30.У чому полягає значення платіжного балансу?

Платіжний баланс - це один з головних документів будь-якої країни, оскільки в ньому знаходять своє узагальнююче вираження економічні зв'язки даної країни з іншими державами; на основі платіжного балансу проводиться аналіз зовнішньоекономічної діяльності, дається оцінка валютно-фінансовому стану окремо взятої країни. Складання, вивчення й аналіз платіжного балансу - необхідні дії уряду будь-якої країни, тому що саме за даними платіжного балансу можна наочно визначити, в якому стані знаходиться той чи інший пункт дуже важливих для кожної країни зовнішньоекономічних відносин. У платіжному балансі держави наводиться систематизований перелік усіх операцій з коштами, що опосередковують зовнішньоекономічні зв'язки. В ньому відображаються підсумки зовнішньоекономічної діяльності країни. На його основі можна проводити аналіз цієї діяльності, давати оцінку валютно-фінансовому становищу країни, визначати, чи ефективно господарює та чи інша країна з погляду її зовнішньоекономічних зв'язків. У ході складання платіжного балансу велика кількість міжнародних угод, які укладаються різними економічними агентами, певним чином класифікується та зводиться воєдино в окремі статті. Отже, платіжний баланс відбиває не індивідуальні, а агреговані міжнародні угоди, в результаті яких право власності на активи, в якій би формі вони не існували, переходить від резидентів даної країни до резидентів інших країн. Платіжний баланс фіксує стан платежів і надходжень даної країни. Міжнародний валютний фонд характеризує платіжний баланс як "статистичний запис усіх економічних угод протягом даного періоду між резидентами країн, які надають звітність". Таке формулювання потребує деяких роз'яснень. По-перше, розгляду поняття "резидент". Дипломати, військові, туристи, навіть якщо вони знаходяться поза територією своєї країни, виступають резидентами тієї держави, громадянами якої вони є. Це відноситься і до фірми.

По-друге, чітко визначимо, що мається на увазі під поняттям "угода". "Угода" - це будь-який обмін, у якому товар, економічна послуга чи право власності на активи переходять від резидента однієї країни до резидента іншої. Слід зазначити, що платіжний баланс відбиває фактичний стан платежів. Поряд з ним складається розрахунковий баланс, де відображають не лише фактичні платежі, а й неоплачувані в даний момент вимоги та зобов'язання даної країни незалежно від термінів настання платежів. Облік платежів по всіх зовнішньоекономічних операціях здійснюється протягом певного періоду (місяць, квартал, рік).

31. Окресліть загальну структуру платіжного балансу?

Платіжний баланс складається з таких розділів: -торговельний баланс, тобто співвідношення між вивозом та ввозом товарів; -баланс послуг та некомерційних платежів (баланс “невидимих” операцій); -баланс руху капіталів і кредитів. Торговельний баланс – це співвідношення вартості експорту й імпорту. Оскільки значна частина зовнішньої торгівлі здійснюється в кредит, існують розбіжності між показниками торгівлі, платежів та надходжень, що фактично здійснені за відповідний період. Для промислово розвинутих країн активне сальдо використовується для створення другої економіки за кордоном. Пасивний торговельний баланс вважається небажаним і звичайно, оцінюється як ознака слабкості світогосподарських позицій країни. Це правильно для країн, які розвиваються, та більшості постсоціалістичних держав, до гостро відчувається нестача валютних надходжень. Баланс послуг та некомерційних платежів. Він включає платежі й надходження за транспортні перевезення, страхування, електронний, телекосмічний та інші види зв язку, міжнародний туризм, обмін науково-технічним і виробничим досвідом, експортні послуги, утримання дипломатичних, торговельних та інших представництв за кордоном, передачу інформації, культурні та наукові обміни, різні комісійні збори, рекламу, організацію виставок, ярмарків тощо. За прийнятими у світовій статистиці правилами в розділ “Послуги” входять виплати доходів за інвестиціями за кордоном і відсотків за міжнародними кредитами, хоча за економічним змістом вони ближчі до руху капіталів. За методикою МВФ прийнято також показувати особливою позицією в платіжному балансі так звані односторонні перекази: -державні операції – субсидії іншим країнам по лінії економічної допомоги, державні пенсії, внески в міжнародні організації; приватні перекази – перекази іноземних працівників, фахівців, родичів на батьківщину. Три переховані вище групи операцій – послуги, надходження від інвестицій, односторонні перекази – називають “невидимими” операціями на перевагу експорту та імпорту реальних цінностей – товарів. Баланс руху капіталів і кредитів виражає співвідношення вивозу й увозу державних і приватних капіталів, наданих і одержаних міжнародних кредитів.