Критерії оцінювання

Оцінювання знань та вмінь студентів здійснюється з урахуванням індивідуальних особливостей студентів і базується на наступних критеріях:

• оцінку “відмінно” (А, 90–100 б.) виставляють студенту, який вільно володіє матеріалом та літературознавчою термінологією, здатний самостійно критично ставитись до літературних подій і явищ, виявляє закономірності, основні тенденції та протиріччя літературного процесу, вміє здійснювати системний аналіз тексту, вміє робити аргументовані висновки;

• оцінку “добре” (В, С, 83–89, 75–82) заслуговує студент, який вільно володіє матеріалом, висловлює власну точку зору стосовно подій та явищ, літературних процесів, уміє аналізувати, порівнювати літературні твори, узагальнювати матеріал;

• оцінку “задовільно” (Д, Е, 68–74, 60–67) виставляють студенту, який розкриває фактичний матеріал, дає характеристику літературним явищам, аналізує конкретні художні твори, з’ясовує їх естетичну та виховну цінність, робить висновки;

• оцінку “незадовільно” (РХ, Р, 35–59, 0–34) заслуговує студент, який не володіє необхідними знаннями й лише фрагментарно відтворює фактичний матеріал, прочитав недостатню кількість програмових творів, не здатний аналізувати критичні твори в єдності форми та змісту.

Форма проведення іспиту

Державний екзамен проходить в усній формі за білетами.

Перелік засобів, які можуть використовувати студенти на екзамені

Студенту дозволяється користуватися програмою з літератури, схемами аналізу художнього тексту, підбіркою друкованих поетичних текстів для аналізу.

УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

1. Художні особливості українських ліричних пісень.

2. Українська пареміографія: жанрова та художньо-естетична природа.

3. Українські народні казки: тематичний поділ, образна система.

ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

На сьогоднішній день вивчення творів давньої української літератури актуальне й необхідне як ніколи. Літописи, повчання, житія, інші жанри “красного письменства” доносять до нас багатогранну філософську, історичну, морально-етичну інформацію, проливають світло на подальший літературний процес.

У навчальних планах шкільної програми відводиться чимало часу й місця для вивчення окремих творів давньої української літератури. Деякі з них у середній школі почали вивчатися раніше, ніж у вузі (“Велесова книга”). Цим і продиктована вся серйозність підходу до вибору текстів давньої української літератури при детальному їх вивченні та аналізі в студентській аудиторії. Розширення текстуальних рамок, самої тематики й проблематики давніх текстів для студентів-філологів − завтрашніх учителів − має велике інтелек­туальне, пізнавальне й виховне значення.

У цій програмі виділено етапні твори “Красного письменства” для вивчення та філологічного аналізу. Їх перелік можна було б продовжити, оскільки сама тематика текстів давньої української літератури надзвичайно багатогранна й невичерпна.

4. “Слово о полку Ігоревім”: тема, ідея, своєрідність композиції. Центротворча роль образу Руської землі.

5. “Повість временних літ”: головна концепція твору, образи історичних діячів, синкретичний зміст літопису.

6. Художньо-естетичні ознаки бароко. Поезія І. Величковського.

7. Твори українських письменників-полемістів (М. Смотрицький, С. Зизаній, І. Вишенський). Тематика, особливості стилю.

8. Козацькі літописи (Самовидця, Григорія Грабянки, Самійла Величка). Тематика, проблематика творів, політичний ідеал авторів.

9. Поетична, філософська та байкарська творчість Григорія Сковороди.

10. “Історія Русів” − підсумок розвитку барокової історіографії. Проблема авторства. Домінуючі теми, основна публіцистична ідея.