- •Тема 1. Цивільне право в системі приватного права
- •1. Поняття і ознаки приватного права. Критерії відмежування приватного і публічного права.
- •2. Розвиток та система приватного права.
- •3. Соціальна цінність цивільного права. Цивільне право і громадянське суспільство.
- •4. Предмет сучасного цивільного права.
- •5. Сучасна методологія цивільного (приватного) права.
- •6. Принципи, функції, система цивільного права.
- •7. Проблеми відмежування цивільного права від інших галузей.
- •Тема 2. Джерела цивільного права України
- •2. Поняття та форми систематизації цивільного законодавства.
- •3. Кодифікація цивільного законодавства дореволюційної Росії.
- •4. Перша кодифікація радянського цивільного законодавства.
- •6. Впорядкування цивільного законодавства України на сучасному етапі. Розробка та прийняття нового Цивільного кодексу України.
- •7. Концепція та структура Цивільного кодексу України 2003 року.
- •8. Інші джерела цивільного права.
- •Тема 3. Загальна характеристика цивільного права зарубіжних країн
- •2. Співвідношення цивільних та торговельних кодексів у зарубіжних правових системах.
- •3. Загальна характеристика Французького Цивільного кодексу.
- •4. Загальна характеристика Німецького цивільного уложення.
- •5. Характеристика цивільного права Великобританії та сша.
- •6. Цивільний кодекс Нідерландів.
- •7. Цивільний кодекс провінції Квебек.
- •8. Цивільний кодекс Російської Федерації. Цивільне законодавство країн снд.
- •Тема 4. Наука цивільного права. Розвиток сучасної цивілістичної доктрини
- •2. Розвиток науки цивільного права в дожовтневу добу.
- •3. Розвиток науки цивільного права в період 1917-1955 років (1955 рік – дискусія про цивільне право, яку розпочав Венедиктов).
- •6. Розвиток науки цивільного права в Київському університеті.
- •Тема 5. Механізм цивільно-правового регулювання
- •2. Цивільно-правові норми в механізмі цивільно-правового регулювання.
- •Тема 6. Застосування та тлумачення цивільно-правових норм
- •2. Застосування цивільно-правових норм за аналогією.
- •3. Тлумачення цивільно-правових норм.
- •Тема 7. Захист цивільних прав. Проблеми захисту суб’єктивних цивільних прав
- •2. Категорія «зловживання правом» у законодавстві і цивільній доктрині.
- •3. Поняття та правова природа права на захист суб’єктивних цивільних прав.
- •4. Форми захисту цивільних прав.
- •5. Поняття «самозахисту». Межі його здійснення.
- •Тема 8. Цивільно-правова відповідальність: теоретичні проблеми
- •Глава 51 цк.
- •3. Умови (підстави) цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення.
- •4. Розмір цивільно-правової відповідальності.
- •5. Відповідальність незалежно від вини.
- •6. Відповідальність юридичних осіб.
- •7. Умови звільнення від відповідальності.
- •Тема 9. Теоретичні проблеми участі юридичних осіб у цивільних правовідносинах
- •2. Виникнення поняття «юридичної особи», його розвиток у римський період.
- •3. Теоретичне обґрунтування участі юридичних осіб у цивільному обороті в хіх – на початку хх століття.
- •4. Розвиток інституту юридичної особи в радянській цивілістичній доктрині.
- •5. Новий Цивільний кодекс України про регулювання правового положення юридичних осіб.
- •Тема 10. Участь держави та інших публічно-правових утворень у приватно-правових відносинах
- •Тема 11. Правочини в цивільному праві
- •Глава 79 цк – вчинення дій без доручення.
- •Глава 80 цк – зобов’язання з рятування життя…
- •2. Поняття і ознаки правочину.
- •3. Види правочинів.
- •4. Умови дійсності правочинів.
- •5. Недійсність правочинів.
- •6. Види недійсних правочинів.
- •Тема 12. Теоретичні проблеми позовної давності
- •2. Поняття і значення позовної давності.
Теоретичні проблеми цивільного права (проф. Кузнєцова Наталія Семенівна) – 2007-2008 рр.
Тема 1. Цивільне право в системі приватного права
Поняття і ознаки приватного права. Критерії відмежування приватного і публічного права.
Розвиток та система приватного права.
Соціальна цінність цивільного права. Цивільне право і громадянське суспільство.
Предмет сучасного цивільного права.
Сучасна методологія цивільного (приватного) права.
Принципи, функції, система цивільного права.
Проблеми відмежування цивільного права від інших галузей.
1. Поняття і ознаки приватного права. Критерії відмежування приватного і публічного права.
Цивільне право бере свій початок з римського приватного права. Процес рецепції римського права призвів до виникнення цивільного права, як частини правової системи держави.
Цивільно-правові відносини виникають, як правило, ініціативно, по волі самих учасників, котрі визначають зміст і правові наслідки зміни і припинення цих відносин. Учасники відносин керуються власними приватними інтересами.
Учасникам цивільно-правових відносин надається можливість саморегулювання їх. Держава повинна застосовувати засоби охорони учасників цих відносин від зловживань 3-х осіб і спонукає до дотримання публічного інтересу – консолідованого інтересу групи осіб.
Нормальний правопорядок має ґрунтуватися на відмінностях приватно-правового і публічно-правового регулювання.
Цивільне право, як основна частина приватного права, спрямоване на регулювання приватно-правовової сфери на основі юридичної рівності та незалежності учасників.
Синайський: межа, яка розділяє приватне і публічне право безумовно необхідна, бо будь-який спір розглядається уповноваженими органами, але відмінність між приватним і публічним правом досить умовна.
Ульпіан: «публічне право – це те, що відноситься до користі Римської держави, приватне право – це те, що відноситься до користі особи» (Дігести).
У ХІХ столітті активно розвивається наука римського права і цивільного права.
Але сам по собі інтерес не може становити основу розмежування приватного і публічного права.
Далі в основу розмежування клали матеріальний критерій – зміст відносин.
Також пропонували в основу розмежування покласти формальний критерій – хто розглядає спори.
«Юриспруденція інстинктивно сприймає поділ права на приватне і публічне», – І.О. Покровський «Основные проблемы гражданского права», березень 1917 року.
Публічне право має вертикальну систему, де є центр, який визначає статус всіх інших учасників.
Приватне право має горизонтальну систему, всі учасники юридично рівні.
Покровський визначав спосіб регулювання відносин як критерій розмежування приватного і публічного права. Для публічного права характерний метод юридичної централізації. Для приватного права характерний метод юридичної децентралізації.
Цивільне право не може існувати без публічного, в якому зосереджені всі значимі засоби захисту.
Тихомиров: «публічне право є функціонально-структурною системою права, яка відтворює державні, міждержавні і суспільні відносини».
Предмет публічного права: устрій та функціонування держави і її інститутів, інституту громадянського суспільства, основи правової системи, правотворчості та правозастосування (конституційне, адміністративне, фінансове, кримінальне право, судоустрій), принципи, норми та інститути міждержавних відносин.
Для публічного права характерний специфічний юридичний порядок.
Принципи публічного права:
відмінності у правовому статусі суб’єктів;
ієрархічність положень і різний обсяг владних повноважень суб’єктів;
наявність власної відомчої юрисдикції.
Метод юридичної децентралізації – багато різних центрів саморегулювання.
Приватне право регулюється з врахуванням також інтересів інших осіб (публічних інтересів).
Приватне право визначає основним своїм принципом юридичну рівність суб’єктів (+ майнову незалежність, адміністративна автономія). Відносини створюються на підставі власного волевиявлення суб’єктів.
Диспозитивна норма не заважає суб’єкту реалізувати його власну волю.
Принцип диспозитивності ≠ диспозитивному характеру правових норм.
Агарков «Предмет и система гражданского права» (стаття видана в 1940 році).