тлумачення за способами з’ясування змісту: мовне (етимологічне), граматичне (словники, якщо немає підстав для іншої інтерпретації).

Тема 7. Захист цивільних прав. Проблеми захисту суб’єктивних цивільних прав

1. Межі здійснення суб’єктивних цивільних прав.

2. Категорія «зловживання правом» у законодавстві і цивільній доктрині.

3. Поняття та правова природа права на захист суб’єктивних цивільних прав.

4. Форми захисту цивільних прав.

5. Поняття «самозахисту». Межі його здійснення.

6. Способи захисту цивільних прав.

Узагальнення ВСУ і ВГС щодо вибору способів захисту. Сам факт визнання тих чи інших прав цивільними має вирішальне значення. Визначається природа відносин, які виникають між суб’єктами, і лише після цього обираються способи, передбачені певною галуззю.

1. Межі здійснення суб’єктивних цивільних прав.

Основа механізму цивільно-правового регулювання – цивільні правовідношення. Правовідношення своїм змістом має суб’єктивні права і можливості. Правовідносини – це правовий зв’язок між суб’єктивними цивільними правами і обов’язками. В процесі реалізації суб’єктами цивільного права досягається бажаний результат.

Реалізація управомоченою особою можливостей, закладених у змісті суб’єктивного права – це здійснення суб’єктивного права.

Управомочені особи в процесі здійснення суб’єктивного цивільного права реалізують свій інтерес.

Суб’єктивні права можуть здійснюватися будь-яким передбаченим (або не забороненим) законом способом.

Способи поділяються на:

• фактичні – сукупність дій, що вчиняються управомоченим суб’єктом;

• юридичні – сукупність дій, що тягнуть юридичний наслідок (правочини).

Наприклад: прийняття спадщини, видача довіреності, укладання договору, утримання кредитором речі, яка належить боржнику.

Фактичні способи не тягнуть за собою правових наслідків для суб’єктів (просто викинути непотрібну річ, володіння земельною ділянкою.

Особливості змісту і структури суб’єктивних цивільних прав:

• реалізація цивільних прав у повному обсязі залежить від виконання іншими особами обов’язків;

• здійснення суб’єктами права гарантується (є система економічних, соціальних гарантій, державно-політичних гарантій, правових гарантій).

Правові гарантії: спеціальні заходи забезпечення, засоби відповідальності і т.д.

Принципи здійснення цивільних прав і виконання суб’єктивного обов’язку:

• принцип верховенства права і законності.

Позитивне право – норма права реалізується в нормі закону.

Не можна протиставляти верховенство права і верховенство закону. Проте принцип верховенства права є більше глибинним і ґрунтується на загальногуманістичних засадах (справедливість і т.д.) Але для реалізації права необхідною є його формалізованість – вираження у нормах законів. Правозастосувачі можуть вказати на недоліки і протиріччя в законах. Якщо певні питання не врегульовані законом, лише тоді можна керуватися принципом верховенства права. Доки закон діє, його треба обов’язково виконувати. Ніякої правової проблеми не існує, вона створюється штучно. Якщо знаходимо протиріччя в законі, треба просто певною мірою змінити суперечливі положення закону;

• принципи справедливості, розумності, добросовісності (вони зародилися в західній цивілістичній доктрині).

Важливими є питання існування обмежень для здійснення цивільних прав, які способи, передумови встановлення цих обмежень і чи має уповноважена особа якийсь механізм захисту від безпідставних обмежень. Отже, обмеження суб’єктивних прав є і вони повинні встановлюватися законом. Обмеження можуть бути пов’язані із самим характером цивільного права.

Межі здійснення цивільних прав з точки зору неприпустимості тих чи інших способів здійснення суб’єктивних прав. В управомоченої особи є певні важелі, засоби захисту суб’єктивного цивільного права – механізм противаги безпідставному обмеженню суб’єктивних цивільних прав.

Соціальна цінність, призначення суб’єктивного цивільного права – воно наділене можливість бути реалізованим, проявитися у певних діях і виконати свою функцію. Баланс інтересів в суспільстві передбачає необхідність встановлення з метою захисту прав та інтересів інших осіб виправданих обмежень у реалізації суб’єктивних цивільних прав. Збалансованість інтересів особи і суспільства, ідея недопущення конфлікту інтересів визначається закріпленням на законодавчому рівні певних заборон. Наприклад, заборона укладати правочини, які суперечать публічному порядку і моральним засадам суспільства. Практично всі обмеження встановлюються на користь публічного інтересу.

Заборони не повинні своєю масою тиснути на основну матерію цивільного права. Необхідно дотримуватися балансу між імперативними і диспозитивними нормами. Встановлення як і зняття обмежень повинно бути виваженим, логічним, збалансованим.