5. Якими є позитивні та негативні наслідки міжнародного руху капіталу?

Міжнародний рух капіталу має неоднозначні наслід­ки як для країн-експортерів, так і для країн-імпортерів капіталу. Для країн, які вивозять капітал, позитивними наслідками цього процесу є розширення ринків збуту віт­чизняних товарів і послуг; отримання прибутків від інве­стицій; вплив на зовнішню політику країн-експортерів; вигода від поглиблення процесу міжнародного поділу праці; можливість використання дешевих ринків робочої сили й інші економічні та неекономічні вигоди. Негатив­ними наслідками цього процесу є погіршення платіжно­го балансу (до моменту повернення у країни всіх або ча­стини прибутків від експорту капіталу); звуження ринку праці та ринку робочої сили в національній економіці: збереження або модифікація в необхідному напрямі еко­номічної системи.

Для країн, що експортують капітал, наслідки вивозу мають позитивне значення, оскільки вирішуються такі питання, як проблема надлишкового капіталу, в певній мірі зменшується гострота економічних криз, зміцнюються позиції фінансового капі-талу. Але разом з тим вивіз капіталу має і ряд негативних наслідків:

1. Поглиблюється структурна криза економіки розвинутих країн, із-за відсутнос-ті коштів ряд галузей приходить в занепад.

2.         З’явились нові сфери, які вимагають великих капіталовкладень усередині кра-їни, але ця потреба ігнорується монополістичним капіталом. Прикладом цього може служити екологічна сфера.

3.         Вивіз капіталу супроводжується і вивозом робочих місць, що поглиблює про-блему безробіття.

Наслідки вивозу капіталу для країн-імпортерів також неоднозначні. Для країн, що розвиваються, імпорт капіталу має позитивний характер в тому плані, що при-скорюється розвиток продуктивних сил, відсталі регіони світу все більше втягуються в орбіту світогосподарських зв’язків. Разом з тим розвиток продуктивних сил часто має односторонній напрямок. Характерним показником наслідків вивозу капіталу в країни, що розвиваються, є сальдо балансу руху фінансових ресурсів між ними і про-мислово розвинутими країнами — з розвиваючих країн коштів вивозиться набагато більше, ніж вкладається в їх економіку.

Позитивними наслідками міжнародного руху для країн-імпортерів є: запровадження досконаліших техно­логій і техніки, передових форм організації виробництва; зменшення рівня безробіття; притік іноземної валюти; Прискорений розвиток існуючої економічної системи або п Удосконалення

Негативними наслідками цих про­цесів є поступова втрата контролю над частиною підпри­ємств, галузей; посилення іноземного впливу у сфері вій­ськово-стратегічних і політичних інтересів.

6. Які види капіталовкладень відносять до прямих іноземних інвестицій?

Розглядаючи основні види іноземних інвестицій слід розмежовувати поняття  прямих  та портфельних інвестицій.  Так, до прямих  іноземних інвестицій  відносять  реальні  капіталовкладення в підприємства,  землю чи реманент  або експортні,  інвестиційні товари чи передача технологій, досвіду управління, коли інвестор отримує  чи зберігає контроль  над ін- вестованим  капіталом . Необхідною  умовою віднесення  інвес- тицій до прямих є наявність у інвестора довгострокового інтересу. Довго- тривалим  інтересом вважається тривале володіння  інвестором активами (акціями) компанії,  а також  участь  інвестора  у прийнятті стратегічних рішень в управлінні  об’єктом інвестування – компанією.  Так, за даним підходом, прямі іноземні інвестиції  (ПІІ) – це вкладення капіталу  рези- дентом однієї країни (прямим інвестором) у підприємство – резидент ін- шої країни  з метою набуття  довготривалого економічного  інтересу . За прямого іноземного  інвестування вкладник  безпосередньо  за- цікавлений у ефективному використанні своїх коштів, оскільки  віддача від інвестицій  становить  його прибуток; при цьому партнери країни, яка приймає, часто отримують нову технологію, допомогу в організації ви- робництва  та збуті продукції